Фактор Коломойського: Чи зацікавлений Криклій зробити МАУ банкрутом

Міністр інфраструктури Владислав Криклій заявив, що МАУ може загрожувати банкрутство, а у самій компанії твердять, що про такий варіант не може бути й мови. Навіть навпаки, підприємство збираються знову зробити прибутковим

Фактор Коломойського: Чи зацікавлений Кр…

Depo.ua зібрав дані щодо ситуації навколо найбільшої української авіакомпанії. 

Отже, Криклій зазначив, що МАУ є борги перед державою, і якщо вона їх не сплатить, то "компанія – банкрут". 

"Вони обговорюють це з нашим підприємством "Украерорухом". Самі ініціювали цей графік, уже почали виплати. Зі свого боку, вони анонсували, що закривають усі збиткові рейси, здебільшого на азійський регіон, і сконцентруються на прибуткових напрямках, щоб змінити свою фінансову модель", – сказав міністр в інтерв'ю.

Натомість в коментарі "Укрінформу" прессекретарка МАУ Євгенія Сацька зазначила, що компанія оптимізує бізнес-процеси, а про банкрутство навіть не може йти мови. 

"Українські перевізники несуть низку додаткових витрат порівняно з іноземними конкурентами: акциз на паливо, мито на ввезення авіатехніки і запасних частин, необхідність облітати повітряний простір Сходу України, АРК і РФ. Для мінімізації негативного впливу цих чинників на діяльність і фінансовий стан, авіакомпанії МАУ доводиться діяти в рамках власних можливостей: переглядати фінансову політику і зменшувати витрати, оптимізувати в бік звуження маршрутну мережу, закривати деякі напрямки польотів. Мета цих дій – оздоровити авіакомпанію. Тому жодної мови про банкрутство авіакомпанії не йде і йти не може", – зауважила вона.

Додала, що слова міністра видаються вирваними з контексту, адже "питання заборгованості є предметом переговорів", де кожен з учасників зацікавлений знайти рішення і працювати надалі. 

За її словами, у МАУ наразі скорочують частоту рейсів, а деякі, з негативною рентабельністю, скасовують, переглядають розклад і мережу маршрутів. 

Новина на офіційному сайті авіакомпанії щодо впровадження програми беззбиткових перельотів і справді свідчить про впровадження антикризового режиму. 

Так, з 16 листопада МАУ закриває рейси до Риги, Мінська та Аммана (Йорданія), призупиняє повітряне сполучення між Києвом та Пекіном, а кількість перельотів між українською столицею та Бангкоком скорочує до трьох на тиждень.  Пасажирам, які вже придбали квитки, обіцяють запропонувати альтернативні маршрути або ж, якщо обмін клієнтів не влаштує, повернути гроші. 

Невтішні результати

При цьому голова наглядової ради МАУ Арон Майберг наявність кризи у роботі підприємства заперечує. 

"Я не бачу сьогодні кризової ситуації в МАУ. У нас ситуація складна, але стабільна", – зазначив бізнесмен на прес-конференції у вересні. 

Хоча при цьому поки статистика невтішна. Адже, наприклад, у 2018-му році компанія отримала збитки у 2,7 млрд грн, що у 8,9 разів більше, ніж у попередньому році. 2019-й, за прогнозами, теж виявиться збутковим. 

Причини Майберг називає ті самі – висока варість аеронавігаційного обслуговування, високий акциз на паливо, потреба облітати окуповані українські території та Росію.  До того ж, саме у 2018-му компанія докупила три потужні літаки. 

Що з боргом

При цьому всьому борг "Украероруху" для МАУ – геть не новина. Це свого роду класика жанру авіаційних розбірок. 

Ще у 2012-му державна компанія в офіційному релізі скаржилася, що "Заборгованість авіакомпаній "Аеросвіт" та "МАУ" за аеронавігаційне обслуговування стала критичною".  У компанії констатували, що борг МАУ на зазначений момент становить понад 66 млн грн. 

"Авіакомпанії охоче спекулюють темою вартості аеронавігаційного обслуговування, яке здійснює "Украерорух", щоб відволікти увагу громадськості від надміру завищених цін на авіаквитки при внутрішніх перельотах. Так зміщують акценти з недбалого господарювання як причини своїх фінансових проблем на пошуки винних. А під загрозою припинення Украерорухом аеронавігаційного обслуговування через борги авіакомпанії вдаються до перевіреного методу прикриватись інтересами пасажирів", – йшлося у повідомленні. 

Крім того, додавалося, що "неприпустимо використовувати державне підприємство як кредитну установу для приватного бізнесу". 

При цьому у 2019-му борг ще більш вражаючий. 

"На сьогоднішній день МАУ заборговано, і передано до суду позови на суму біля півмільярда – 476 мільйонів гривень", – розповіла очільниця юридичної служби державного "Украероруху" Олена Карнаух наприкінці весни журналістам програми "Схеми". 

Втім, президент МАУ Євген Жихне наголосив, що в основі спору – питання суттєво завищених ставок на аеронавігацію, керівництво ж компанії вже кілька років звертається до влади з проханням знизити ставки, хоча його не чують. 

Чи можливе банкрутство

Банкрутство авіакомпаній – на жаль, не рідкість для світового ринку.  Навіть у поточному році збанкрутувала авіакомпанія Germania, пояснивши фінансовий крах різким підвищенням цін на газ. А у жовтні 2017-му ця ж доля спіткала Air Berlin – тоді другого найпотужнішого гравця на ринку Німеччини. 

А от державі форсувати процес явно невигідно, адже вихід компанії з ринку створить цілий масив глобальних проблем. Не вихід і націоналізувати компанію, як раніше зробили з "Приватбанком". 

По-перше, ще однієї судової тяганини за участю Ігоря Коломойського Україні можуть просто не пробачать кредитори. У ЗМІ вже пишуть, що МВФ призупинить програму допомоги через побоювання, що українській владі не вдасться повернути мільярди, виведені, в тому числі, з "Приватбанку". По-друге, навіть західні ЗМІ натякають на тісні стосунки між Зеленським та Коломойським. 

"Пан Зеленський прийшов на посаду, обіцяючи атаку на хронічну українську корупцію і олігархів, які знаходяться поза контролем. Тож ставлення до його стосунків з паном Коломойським – як до чутливого барометра його щирості і здатності слідувати обіцянками", – зокрема, пише New York Times

Тож публічний конфлікт між президентом і олігархом може не на жарт збентежити іноземних інвесторів. 

Тим паче, що влада навряд чи відважиться обтяжити державний бюджет збитковим проєктом  і скеровувати на себе хвилі негативу та численні судові позови у разі можливих перебоїв у роботі.  Себто, пані Сацька, здається, права у тому, що переговори та мирне залагодження конфлікту наразі вигідне і перевізнику, і державі. 

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme