Аваков чи Грицак? Кому віддадуть розслідування по головному набушнику країни

Відомий блогер і телеведучий Сергій Іванов на сайті Цензор.Нет оприлюднив документ, який може стати початком кінця очільника НАБУ. А разом і з ним – кінця міфу про існування в Україні священної корови під назвою Національне антикорупційне бюро.

Якщо коротко, то 1 серпня минулого року реєстраційними органами окупаційної влади РФ в м. Севастополь зареєстровано право власності Ситник Ганни Миколаївни на земельну ділянку площею 0,0416 га, розташовану за адресою: м. Севастополь, Нахімовський район, садівниче товариство "Міраж", №Б-35. Того ж дня Небивайлова О.А., діючи від імені Ситник Г.М., на тимчасово окупованій території міста Севастополь здійснює продаж цієї ділянки громадянину РФ Пилову А.В. (паспорт 4514662140, виданий Федеральною міграційною службою 19 квітня 2014 року) за 900 000 російських рублів (~$ 14 984,2 за курсом Центробанку РФ станом на 01.08.2017), з яких 6600 російських рублів сплачено до російського бюджету у вигляді мита. Договір завірений севастопольським нотаріусом Руденко Е.О. На ньому стоять гербові печатки з двоголовим орлом-мутантом. Скан-копію цього документу Іванов прикріпив до своєї статті.

Ситник Ганна Миколаївна – дружина Ситника Артема Сергійовича. Того самого, який керує НАБУ. І в його декларації за 2017 рік відчуження земельної ділянки його дружиною не відображене. Ця ділянка зазначена як така, що і досі перебуває у власності громадянки Ситник. Тобто, маємо у діях антикорупціонера наявність злочину, передбаченого ст.366-1 КК України (декларування недостовірної інформації). Це як мінімум, враховуючи, що оборудка відбулася на тимчасово окупованій території і здійснювалася незаконними органами "влади".

Плюс – додаткової перевірки заслуговує спосіб, у який отримані кошти були перевезені до України. Якщо вони не переводилися на банківський рахунок, а так скоріше за все і було, тоді їх завозили кешем. Для цього необхідно було домовитися з митниками, прикордонниками з обох боків, тобто, з тими особами, які мусять перевіряти, хто і що перевозить з Криму на материк.

Отже, маємо ситуацію, коли пані Ситник двічі порушила закон, здійснюючи продаж землі в Севастополі. Перше порушення – вона не мала права отримувати за російськими законами право власності на ділянку, таке право за нею було за українськими законами. Проте продати свої 416 м² без перереєстрації вона не могла.

Друге порушення – оборудку уклали на окупованій території, тобто, вона в принципі незаконна. До того ж, указана сума, отримана від продажу, може не збігатися з реальною. Реальна зазвичай вища. А пан Ситник порушив закон, бо не вказав (з оприлюдненого документу зрозуміло, чому) факт продажу земельної ділянки, власницею якої була його дружина. Цікаво, а що на це скажуть штатні захисники НАБУ та його директора?

Що буде далі? Викладене Сергієм Івановим обов'язково стане предметом розслідування. Хто саме його буде проводити, має визначити Генпрокуратура. Якщо мова йде про корупцію, то, скоріше за все, визначатиме САП. Тобто, Назар Холодницький. Оскільки ДБР ніяк не може "злетіти", то розслідувати доручать Нацполіції або СБУ. Якщо йдеться про декларування недостовірної інформації, то тут радше специфіка поліції. Проте, враховуючи, де і в який спосіб укладалася оборудка, розслідування можуть спрямувати саме до Служби безпеки. Бо не може людина, яка викриває корупціонерів, мати якісь плями, пов'язані з країною-агресором. Котрій вкрай вигідно використовувати у своїх цілях корупційні скандали в українській владі, аби підривати її авторитет.

То ж або Арсену Авакову, або Василеві Грицаку через певний час доведеться повідомити суспільству, чи справді дружина Ситника переоформила земельну ділянку в Криму за російськими законами і за ними ж її продала, чи дійсно її чоловік приховав факт оборудки, і чим він мотивувався. І головне, що йому за це буде.