Вбити двох зайців: Навіщо "Нафтогаз" лякає Європу апокаліпсисом

Попередження керівництва "Нафтогазу" стосовно того, що переговори із "Газпромом" зайшли у глухий кут, а поточний рік може бути останнім для української газотранспортної системи, переслідують дві доволі різні цілі

ФОТО: Facebook

Про те, що тристоронні переговори у форматі Україна-Росія-Європейська комісія про транзит російського газу територією України з 2020 року відбувались, скажемо м'яко, не блискуче, всі зацікавлені сторони здогадувалися давно.

Та й сам факт, що за рік більш чи менш активного переговорного процесу не вдалося досягнути жодного реального результату, каже багато про що. Особливо тепер, за півроку до закінчення чинного контракту між компаніями, і на тлі того, що наступний раунд тристоронніх переговорів заплановано провести у вересні. Якщо він знову виявиться невдалим (ймовірність чого, зважаючи на всі супутні обставини, недалека від стовідсоткової) - то відступати буде вже особливо нікуди. Чергова "зимова газова війна" впевнено займе своє місце на горизонті подій. Що, власне, і підтвердив учора на конференції в Торонто керівник інтегрованого газового бізнесу "Нафтогазу" Андрій Фаворов, який оцінив ймовірний термін перебоїв із транзитом у три місяці.

Але сьогоднішня заява виконавчого директора НАК "Нафтогаз України" Юрія Вітренка змалювала ситуацію у барвах далеко темніших. Очільник компанії повідомив, що у "Нафтогазі" всерйоз розглядають можливість повного припинення транзиту газу через Україну "не тільки у першому кварталі 2020 року, а взагалі після закінчення 2019 року".

Простіше кажучи, у компанії підозрюють, що "зимовою газовою війною", які траплялися раніше і тривали лічені тижні, справа не обмежиться.

Певні причини для таких підозр, звичайно, існують. Наприклад, Росія різко (на 23 одиниці) збільшила перелік кораблів, які будуть будувати "Північний потік-2". Серед суден, які найближчим часом буде задіяно в проекті, 2 — російські, 12 — нідерландські, а решта кораблів - із Кіпру, Іспанії, Бельгії та Фінляндії. Подібний "авральний спосіб" ведення робіт є однозначно недешевою розвагою, тому й причини для подібного поспіху у Кремля, вочевидь, доволі суттєві.

Паралельно із тим "Газпром" по максимуму заповнює газові сховища у Європі, які, за даними того ж "Нафтогазу", вже зараз мають запаси на 16% вищі, ніж минулого року і продовжують активно заповнюватися.

Все це свідчить про те, що Росія, з одного боку, всерйоз готується до ймовірного припинення транзиту, хоче максимально швидко налагодити альтернативну подачу і "згладити" проблеми з європейськими клієнтами.

З іншого боку, і Україна готова йти у цій справі до кінця. Задовольнити ключову вимогу "Газпрому" - відмовитись від усіх виграшів у Стокгольмському трибуналі - не наважиться не тільки виконавчий директор "Нафтогазу", але, напевно, і президент країни. Тим паче що пропозиція російської сторони про експорт за чиними розцінками, який може бути перерваний, щойно "Північний потік - 2" запрацює на повну потужність - не той приз, за який варто жертвувати вже здобутими перемогами.

Тому апеляції пана Вітренка до всіх зацікавлених у результатах переговорів сторін є цілком обґрунтованими.

Інша річ, що, говорячи про можливий крах української ГТС, виконавчий директор "Нафтогазу" користується моментом для досягнення своїх адміністративних цілей. Констатуючи той факт, що Україні потрібно готуватися до повного припинення транзиту, Вітренко наголошує, що ця підготовка наразі опинилася під загрозою, зокрема через приголомшуюче падіння власного видобутку газу. І винен у цьому, звичайно, менеджмент "Укргазвидобування". Очільника цієї компанії, Олега Прохоренка, керівництво "Нафтогазу" після затяжного конфілкту вже відправило у відставку, але тим справа, здається, не завершиться.

Втім, все це подробиці. А загальна картина, здається, виглядає таким чином, що менеджер однієї з ключових держкомпаній банально не знає, що робити далі перед лицем можливої катастрофи з припиненням роботи української ГТС. І пише про це пости на Facebook. Але ані коментарів, ані навіть "лайків" з боку представників Кабміну чи апарату президента наразі під цими повідомленнями не видно. Що, мабуть, означає помітні проблеми як в системі відомчої комунікації, так і у стратегічному плануванні цієї ключової для нашої держави галузі.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна