План дій "Продовольча безпека України 2022-23"

У нас починається посівна, яка є ключовим елементом нашої безпеки, але кожен живе "сам за себе". Я спробую викласти дуже коротко план першочергових дій для забезпечення продовольчої безпеки й запуску цієї частини нашої економіки.

Основні кроки

1. Управлінський рівень:

– створення оперативного штабу при прем'єр-міністрові України. Штаб має стати єдиною централізованою структурою з найширшими повноваженнями по всій вертикалі влади, щоб мати можливість продавлювати централізовані рішення по всій території України;

– до штабу, крім обмеженого числа чиновників (Мінагрополітики, держрезерв, МІУ, УЗ, Мінрегіонбуду), залучаються представники антикорупційних структур, щоб чиновник не боявся ухвалювати сміливі рішення, і ці рішення були обов‘язковими на місцях. До штабу обов'язково мають увійти представники найвпливовіших аграрних бізнес-структур для оперативного (по суті, онлайн) розв'язання всіх питань продбезпеки. Представники цих структур мають не дорадчий, а рівний голос із чиновниками та силовиками;

– рішення штабу є, по суті, правилами співіснування держави, бізнесу та населення в умовах воєнного стану;

– рішення є обов’язковими для виконання всіма органами влади й невиконання рішень має каратися в найкоротші терміни.

2. Аналіз ситуації. За п'ять днів потрібно провести аналіз ситуації по наступних напрямках:

– де і скільки ми можемо посіяти;

– скільки й чого має бути посіяно для забезпечення внутрішньої продбезпеки у 2022-23 рр.

– скільки та чого має бути посіяно для збереження частини експорту;

– аналіз інструментів, які надає держава для забезпечення максимальної географії та можливостей для посівної кампанії й потім збору урожаю та забезпечення тваринництва.

3. Робота Держрезерву:

– аналіз, що є в резервах;

– можливість винесення частини запасів в сусідні країни;

– робота з ф’ючерсами та іншими фінансовими інструментами з наповнення держрезерву не лише фізично існуючими запасами, але й можливістю поповнювати їх в майбутньому;

– в місячний термін має бути розроблена концепція із забезпечення населення (або всього, або певні великі категорії населення) продпайками.

4. Посівна:

– забезпечення і здешевлення імпорту всього, що пов'язано з посівною (добрива, ЗЗР, запчастини тощо);

– домовленості з усіма ключовими гравцями про те, що і скільки має бути посаджено, щоб ми зберегли баланс внутрішнє споживання – експорт;

– державне страхування ризиків, пов'язаних з посівною та подальшим збором урожаю;

– розв'язання питання забезпечення людськими ресурсами с/г виробників (питання броні від армії й тощо).

5. Експорт:

– протягом трьох днів при прем’єр-міністрові чи при Міністерстві економіки України створити Офіс уповноваженого з питань експорту (на базі одного з ЦОВВ, щоб не витрачати час на бюрократичні проволоки) з найширшими повноваженнями, який буде у ручному режимі розв'язувати питання експортерів та експорту;

– на першому етапі є перспектива створення двох штабів: Західноєвропейського залізничного та Дунайського логістичного;

– Західноєвропейський залізничний штаб у співпраці з "Укрзалізницею" та Міністерством інфраструктури України мають налагодити експорт залізницею;

– налагодження експорту через дунайські порти, вверх по Дунаю, з подальшим переправленням українських вантажів через європейські порти можливе за допомогою Дунайського логістичного штабу із залученням Міністерства інфраструктури України, Міністерства зовнішніх справ України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, "Укрзалізниці", зернових асоціацій тощо. Зокрема, має бути ухвалено рішення про перепідпорядкування Дунайському логістичному штабу дунайських портів;

– як наслідок, товарний потік має бути запущений протягом семи календарних днів.

6. Перенесення підприємств:

– у триденний термін визначити території, куди буде проводитися евакуація підприємств;

– у п'ятиденний термін міста мають надати площадки для розміщення підприємств;

– у п'ятиденний термін держава (Мінфін, Мінекономіки та НБУ) мають надати пропозиції щодо фінансових інструментів з перенесення підприємств.

7. Інформаційна кампанія:

– внутрішня інформаційна кампанія з усіх перерахованих вище пунктів має йти переважно по системі держава – бізнес з тим, щоб мінімізувати можливу паніку. Винятки становлять тільки виграшні для держави та населення ініціативи. Але вони мають регулюватися виключно в ручному режимі;

– зовнішня кампанія має будуватися на ідеї, що дії РФ можуть призвести до загострення проблеми голоду у світі. Через війну в Україні буде голодувати півмільярда жителів землі. Це тема, яку вже зараз потрібно реалізовувати в усіх світових ЗМІ.