Теорія змови проти гривні

З початку осені Національний банк України бореться за стабілізацію курсу національної валюти. Завдання, м'яко кажучи, не з легких. На тлі спаду у вітчизняній економіці і зниження рівня довіри до гривні і банківської системи в цілому НБУ вимушений йти на непопулярні заходи. Вони загальновідомі: обмеження з продажу валюти, знімання готівки, видачі валютних депозитів. Навіть великі, системні банки, такі як «Приват» або «Дельта», вимушені були ввести обмеження і на видачу депозитів у гривні.
Але і НБУ, і комерційні структури робили це заради стабільності фінансової системи в цілому. У списку пріоритетів на першому місці все ж повинна залишатися Україна. На тлі інформаційних атак проти гривні, які підкріплюються панічними настроями населення, навряд чи можна було знайти інший спосіб діяти в інтересах держави. Нерадісні зведення з фронтів, повідомлення про падіння ВВП і промислового виробництва - усе це не вселяє в людей оптимізму і змушує бігати по обмінках у пошуках доларів. Але масове виведення грошей з банків і ажіотажний попит на валюту тільки посилюють падіння курсу.

«Дійсно, ситуація в українській економіці не рівноважна. І є об'єктивні чинники, які впливають на послаблення гривні, в першу чергу, це зниження випуску продукції металургійними підприємствами через ситуацію на Донбасі. З одного боку, з шахт немає постачань коксівного вугілля на підприємства поза зоною АТО. А з іншого - існують і проблеми з випуском продукції метпідприємствами, розташованими в зоні АТО, наприклад, в Донецьку і Єнакієво. Відповідно, виручка від експорту металів буде менша, а це означає, що у нас в країні буде менше валюти», - пояснює старший економіст Міжнародного центру економічних досліджень Олександр Жолудь.

Але при цьому експерт не виключає і додаткової дії з боку так званих «агентів впливу». «Цілком можливо, що на тлі об'єктивних негативних чинників хтось намагається додавити національну валюту», - припускає Жолудь. Таким чином, питання про причини невидачі депозитів та інші обмеження стає вже під іншим кутом.

Рука Москви

Ще на початку вересня голова СБУ Валентин Наливайченко говорив про те, що в Україні працює дві сотні агентів спецслужби суміжної держави, перед якими стоїть завдання розхитати курс гривні. Тоді до цієї інформації поставилися досить скептично, оскільки українці вже втомилися в усьому бачити «невидиму» руку Москви. Проте, до початку жовтня серед представників різних ЗМІ почалися розмови про те, що в редакції звертаються якісь люди і пропонують писати статті і робити телесюжети, в яких розповідається, що гривня продовжує слабшати, а українську економіку чекає повний крах.

Більше того, на «зливних» сайтах і в соцмережах стали активно тиражуватися декілька чуток: по-перше, українська банківська система однозначно рухне, тому не можна зберігати заощадження ні в гривні, ні в інвалюті. По-друге, Росія наводняє Україну гривнями. Реакція на цей слух, враховуючи швидкість поширення інформації, не змусила себе довго чекати. На нього відреагували не лише прості громадяни, але і продавці валюти, що почали грати на підвищення курсу долара.

«Навряд чи в Росії друкують гривню. Вірогідніший варіант, що вона використовує ті гроші, які були захоплені в кримському сховищі НБУ (за різними даними, це сума близько 3,5-4 млрд грн - ред.). Враховуючи те, що представники офіційної Москви говорили про те, що поставлятимуть «кримську» гривню в «ДНР» і «ЛНР», то, швидше за все, так воно і є», - вважає Олександр Жолудь.

Зазначимо, що ще на початку червня міністр юстиції Павло Петренко заявив, що окрім готівки 4 млрд грн Центробанк Росії викрав зі сховищ Ощадбанку в Криму 300 кг золота і дорогоцінних металів. Крім того, було присвоєно 700 млн грн, що знаходилися на балансі відділення НБУ в Криму у вигляді активів, а також близько 2 млрд грн іпотечних зобов'язань Нацбанку. Також за інформацією Мінюсту, з комерційних банків України в Криму в російські банки перекочувало близько 17 млрд грн.

