Ви нам за все заплатите: Чому влада лякає українців податками з покупок 25-річної давнини

Провал владного проекту з податковою амністією стає все більш відчутним - лише одиниці українців користуються можливістю легалізувати свої статки через сплату відсотка від раніше накопиченого. На сьогодні президентська команда може похвалитись лише вельми скромними 10-ма мільйонами гривень надходжень до бюджету від широко розрекламованої амністії капіталів. Але невдачі не зупиняють ідеологів потужної фіскалізації: тепер на порядку денному новий проект зі збирання коштів, який має змусити українців з більшим ентузіазмом декларувати статки. І якщо раніше витрусити намагались з більш-менш заможних громадян, то тепер під каток чергової реформи можуть потрапити значно ширші верстви населення.

Йдеться про запровадження чергового механізму непрямої оцінки доходів, коли прийти за митом можуть до кожного, інформує Depo.ua.

Амністія не спрацювала

Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев констатував, що українці й справді не поспішають до податкової зі свої деклараціями. За його словами, є позитивна динаміка, але основний масив по $40-50 тисяч з платника, на який розраховувала влада, так і залишається в тіні. Влада, за словами Гетманцева, далі проводить роз'яснювальну роботу, щоби банки, які стали основним бар'єром у цьому процесі, запрацювали.

Нагадаємо, з 1 вересня розпочався період загальної амністії капіталів, коли власники неврахованих у деклараціях доходів мають можливість показати державі свої статки і сплатити з них 5% податку. Внаслідок цього їхні гроші та інші активи стануть легальними і ними можна буде оперувати без обмежень та ризиків отримати від податкової прискіпливі запитання щодо їхнього походження.

Проте українці не відчули належного стимулу робити це. І більше навіть не через небажання ділитись п'ятьма відсотками з бюджетом, скільки через пересторогу отримати купу проблем, які можуть виникнути в разі декларування. Адже ризиком є, зокрема, те, що після пред'явлення статків та сплати податків, у держави може виникнути бажання подягнути за ниточку і спробувати з'ясувати природу походження коштів. Так фіскали можуть вийти, наприклад, на роботодавця або замовника послуг, що сплачував декларанту гроші поза оподаткуванням. Тож сумлінність окремого декларанта може створити проблеми для багатьох суб'єктів економічної діяльності та підвести під статтю мало не кожного.

І практика вже доводить, що правоохоронці справді виявляють зацікавленість щодо амністованих капіталів. Хоча ідеологи реформи говорять, що в повну силу працює запобіжник щодо розкриття інформації про амністованих, громадяни нашої держави, навчені досвідом кидків з боку держави, не сильно поспішають довіряти цьому механізму. Мовляв, сьогодні вони зберігають таємницю. Але ж завтра все цілком може змінитись і або через витік інформації, або через свідому політику держави, дані про амністовані капітали можуть стати предметом розслідування. Або способом корупційного тиску та шантажу. 

Як українців підштовхнуть до легалізації

Реальний результат амністії змусив владну команду шукати нові стимули, окрім увіщувань і умовлянь, аби підштовхнути процес. І на порядку денному актуальною стала ідея запровадження непрямих методів оцінки статків. Цю тему качали ще в минулому році, але реальних кроків не здійснювали. І от зараз той же Гетманцев, а також міністр фінансів Сергій Марченко, актуалізували цю ідею. 

Йдеться про запровадження перевірок після завершення пільгового періоду податкової амністії, який стече восени наступного року. Міністр фінансів Сергій Марченко вже попередив, що незабаром будуть запроваджені непрямі методи оподаткування, коли перевірятиметься достатність задекларованих доходів для придбання, в тому числі, і нерухомості. Або інших дорогих речей. Все відбуватиметься автоматично, коли інформаційна система підсумовуватиме доходи і сплачені податки починаючи з 1995 року та зіставлятиме ці цифри з ціною дорогої покупки. В разі, якщо цифри не збігатимуться - на різницю нараховуватиметься податок.

Данило Гетманцев у свою чергу повідомив, що відповідний законопроект від Мінфіну Рада очікує вже у січні 2022 року. І вже по факту його надходження парламентарі визначатимуться, в якому вигляді його буде ухвалено. У владних кабінетах вважають, що це змусить громадян під страхом більш суворого оподаткування здаватись податковим органам зі своїми деклараціями: мовляв, краще сплатити 5% по амністії, аніж опинитись під податковим боргом "на всю котушку" - з ПДФО, військовим збором та іншими нарахуваннями.

Поки що невідомо, які параметри будуть у новому законопроекті. Але з того, що говорять можновладці, вже багато хто зробив висновок: нас чекають масовані атаки "листами щастя", коли з податкової громадянам надходитимуть повідомлення про нарахування податків. І під ударом можуть опинитись не лише заможні громадяни, а й звичайні українці - ті, хто так чи інакше придбавав або отримував у дарунок нерухомість, машини та інші речі. Адже не секрет, що той же ринок нерухомості далеко не завжди був і залишається прозорим. 

Кому не вдасться "пропетляти"

В той же час залишається досить багато білих плям у цьому проекті. І один з них - оцінка вартості того чи іншого активу. Так, наприклад, певна квартира може мати в договорі купівлі-продажу певну вартість. І перевірити достовірність її актуальності на той момент буде дуже складно, адже ніхто не проводитиме оцінку квадратних метрів за ринковими критеріями, що були актуальні 20 років тому. Плюс, говорять скептики, проникнення цифровізації в архіви є не надто глибоким: багато даних досі зберігаються на папері або взагалі є втраченими.

До того ж є правила оподаткування, які передбачають граничний термін нарахування податків. І він явно не сягає у глибину аж до 95-го року. Також змінювалися ставки різних податків, якісь податки з'являлися, якісь - зникали. І виникає питання, по яких ставках і яких податках вираховувати податковий борг. Нині діючі - навряд чи годяться. Існує і таке поняття як термін давності. І по податкових злочинах він становить 10 років. Все це - суттєві ускладення для реалізації нової ідеї. І багатьом громадянам привабливіше буде звернутися до суду, аніж виплачувати частину вартості квартири, придбаної, наприклад, в шалені дев'яності.

Тому насправді всі ці "лякалки" навряд чи вдарять по людях, які придбали дороге майно 15 чи 20 років тому. Звісно, якщо обійдеться без владного "бєспрєдєла".

А от заробітчан, які накопичуть на житло собі чи своїм дітям і тримають готівку під матрацом, в той момент, коли вони витягнуть заощадження та спробують придбати квадратні метри, нові правила цілком можуть змусити поділитись з державою. Адже легалізувати свої капітали вони не зможуть. І змушені будуть заплатити з цих коштів великі податки.

Тож по суті новація є своєрідною формою оподаткування доходів, отриманих українськими заробітчанами та тими, хто працює у нас на іноземні компанії та не показує справжні розміри своїх прибутків. Але зрештою може бути і так, що заробітчани замість відкривати свої справжні прибутки державі і сплачувати з них податки, вигадають нові способи їх легалізації. У відповідь на попит виникнуть контори, які цим займатимуться (за менший відсоток) і податкова знову спіймає облизні.

Це сумна ситуація, але поки довіра суспільства до держави не відновиться і податкова не зменшить свої апетити, громадяни і далі приховуватимуть статки усіма доступними їм способами. Прекрасний слоган "Хочеш змінити державу - почни з себе" в даному випадку, на жаль, не спрацьовує.

Читайте також: 10 тис. доларів по економічному паспорту: Коли Зеленський пообіцяє кожній дитині клаптик землі і два раба