9 травня - день, коли зламається путінська скріпа про війну

Як слушно зауважують експерти, ключова больова точка росіян нині – неможливість усвідомити, що вони можуть програвати у війні. Причому програвати саме Україні, яку пропаганда демонізувала, малюючи тут якихось "нацистів" і водночас насміхалася, бо ще й "наркомани", для зазомбованих росіян – катастрофа масштабів кінця світу. Росіянам неймовірно важко усвідомити, що кілька десятиліть їх за їхні ж гроші обдурювали можновладці-корупціонери, починаючи від путіна і його злодійкуватого оточення, закінчуючи генералами-нездарами та ФСБешними "аналітиками", котрі годували своє керівництво фейками про потужну п’яту колону в Україні. Переважна більшість активних запутінців і латентних патріотів у рф цього ще не усвідомлює. Або живе за принципом мух з анекдоту.

Муха-син питає у мухи-мами: "Чому метелики навколо літають, жучки всякі, красиво, а ми живемо у лайні". На що мама-муха відповідає: "Це тому, сину, що купа навозу – наша батьківщина".

Коли ж громадяни держави-терориста почнуть усвідомлювати, в яке лайно їх закинув путін? У політичній міфології, точніше, навіть, політичній теології, яку роками створювали на росії, є кілька символічних дат, одна з яких – 9 травня. Путінізм приватизував перемогу у Другій світовій війні, як власне й усю історію цієї війни. Звідси й абсолютно антиісторичні твердження, що СРСР переміг би гітлерівців і без допомоги союзників, що росіяни буцімто виграли би війну і без українців та солдатів інших тодішніх радянських республік, і позиціонування нинішнього світопорядку у чорно-білих тонах – росія "бореться" проти відродження нацизму, а колективний Захід потакає "нацистам". Ці та інші абсурдні твердження введені в ранг віри, закодовані у головах росіян. Код дає збій тільки тоді, коли росіяни виходять з-під впливу соловйовщини і скабєєвщини.

Тож варто погодитися з думкою, що росія путіна – реалізована на практиці антиутопія братів Стругацьких "Залюднений острів". Так званою російською федерацією керують "невідомі отці" (насправді, всім відома кліка на чолі з путіним), вони за допомогою випромінювання – телевізора – контролюють населення своєї країни. Причому, як у фантастичному творі країна "невідомих отців", так і нинішня росія – вкрай мілітаризована постімперська, вона становить небезпеку для всіх інших жителів планети Саракш.

У нашому Генштабі днями розповіли: серед російських терористичних військ проводиться пропагандистська робота, що війну необхідно завершити до 9 травня. З огляду на це маємо готуватися до суттєвої ескалації війни, а не до поступок агресора під час переговорів. Тому заява бригадного генерала, заступника начальника штабу командування Сухопутних військ ЗСУ Олександра Грузевича, в якій він розвінчав міф про послаблення російських окупаційних військ, правильна. Мантри про завершення війни через 10 днів, через два тижні і так далі, лише шкодять. Підбадьорювати суспільство потрібно, але не створювати ілюзію, що мир прийде скоро. І що з москвою про щось можна домовитися.    

Тут зробимо невелику ремарку. З часу, коли почалися переговори, у вітчизняному навколополітичному середовищі активізувалася зрадофілія. Дрівець у вогонь підкидають заяви різних зарубіжних політиків про начебто готовність українського керівництва до поступок (нейтралітет, офіційний статус російської мови тощо) і спростування цих заяв нашими уповноваженими особами. Ставлення кремля до мирних перемовин відоме – це туман в очі. Голова переговорної делегації Володимир Мединський за статусом у владі - лише помічник президента, а за статусом в "еліті" - політичний клоун. То ж незрозуміло, чому у нашому політикумі й експертному середовищі так збуджуються через повідомлення про переговори. По-перше, ніхто з наших нічого не здає і не здасть. По-друге, путіну не потрібна мирна угода, він мріє про "парад перемоги" на 9 травня. Скільки б життів російських солдат це не вартувало. Кремлівському вурдалаці навіть краще, щоб було більше убитих росіян. Тоді він розповідатиме своїм зомбованим підданим про "перемогу зі сльозами на очах".

Утім, уже зрозуміло, що ні до 9 травня, ні далі росія Україну не завоює. Скільки б сил сюди не кидала. Але до дати, символічної для російської міфологеми, путін вимагатиме зробити йому якусь значиму перемогу. Експерти - і наші, і закордонні припускають, що армія орків до початку травня спробує вийти на адмінмежі Донецької і Луганської областей, взяти Маріуполь і пробити сухопутний коридор уздовж Азовського і Чорного морів. Захоплення частини Херсонщини, Бердянська, Мелітополя і спроби просунутися на Миколаївщині говорять на користь такого припущення. Однак по всій лінії фронту ворог несе і нестиме величезні втрати. І не матиме спокою навіть на тимчасово захоплених територіях. 

Добре відомо, що ворожа пропаганда подає власні поразки, як здобутки, а росіяни, як народ рабів, дуже тішаться з чужого приниження. Тому орки на 9 травня можуть влаштувати якусь ходу полонених, а на додачу - нагородження своїх "героїв". Проте будь-якій розумній людині буде зрозуміло, що це - ніщо. Головне - ніякої "перемоги над нацизмом", обіцяної запутінцам, не буде. Натомість кількість вбитих і поранених росіян зросте в рази, санкції з кожним днем битимуть по кишенях громадян рф все сильніше. Парад на цьому тлі виглядатиме як агонія. Навіть для найбільш зомбованої частини суспільства. Адже їй обіцяли велику і швидку перемогу, а не її убогий пропагандистський замінник. 

Путін тваринним страхом боїться програти війну. Програти її до так званого "дня перемоги" він боїться ще більше. Бо його режим тримається на міфічних скріпах і вибивання хоча б однієї з них прискорить падіння всіє конструкції.