Трильйони Байдена: Як реагують на продовольчу небезпеку в Україні, ЄС, США

До стрімкого здорожчання продуктів харчування готуються в усьому світі, хоча в багатьох розвинених країнах цей процес ще не є очевидним для звичайних споживачів. Тим не менш уряди готують підстилку аби не наражати своїх громадян і свої економіки на чутливі удари, які завдає світу пандемія коронавірусу.

Тим часом найбільші ризики залишитись голодними мають країни на кшталт нашої, де загальне зростання цін не компенсується ані наявністю ресурсів для "підтримки штанів", ані виваженою економічною політикою державної влади. Зі звіту, оприлюдненому днями Держстатом, стає зрозумілим, що темпи інфляції в останні місяці значно прискорилися. Зокрема лише в лютому індекс роздрібних цін збільшився на 1%. Такий же темп був і в січні. Тож якщо така швидкість росту цін збережеться, підсумкова річна інфляція сягне більше, ніж 10%. А це змушує дещо інакше подивитись на майбутнє як всієї української економіки, так і грошового наповнення кожної родини.

Звіт демонструє, що основними факторами інфляції було подорожчання газу і підвищення комунальних тарифів. Зросли ціни на опалення, воду та водовідведення, гаряче водопостачання та інші складові платіжки. 

Поруч з тим стрімко зростають ціни на продукти харчування. І, як вже писав Depo.ua, нинішня весна може стати періодом суттєвого подорожчання цін. Адже виробники основних продуктів харчування стикаються з необхідністю підвищувати ціни на продукцію через здорожчання пального, зерна та інших складових собівартості. А відчутність платоспроможного попиту з боку населення затискає виробників у ліщата, коли обсяги виробництва знижуються, а рентабельність падає нижче нуля.

І поки в заможних країнах цей процес не призводить до зростання цін на прилавках, оскільки купівельна спроможність підживлюється урядами цих країн, а стійкість виробників забезпечується більшою інертністю торговельних та виробничих процесів, в Україні та інших країнах, що розвиваються, виробники та споживачі відчувають болісні цінові удари. Які виливаються у скорочення кількості та якості споживання і зниження виробничої активності.

В західних експертних та економічних колах активно обговорюють зростаючу продовольчу небезпеку. Але поки українським сім'ям доводиться вирішувати цю проблему самотужки, наприклад у Франції намагаються вирішувати питання самодостатності власного продовольчого виробництва аби не залежати від зовнішніх цінових стрибків на сировину. Там, наприклад, активно розвивають виробництво високопротеїнових культур, щоб знизити залежність від імпорту сої. А в Сполучених Штатах очікують появи так званих "байденівських трильйонів" - стимулюючої грошової маси, спрямованої на підтримку, в тому числі, і споживацького попиту. Тобто громадянам країни просто роздадуть по 2 тисячі доларів аби цими грошима підживити виробників і економіку загалом.

В Штатах розуміють, що навіть в цій розвинутій економіці через пандемію відбувся підрив продовольчої безпеки. Як стверджує голова Федеральної резервної системи Джером Пауелл, якого цитує Bloomberg, пандемія особливо вплинула на бідні верстви населення, яке опиняється в умовах загрози нестачі продовольства.

Українські експерти говорять, що наша влада обирає шлях високої інфляції, за рахунок якої намагатиметься вирішити проблеми економіки. Проте механізм, схоже, спрямовується, не на те, аби залити грошима економіку через бізнес, а на те, щоб через емісію і рефінансування банків, які спрямовують отримані від держави гроші у систему облігацій внутрішньої державної позики, профінансувати бюджетний дефіцит. Тож економіка залишається "сухою": ціни зростають, проте грошей для забезпечення купівельної спроможності не вистачає.