"Пільговий" газ і регулювання цін: Яким боком українцям вилізе соціальний популізм влади

Як ми і передбачили, з перших днів нового року влада зайнялася лівацьким соціальним популізмом із прицілом на вибори-2023. Ось лише кілька таких ініціатив.

1. Денис Шмигаль анонсував збільшення пенсій у 2022 році: для українців старших 70 років виплати піднімуть до 3 тис грн.
2. Лікарям зарплату підвищили вже з 1 січня. Мінімальна зарплатня медика становитиме 20 тисяч, санітарів та іншого медперсоналу – 13500.
3. Окрім підвищення соцвиплат і зарплат уряд взявся за ціни, які нестримно рухаються вгору. Він увів державне регулювання цін на гречку, цукор-пісок, макаронні вироби, молоко жирністю 2,5% у плівці, соняшникову олію, яйця категорії С1, курячу тушку, масло жирністю 72,5% і пшеничне борошно. Ще в грудні регульовані цини ввели на житньо-пшеничний хліб і батон. Граничний рівень торговельної надбавки на ці продукти обіцяють не вищим за 10%.

"Граничний розмір торговельної надбавки унеможливить маніпуляцію цінами, стабілізує ринок роздрібної торгівлі продовольчими товарами та запровадить прозорий механізм ціноутворення", - запевняє перший заступник міністра агрополітики Тарас Висоцький.

Паралельно з цим уряд затвердив порядок торгівлі "пільговим" газом для 6803 виробників товарів соціального значення. З переліком пільговиків можна ознайомитися за посиланням. Прискіпливі журналісти вже знайшли у цьому списку виробників соціальних товарів газзбути, які пов’язують з олігархом Дмитром Фірташем. Очевидно, знайдуться ще цікавинки корупційного характеру. Але ми про інше. Про скачок цін через суттєве здорожчання газу попереджали ще восени, коли вартість блакитного палива почала бити рекорди на газових біржах. Складалося враження, що тоді урядовці вдавали із себе сліпо-глухо-німих. Вони акцентували на тому, що для населення вартість газу майже не зросла, і опалювальний сезон громадяни пройдуть без стресу від комунальних платіжок.  За все заплатить бізнес. І тут наприкінці року на урядовців зійшло просвітлення: ціни ж ростуть. Результатом цього просвітлення і стало рішення про регулювання цін та про "пільговий" газ для виробників соціальних товарів.

Схема отримання цього газу непроста. На спеціальні аукціони будуть допускатися компанії-виробники соціальних продуктів, що входять до списку Міністерства аграрної політики, а також трейдери, які мають укладені договори з даними компаніями. За попередніми даними, повідомляє Мінекономіки, у січні 2022 року газовидобувні компанії мають продати близько 80 мільйонів кубометрів блакитного палива українського видобутку виробникам хліба, олії, яєць, курятини та борошна. З огляду на об'єми, йдеться і про приватне газовидобування. Цікаво, що держава пообіцяла приватникам взамін втрачених прибутків. Ніхто ж не повірить, що їх просто нагнули…

Та повернемося до регулювання цін, яке в Україні скасували у 2017 році як неефективне. Насамперед воно вдарить по торговельних мережах, їх тепер обмежили в надбавці. Не виключено, що внаслідок цього виникне штучний дефіцит "захищених" державою товарів. Економісти у цьому зв’язку згадали "гречану кризу" 2011 року. Тоді був неврожай цієї культури і її завозили з Китаю. Імпортну гречку розкупили торговельні мережі і згодом вона з’явилася на чорному ринку, але вже з безбожною накруткою.  

Інша проблема – складність контролю виконання урядового рішення. Якщо великі торговельні мережі, які легше перевірити, можуть піти на поступки, тим більше, що втрати компенсують накруткою на інших продуктових товарах, то менші спробують не виконувати приписи уряду. Механізм покарання за це поки незрозумілий.

Чи зупинить ціни державне регулювання і "пільговий" газ? Дуже сумнівна затія. Отриманню кінцевого продукту споживання передує цілий ланцюжок, в якому задіяні багато елементів. Приміром, молочники потрапили до урядової постанови, а тваринники – не потрапили. Виробники курятини потрапили, а постачальники кормів – ні. А без транспортників товар взагалі не доїде до торговельних мереж. Тому урядове рішення, ймовірно, розраховане на короткий час, адже навіть півроку утримувати ціни в ручному режимі не вийде.

Загалом же складається стійке враження, що стратегія урядовців – пропетляти. І при цьому закидати громадян популістськими обіцянками - в такій кількості, щоби вони не змогли згадати, яку з них виконали хоча б наполовину.