Лібертаріанство, дефолт, "Роттердам+": Куди Зеленський веде Україну

Наразі економічний курс нового президента України Володимира Зеленського викликає чимало питань. Озвучені представниками команди і симпатиками тези або незрозумілі, або обросли великою кількістю міфів та страшилок

Depo.ua пропонує дізнатися, які насправді смисли ховаються за такими заявами.  

1. "В основі ідеології нашої партії - лежить ідеологія лібертаріанства", - заявив радник і представник Зеленського у Верховній Раді Руслан Стефанчук в інтерв'ю Lb.ua. 

Термін "лібертаріанство" виник ще у XVIII столітті. 

У класичному трактуванні основний принцип цієї форми влади - це свобода і мінімізація функції держави. Деякі течії пропонують повністю скасувати державне втручання в економіку, звільнити населення від податків, перекласти функції охорони життя на приватні агентства, а піклування про незахищенні верстви населення - на благодійні фонди. Таким чином лібертаріанство стає синонімом анархії. 

В інших трактуваннях лібертаріанство застосовується виключно до економічної сфери, що ж до політичної - припускається будь-яка форма правління, аж до тоталітаризму.  

Втім, такий екстрим у сучасному світі не в фаворі. Більшість ідеологів пропонує залишити демократичний устрій і певну роль для держави в економіці, але при цьому мінімізувати її. 

На українському політичному олімпі представницею лібертаріанства вважають партію Геннадія Балашова "5.10". В основі програми - зменшення податків до 5% як податок з продажів і 10% — як податок із зарплат.

При цьому у світі і такий варіант лібертаріанства - надто екстремальний.  Зокрема, у США Лібертаріанську партію оцінюють як третю найбільшу у країні. Ідеологи партії ратують за вільний ринок, вільну міжнародну торгівлю, невтручання у справи інших країн, зменшення уряду, свободи особистості. 

У команді ж Зеленського одностайного наміру рухатися за лібертаріанським вектором наразі немає. 

Так, Данило Гетьманцев, який у команді президента відповідає за податкову політику, стверджує,  що знижувати податкові ставки наразі не на часі. 

"Ми можемо говорити про зниження ставок, але тільки в довгостроковій перспективі. До слова, ставки ЄСВ у нас зараз одні з найнижчих в Європі, а дефіцит Пенсійного фонду і Фонду соціального страхування, до яких призвели дії сьогоднішньої влади, величезний! Сьогодні дефіцит ПФ оцінюється в 55,1 млрд грн. (Це без урахування дотацій з бюджету), а бюджетні трансферти ПФ в першому кварталі 2019 р склали 47,8%", - заявив він в інтерв'ю Censor.net. 

Водночас Гетьманцев пропонує звільнити від ЄСВ непрацюючі ФОПи. 

Під час президентської кампанії у Зеленського декларували намір "звести функцію держави до смартфону" і наразі продовжують ділитися планами з діджиталізації - зокрема,  проведення податкових і адміністративних процедур у електронному вигляді, а значить, і скорочення державного апарату.  

Тож схоже, що лібертаріанство від Зеленського працюватиме у дуже скороченому варіанті, адже енциклопедичне "звільнити життя від держави"  - надто екстремальний варіант для України у стані війни,  з чим погоджуються і в команді президента. 

2. "На мою думку, ми маємо поводитися з нашими кредиторами, як поводиться Греція. Це зразок для України", - заявив в інтерв'ю  Financial Times олігарх Ігор Коломойський, якого пов'язують із Зеленським. Також бізнесмен додав, що у випадку дефолту Україні немає чого боятися. "Скільки разів Аргентина оголошувала дефолт? (...) Ну то й що, вони реструктуризували його (борг - ред.). Усе добре", - акцентував він. 

Дефолт - це відмова сплачувати державні борги.  Через відмову від зобов'язань країна стрімко втрачає інвесторів та імпортерів - валюти бракує, національна грошова одиниця різко йде вниз.

Кілька років тому експерти вже озвучували можливий при дефолті курс у 50 грн за долар. Через проблематичність аж надто багато платити за іноземні матеріали та деталі зупиняється великий відсоток підприємств. Падають зарплати, відбувається низка скорочень, зростає безробіття. 

З плюсів - за грамотного керування через кілька років можна залатати дірки у бюджеті та увійти в майбутнє без боргів.  При цьому не дослухатися до порад МВФ, як от, наприклад, щодо підвищення ціни на газ. 