Тобто виключати того, що тепер Росія за рахунок цієї гривневої маси намагається ослабити курс національної валюти України, - не можна. Або ж, як мінімум, московські «товариші» уміло використовують чутки про це. А чутки народжують паніку.

Депозитні коливання

У ситуації, що склалася, людей, які забирають гроші з банків, зрозуміти можна. На жаль, світ перестав бути тихим і стабільним, як це було роком раніше. У зв'язку з цим багато хто вирішив перевести у готівку свої заощадження. Але парадокс полягає в тому, що якщо цього не робити - підтримувати як особисту стабільність, так і стабільність національної валюти буде набагато легше.

Як зазначає начальник департаменту розвитку роздрібного бізнесу «Дельта Банку» Максим Мироненко, в останні місяці багато людей, особливо вимушені переселенці зі сходу, стали розуміти, що все-таки безпечніше зберігати гроші у банку. На жаль, життя змусило переконатися в тому, що власний будинок не настільки захищений, як хотілося б. «Більше того, багато хто зрозумів, що перевозити готівку з однієї області України в іншу - украй небезпечно, оскільки її взагалі можна втратити. А ось переїхати і скористатися вкладом в іншому регіоні - цілком реально», - говорить Мироненко.

Що ж до панічних спроб скуповувати долари і євро в очікуванні подальшого падіння гривні, то, за словами банкіра, людям з невеликими заощадженнями займатися цим немає ніякого сенсу. Тим більше що на даний момент значних коливань курсу вже не спостерігається.

«Великі клієнти стали турбуватися про свої вклади, притримувати гроші і шукати валюту ще в грудні 2013 року, тоді як звичайні вкладники продовжували масово нести вклади у банки. Зараз же ситуація з точністю до навпаки: великі вкладники вже зрозуміли, що ситуація вимагає «повертатися» у банки, причому вкладати гроші в гривні. Відсотки по депозиту в національній валюті вище, ніж в доларах, і це перекриває інфляцію. Заробіток по гривневих депозитах в три рази перевищує заробіток по валютних депозитах», - пояснив Мироненко.

На жаль, експерти констатують той факт, що занадто вже жива реакція на чутки - наслідок низького рівня фінансової грамотності. Тримати гроші під подушкою - не найвиграшніша фінансова стратегія, тим більше що паніка і ажіотажний попит на валюту якраз і грають на руку тому, хто безпосередньо в цьому зацікавлений. Просто треба правильно використати наявні можливості у будь-якій ситуації і правильно обирати банки. НБУ ніколи не допустить закриття великих системних банків, оскільки в цьому випадку система може не витримати удару. Свідоцтво тому - видача стабілізаційних кредитів згаданому «Приватбанку» і «Дельті».

В той же час, фахівці радять вкладникам диверсифікувати свої ризики, відкриваючи депозит не в одному, а в декількох банках. І, по-друге, перед ухваленням рішення про розміщення грошей в тій або іншій фінансовій установі цікавтеся його історією: як давно банк існує на ринку, скільки у нього відділень, хто його власники, яка кількість клієнтів і т. д. «Вкладники самостійно повинні відвідати сайт банку, а також знайти відомості про нього у відкритих джерелах. Одним словом, якщо дотримуватися певних правил інвестування, то заробити можна навіть в нестабільній ситуації. Тим більше що хороший банк зацікавлений в розвитку, а це неможливо без довіри вкладників, і ми самі постійно прагнемо зміцнити його практичними діями», - резюмує співробітник «Дельта Банку».

Таким чином, залишаючи гроші у банківській системі країни і купуючи українські товари, громадяни проявляють економічний патріотизм. Який підкріплюється тим, що вкладення в національній валюті в стабільний, системний банк дозволяє досить швидко накопити більш-менш значну суму. А для того, щоб це продовжити і зберегти країну, необхідно як мінімум перевіряти будь-яку інформацію і не поспішати з висновками. Адже українці ж уміють відрізняти пропагандистські російські «качки» від реальних новин, пов'язаних з подіями на сході країни. При аналізі банківських новин треба використовувати аналогічні підходи.