ЧС 2018
Вибори-2019
Обличчя
Сектор
Спепроекти
Країна Укропів

Соцопитування: 58% за лотереї та жорсткий контроль держави

У лотереї грають і хочуть грати багато хто. Завдання держави - забезпечити прозорі і чесні правила гри

Depo.Гроші
12 березня 2018 13:50
ФОТО: depo.ua

Проте вона з цим впоратися не може, але не тому, що не хоче, а тому, що в процес регуляції втручаються зацікавлені сторони і навколо лотерейного бізнесу поширюється недостовірна інформація. Але достатньо інформована категорія людей бачить у посиленому контролі з боку держави і навіть в монополії на проведення лотерей ряд переваг.

Кілька днів тому інформаційний простір сколихнула новина про те, що Антимонопольний комітет України лише через дев'ять місяців спромігся представити на розгляд уряду свої зауваження до ліцензійних умов проведення лотерей. Мінфін, як профільне відомство, ще минулого року підготувало проект умов, і його погодили всі міністерства, хоча і з низкою зауважень, які опісля було враховано. АМК вирішив копнути глибше, але тільки закопався.

Результат його старань дещо бентежить, оскільки чиновники Комітету вирішили, що за таких умов ринок буде монополізовано, а щоб цього не сталося, потрібно поміняти закон про лотереї, що, як відомо, знаходиться не в його компетенції. До того ж, при визначенні розміру ринку та необхідного рівня державного регулювання, зазвичай проводяться дослідження, для чого в АМК, звичайно ж, не було можливості витратити зусилля. Тому чиновники вирішили обмежитися власною думкою і баченням питання.

Одним з головних каменів спотикання стала норма закону, яка говорить, що ліцензію на проведення лотерей може отримати лише той, хто має 10-річний досвід такої діяльності. Окрім того, антимонопольних експертів обурила і вимога мати хорошу репутацію, мовляв, це досить абстрактне поняття.

З урахуванням того, що закон про лотереї було прийнято аж в 2012 році і що досі немає ліцензійних умов, оператори продовжують працювати за старими (простроченим) ліцензіями.

Але чи є дискримінаційними і такими вже суворими ліцензійні умови для операторів лотерей? Як виявилося - зовсім ні.

Добре ім'я

Що таке хороша репутація, а що таке погана, кожен розуміє по-своєму. Але для того, щоб це поняття не було абстракцією, багато професійних організацій пишуть свої етичні кодекси. Такі кодекси є у медиків, працівників транспорту, психологів, юристів, піарників, рекламістів, спортсменів і так далі. То з чого ж АМК взяв, що такого кодексу не може бути у лотерейному бізнесі?

Насправді згадування в законі і підзаконних актах слова і поняття "репутація" не є чимось новим. Якщо уважно вивчити закон про банки і банківську діяльність, то там ми знайдемо, що однією з умов отримання банківської ліцензії від Нацбанку є хороша репутація акціонерів і керівництва банку, не кажучи вже про те, що ця репутація має бути підкріплена фінансово.

До речі, згідно закону про державні лотереї, право на одержання ліцензій мають і державні банки. Тобто законодавці просто поєднали вимогу і до оператора лотерей, і до банку мати надійну репутацію, оскільки в обох випадках йдеться про гроші клієнтів та про довіру.

Теоретизувати на цю тему можна довго, але найголовніше, що клієнти мають право знати про те, кому вони довіряють гроші. Скажімо, якщо будівельна "піраміда" "Еліта-Центр",яка вкрала гроші сотень клієнтів, знову отримає будівельну ліцензію, в якій не буде вимог до репутації, як нам це сподобається? Як нам сподобається, якщо за ліцензією прийде банк "Надра", керівництво якого теж зникло з грошима клієнтів?

Молодим тут не місце

Щодо вимоги мати 10-річний стаж у проведенні лотерей, то вона дійсно виглядає загрозливою. А її "дискримінація" полягає в тому, що держбанків ця вимога не стосується, втім, це лише тому, що всі чотири держбанки створено понад 10 років тому, так що немає сенсу для них прописувати вимогу, яку завідомо виконано. І навіщо взагалі вимагати від державних банків підтвердження спроможності проведення лотерей, якщо вони належать державі, мають державні гарантії, а всі лотереї в Україні – державні?

А як на рахунок тих, хто не має 10-річного досвіду, і не є держбанком? Чи означає це, що вони не зможуть стати операторами лотерей?

Тут важливо врахувати два аспекти. Перший з них - політичний. Як ми пам'ятаємо, після пожежі в одному з гральних закладів екс-прем'єр-міністр Юлія Тимошенко домоглася тотальної заборони на гральний бізнес. Точніше - ця заборона була лише на папері, а насправді бізнес просто пішов у тінь. Тимошенко, знаючи, що значна частина виборців негативно ставиться до азартних ігор, підіграла їм, щоб підвищити свою популярність. Тобто політик-популіст завжди схильний підживлювати страхи суспільства і робити вигляд, що приймає до уваги його бажання.

Другий аспект - соціальний. Появи різного роду вимог та обмежень для тих, хто хоче отримати ліцензію, продиктовані саме соціальною значущістю діяльності, а також її небезпекою, адже суть і мета ліцензування як такого - захист громадян від потенційної шкоди. Ліцензуванню в Україні підлягають близько 45 видів діяльності, і кожен з них потенційно небезпечний для життя, для безпеки країни і так далі. Грунтуючись на досвіді, який було здобуто кров'ю (в деяких випадках - в буквальному сенсі), експерти і пишуть ліцензійні умови, суть яких – обмежити появу свідомо небезпечних підприємств.

Лотереї - законний вид діяльності. При цьому він, як зазвичай вважають, потенційно небезпечний для неповнолітніх та незахищених верств населення. Соціологічні дослідження, між тим, показують, що люди хочуть грати, але вимагають від держави, щоб їх права і благополуччя були захищені. Як?

Чого хочуть люди

У 2017 році соціологічна служба "Рейтинг" провела дослідження, в якому взяли участь 2000 респондентів.

Виявилося, що майже 50% опитаних впевнені, що будь-які ігри на гроші - це обман на користь тих, хто їх організовує (необхідно відзначити, що лотерея тут є винятком). 27% навіть назвали ігри гріхом. І, в той же час, 67% вважають, що повнолітня людина має повне право грати, 74% думають, що якщо хтось потрапив у залежність від азартної гри, то це виключно його відповідальність, і лише 22% покладають її на організатора гри.

58% підтримують лотереї. Для порівняння: букмекерські контори схвалюють лише 25% респондентів, казино - 18%, найменше голосів отримали ігрові автомати та гра в карти - 9% і 7% відповідно. Тобто безпосередньо лотереї не вважають грою, що викликає залежність. Серед ігор, в які респонденти грали за останні п'ять років, 23% назвали саме лотереї, в інші грали набагато менше.

Позитивне ставлення до грального бізнесу в цілому висловили 18%. При цьому соціологи відзначили, що прихильниками ігор є не бідні і незахищені громадяни з глибинки, а мешканці міст з вищою освітою і хорошим доходом.

Нарешті, на запитання, які компанії варто допустити до грального бізнесу, 25% вважають, що це повинні бути українські компанії, 7% - з країн ЄС, 2% - з США, а от з Росії - 0%.

Примітним є і те, що поки АМК бореться з монополією на ринку лотерей, якої немає, 14% респондентів сказали, що гральним бізнесом має займатися одне держпідприємство, 12% - будь-яка українська компанія, 12% - тільки великі компанії, які можуть заплатити за дорогу ліцензію, і тільки 9% готові відмовитися від будь-яких обмежень.

Всього 38% респондентів вважають, що гральним бізнесом мають займатися великі компанії (державні або приватні), які повинні відраховувати до бюджету значні суми у вигляді податків або ліцензійних платежів. Звичайно, власники таких компаній не повинні бути пов'язані з Росією. Зазначене відповідає практиці організації подібного бізнесу в європейських країнах. Принаймні, монополія однієї компанії – найбільш поширена модель організації лотерей у всьому світі.

А найбільш вражаючі відповіді були отримані на таке запитання: а навіщо проводити лотереї, чи варто легалізувати гральний бізнес і яка користь від цього взагалі? І з'ясувалося, що 38% бачать вигоду у сплаті операторами ринку податків. 21% вважає, що легалізація виведе ринок з тіні, і стільки ж думають, що це створить додаткові робочі місця. По 12% голосів дісталося таким перспективам, як розвиток підприємництва та залучення іноземних туристів. Ніяких переваг не побачили 47%.

Висновок з цього дослідження може бути таким: група людей, охочих грати в лотерею, дуже значна, але вона вважає, що держава зобов'язана тримати операторів лотерей в жорстких рамках, щоб була одна, монопольна, але надійна компанія.

Справедливості заради варто також зазначити, що левова частка респондентів негативно відноситься до ігор, хоча, на думку соціологів, таке ставлення спостерігається у найменш забезпечених і найменш освічених людей.

Повернемося до ліцензійних умов, які можуть здатися жорсткими: чи варто їх пом'якшувати і до якої міри? Очевидно, що громадяни країни не хочуть нестримуваних дій для операторів грального бізнесу, а якомога більше обмежень при вході на ринок.

Чи хочете ви, щоб ваш будинок будував той, для кого цей досвід є першим? Чи готові ви поселити в цьому будинку своїх дітей? Так чому це не повинно стосуватися лотерей?

Більше економічних новин читайте на Depo.Гроші.