Тож наразі справедливе питання, чи готові українці жертвувати рівнем життя, ризикувати робочими місцями та відмовлятися від імпортних товарів заради гіпотетичної можливості жити краще. До того ж, можливості, яка відкривається лише за дуже талановитого управління державою. Таке питання видається риторичним... Але боятися опинитися перед такою дилемою зарано. 

У згаданій Коломойським Греції станом на 2013-й державний борг становив 324 млрд євро - себто 175% ВВП, а наступного року зріс до 339 млрд.  При цьому йшлося про оголошення так званого технічного дефолту - країна не відмовлялася від зобов'язань, але 1 липня 2015-го не спромоглася сплатити частину боргу МВФ.  Вже 12 липня вдалося домовитися про чергову програму фінансової допомоги розміром у 68 млрд євро.  У 2018-му грошова підтримка завершилася, і у країні заявили, що кризу подолано. 

Схоже, олігарх пропонує Україні не аж такий радикальний варіант, як тиражується в українських медіа. Варіант вигідний для нього, бо дефолт означає здешевшання активів, які він зможе задешево скупити.

Втім, з грецькою ситуацію українську порівнювати важко, адже наш державний борг становить 59,7% ВВП, тож навряд чи є аж така необхідність навіть у технічному дефолті. 

3. "Нещодавно Велика Британія тиждень прожила без вугілля. Британці показують, що весь світ відходить від вугілля. У них "Роттердам мінус", а у нас – "Роттердам плюс". Це два абсолютно різних світогляди. Ми з вами не можемо все змінити. Але ми повинні інноваційно змінюватися, бо інакше у нашої країни немає шансів", - заявив сам Зеленський на iForum. Крім того, під час передвиборчої кампанії від його команди періодично лунали заклики до попередників відмовитися від формули. 

"Ротердам плюс" люблять згадувати у політичних суперечках - мовляв, саме він винуватець високих тарифів на електрику та інструмент збагачення Ріната Ахметова. 

"Ротердам плюс" - формула оцінки вартості вугілля в тарифі на електроенергію, яку НКРЕКП прийняла у 2016 році. 

Через окупацію частини Донеччини Україна втратила доступ до місцевих запасів рідкісних марок антрацитового вугілля.  Оскільки ж близько 30% електроенергії видобуваються на ТЕС, а ТЕС працює на вугіллі, вирішили гарантувати країні енергобезпеку і заклали у тариф за енергію ціну вугілля на біржі Роттердам у Нідерландах плюс доставку сировини в Україну. Себто,  влада транслювала: за вугілля можна не турбуватися - гроші на його купівлю закладені у ціну. 

Все було б адекватно, але тарифом послуговуються і на підприємствах Ахметова - при цьому вугілля використовують вітчизняне і зовсім не рідкісне, а на перевезення витрачають мало.  Критики феномену вказують на надприбутки олігарха, отримані за рахунок інших бізнесменів. Мовляв, таке "здирництво" заважає розвиватися, а для деяких підприємств навіть може стати вироком.  При цьому насправді з інших країн ввозиться лише незначна частина вугілля. 

Втім, чимало аналітиків акцентують, що ціна на енергію повинна бути сталою, а як досягається результат і звідки береться сировина, - особиста справа самих підприємців. Тим паче, що пан Коломойський як власник чималого феросплавного бізнесу має у протистоянні з "Ротердам плюс" особистий інтерес. 

Схема б припинила діяти сама собою з відкриттям ринку енергії вже з липня цього року. Але експерт Зеленського з питань енергетики, ЖКП та антимонопольного регулювання Андрій Герус вже заявив, що Україна не готова до таких змін, та й сам президент дотримується тієї ж думки, хоча тут вирішувати парламенту. У ЗМІ пов'язують бажання відтягнути  реформу інтересами того ж Коломойського, адже навіть в умовах "Ротердаму плюс"  зараз тарифі нижчі, ніж можуть виявитися на вільному ринку. 

Що ж до альтернативної енергетики, на яку натякає Зеленський, станом на минулий рік, на "екологічних" станціях видобувають до 3% електроенергії, а планують - 11%. Себто, відмова від вугільної "класики" - перспектива далека. Що ж до Британії, за 2018-й кількість енергії з альтернативних джерел і справді перевищила долю традиційних. 

 

 

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна