Атака угорців і хаос від СБУ: Чим загрожують Україні нові події на Закарпатті

Як і припускало Depo.ua, слідчі дії СБУ, пов'язані з угорськими структурами на Закарпатті, стали приводом для масштабної зовнішньополітичної кампанії з боку Угорщини. Окрім традиційних в таких випадках заходів на кшталт виклику посла чи дипломатичної ноти, Будапешт цього разу пішов набагато далі. Зокрема, було здійснено демарш на міністерському засіданні НАТО, де угорська сторона розповіла про "переслідування" етнічних угорців в Україні. А в Європарламенті депутати від правлячої партії Угорщини взагалі заявили, що "українська влада створює на Закарпатті ситуацію громадянської війни". Додавши про своє глибоке обурення з приводу "застосування збройних сил українською владою проти лідерів і організацій угорської громади на Закарпатті".

Подібна перебільшена реакція Будапешта на події має очевидні причини. На тлі скандалів з незгодою Угорщини із новими європейськими механізмами захисту верховенства права, блокуванням прийняття європейського бюджету, не кажучи вже про історію із секс-пригодами одного із найближчих соратників Орбана, Будапешту вкрай важливо знайти тему, в якій угорці буи б не порушниками, а жертвами.

І українське СБУ, як не крути, невеличкий привід для цього їм таки дало. Бо одна справа, коли бельгійська поліція в розпал карантину спіймала Йожефа Саєра на гей-вечірці з наркотиками в момент, коли він намагався втекти через дахове вікно. Після цього він тихо пішов у відставку, не сказавши ні слова про "переслідування угорців" чи "бездуховну Європу". І зовсім інша — коли озброєні українські бійці під час обшуків в угорських структурах знайшли кілька зразків сувенірної продукції з картами "Великої Угорщини" і папірчик з закликами до культурної автономії. Яка, звичайно, Україні зараз не потрібна - але заклики до якої під дію Кримінального кодексу не підпадають з жодного боку.

Поки що шкода, завдана зовнішньополітичній репутації України, не була фатальною. В будь-якій країні силовики можуть прийти з обшуками в будь-яку організацію. І поки нічиї права при тому не були істотно порушеними, інцидент не може стати приводом для жорсткої дискусії.

Тому заяви Угорщини в НАТО наразі фактично проігнорували — обмежившись коментарем генсека Столтенберга про те, що "між Угорщиною та Україною є двостороння суперечка, і я сподіваюсь, що обидві країни зможуть вирішити цей двосторонній спір", а НАТО в ролі арбітра включатися в нього не має жодного наміру. При тому зміцнення партнерства з Україною буде продовжуватись.

На тому про всю історію можна було б забути. Якби не той факт, що українські силовики мають намір її продовжувати. Зокрема, голова Закарпатської ОДА Олексій Петров розповів, що прокурори готують голові "Товариства угорської культури Закарпаття" Брензовичу підозру.

При тому дуже хочеться надіятися, що перед тим вони "накопали" на нього щось істотніше, ніж угорські сувеніри.

Оскільки у зворотньому випадку на Україну може чекати реальна міжнародно-політична катастрофа.

Бо якщо до "громадянської війни" у вигляді виїмки документів у офісах двох організацій як посадовці НАТО, так і більшість європарламентарів поставилися, вочевидь, філософськи, то затримання громадського діяча без залізобетонних доказів його вини матиме далеко більший ефект.

А ще дуже хотілось би, аби наші правоохоронці, так ретельно борючись із "гідрою угорського сепаратизму", доклали собі праці відловити фейкових "націоналістів", які за допомогою штампів із пригожинських методичок погрожували українським угорцям на тлі таблички "Берегово". Ну, і з'ясували, хто саме фінансував їхні виступи. Такі дії принесли б Україні чисту і нічим не зіпсовану користь. На відміну від історії з Брензовичем.