Дорога формула. Чому відновили справу "Роттердам+"

Йдеться про чи найбільшу в минулому десятиріччі всеукраїнську схему, замішану на економічних інтересах великого бізнесу, збитки від якої для споживачів електрики оцінюються в десятки мільярдів доларів, пише "ДС".

"Роттердам+" — це методика, за якою держава визначала ціну вугілля, закладену у тариф, відповідно до якого вона купувала електроенергію у теплогенерації (ТЕС) з травня 2016 р. до липня 2019 р. (коли в країні запустили відкритий ринок).  За цією методикою, вартість вугілля прив´язувалася до його котирувань на біржі в нідерландському Роттердамі (плюс доставка), а тому й сама електрика державі в особі ДП "Енергоринок" стала коштувати дорожче. Після цього вона продавалася оптовим покупцям (переважно обленерго).  Отже, тарифи підвищилися для бізнесу і населення. Ці збитки й порахували в НАБУ: за 2016-17 рр. – майже 19 млрд грн (офіційно), а за 2016-2019 рр. – майже 40 млрд грн (неофіційно).

З іншого боку, підвищення тарифів за формулою "Роттердам+" було вигідно найбільше "ДТЕК Енерго" Ріната Ахметова, яка контролює вісім з 12 українських ТЕС, а також державній "Центренерго" (три ТЕС) і Донбасенерго Максима Єфімова і держави (одна ТЕС). Хоча у ДТЕК та нацкомісії, яка встановлювала тариф (НКРЕКП) стверджували, що це був правильний крок, що дозволив теплогенерації отримати гроші на імпорт енергетичного вугілля, дефіцит якого загострився через війну на Донбасі і втрату частини шахт.

Однак головна претензія детективів була і залишається в тому, що вугілля насправді далеко не завжди транспортувалося з далеких країн, а насправді поставлялося з України, окупованих територій або Росії і коштувало дешевше, а тому ТЕС отримували надприбутки, які дзеркально становили збитки споживачів.

Докладніше про механіку процесу, ціну питання, мотиви запровадження методики "Роттердам+" і подальше розслідування відповідного провадження читайте в статті Олексія Шевніна для "Ділової столиці" "Добити Ахметова, допомогти Зеленському. Навіщо САП відновила справу "Роттердам+"".