Ціни на пальне: Чи постраждають споживачі від державного регулювання

Кабінет міністрів минулої п'ятниці запровадив державне регулювання цін на бензин та дизельне пальне з огляду на стрімке зростання цін на заправках. Своїм рішенням уряд вніс зміни до постанови №1236 від 9 грудня 2020 року та встановив граничні рівні торговельної надбавки до середньої ціни дизельного палива (не вище 7 грн на літрі) і бензину (не вище 5 грн на літрі).

Виходячи з формул розрахунку вартості пального, середня ціна бензину до кінця травня не має перевищувати 30,22 гривень за літр, а дизелю - 27,89 грн/л.

Вже у суботу кілька мереж АЗС перестали відпускати споживачам бензини та дизель так званих преміальних сортів, а у продажу залишилися лише бюджетні бензини та солярка. Як можна було зрозуміти з уривчастих пояснень трейдерів, вони перестали продавати продавати "елітку" через її більшу, аніж простих видів пального, собівартість. А необхідність підкорятись обмеженням у націнці, робить торгівлю таким пальним нерентабельною або навіть збитковою.

На ринку та в уряді дії трейдерів сприйняли як "легкий шантаж". Мовляв, відключивши свої преміальні колонки мережевики вдарили по споживачам, звиклим заправлятись якісним пальним. Мінекономіки випустило роз'яснення, що запроваджене Кабміном обмеження ціни ніяк не стосується преміальних видів пального, а розповсюджується лише на стандартні бензини та дизель. Однак не всі гравці ринку після цієї заяви відновили продажі. Так, за даними спостерігачів, у SOCAR і KLO з'явилося в продажу преміальне пальне, а OKKO і WOG не поспішали його повертати. Нагадаємо, що саме ці чотири бренди, які спільно контрольюють близько 14% ринку пального, прибрали з продажу преміальні види, або обмежили їх реалізацію.

Чому не всі відновили продажі можна зрозуміти, зокрема, із заяви директора консалтингової групи "А-95" Сергія Куюна, який висловив сумніви щодо законності реалізації брендового палива на АЗС за цінами, що перевищують передбачені урядовою постановою про держрегулювання. "У неділю Мінекономіки терміново виписало роз'яснення, яким" вивело "брендові марки палив з-під дії постанови про держрегулювання. Мовляв, продавайте на здоров'я. Але є питання. Наприклад, чи працює роз'яснення їх "Фейсбуку" в суді?" - повідомив експерт. На його переконання, в урядовій постанові цілком однозначно читається, що під регулювання підпадає весь автомобільний бензин і дизпаливо без вказівки марок.

Тим часом владна команда, схоже, справді сприйняла демарш трейдерів як шантаж і вирішила грати на загострення. Заступниця керівника ОП Юлія Свириденко у понеділок звинуватила паливні мережі у монопольній змові. І в тому, що їхні буцімто преміальні бензини та солярка відрізняються від звичного лише наявністю присадок. 

"Зняття з продажу брендового пального - чергова демонстрація монопольної змови. Жодна з мереж не везе спеціально окреме пальне для його використання в якості брендового. Про це свідчать дані щодо імпорту нафтопродуктів. Пальне стає брендовим, коли прямо на нафтобазі менеджмент мережі АЗС додає в паливо спеціальну присадку, ціна якої майже не впливає на ціну брендового пального. Однак додаткова ціна, яку платять покупці - майже 50 доларів на тонні", - заявила Свириденко. За словами посадовиці, й базового пального, і присадок в Україні достатньо. Жодного дефіциту та жодних підстав для обмеження продажів немає. Єдина мета демаршу деяких автозаправних мереж – тиск на уряд.

Вже у вівторок на брендових заправках WOG та OKKO, як і на всіх інших, преміум-сегмент бензинів та дизелю знов з'явився у "меню". І це може виглядати як певна капітуляція. Проте ситуація не видається вичерпаною. Адже саме по собі державне регулювання, до якого вдалися чиновники, є міною уповільненої дії. І напруження, яке воно викликає на ринку, рано чи пізно знаходитиме вихід.

Поки що, коли преміум-сегмент відірвався від "соціальних" бензинів лише на гривню-дві, стан справ є більш-менш збалансованим. Споживачі преміуму можуть продовжувати заправлятись по відносно прийнятній ціні, а бюджетники - насолоджуватись стриманою урядом ціною на звичайні види палива.

Проте вибуховості ситуації надає загальна недовіра між владою і трейдерами. Останніх бентежить непослідовність чиновників, які ще в березні підписались під меморандумом з асоціацією нафтогазовиків України і задекларували прихильність до ринкових механізмів формування. цін. А вже у травні "увімкнули задню" і влаштували ручне керування ринком. Без якого б то не було ринкового лібералізму. 

Природа цього конфлікту насправді полягає у згаданому вище намаганні президентської канцелярії затримати ціну на стратегічно важливий для громадян продукт, щоби це негативно не впливало на рейтинги. І уряд стає слухняним виконавцем волі ОП, не зважаючи на дані раніше обіцянки. При цьому в Офісі, в розмовах із трейдерами, які не хочуть знижувати ціни, заявляють - більш дешеві заправки же якось примудряються тримати ціни нижче 30 гривень. Що вам заважає?

До речі, про більш дешеві заправки. Регулювання цін, яке в теорії мало би зупинити їх зростання, в дійсності набуло зворотнього ефекту ефект. За словами директора Науково-технічного центру "Психея" Сергія Сапєгіна,  паливо на заправках, які відносяться до нижнього цінового сегменту подорожчало, адже трейдери почули про максимальну торговельну надбавку в 5 і 7 грн і стали застосовувати їх, підвищуючи свої надбавки до цього рівня. Зрозуміло, що це торкнеться споживачів, які традиційно використовують дешеве паливо. В тому числі — перевізників пасажирів та вантажів.

Повертаючись до трейдерів, вони в свою чергу наводять аргументи про непрозорість виробництва у більш дешевих конкурентів, сумнівну "гаражну" якість та уникнення оподаткування сірими трейдерами. Що й дає їм можливість торгувати дешевше. За їхніми словами, акциз і ПДВ в вартості бензину сягає 40%. А це близько 12 гривень на одному літрі. Сірі трейдери "оптимізують" ці платежі, що й дозволяє їм демпінгувати. Тоді як легальні торгівці змушені платити і від того - тримати вищі ціни.

Вцілому це загострення не несе жодного позитиву. В першу чергу постраждають трейдери, від яких споживач перетікатиме до тих, хто пропонуватиме помітно нижчу ціну. 

В другу чергу втрати понесе і держава. Багатолітня практика свідчить, що будь-які обмеження ринку провокують перетікання у тінь. Тож податків стане менше. Про чесну конкуренцію і боротьбу за споживача також можна буде забути.

Постраждають, звісно, і споживачі. Особливо з числа примхливих, яким до вподоби платити більше, але мати надію, що в баки їхніх авто потрабляє щось якісне. 

Читайте також: Реакція на санкції: Чому так швидко дорожчає пальне на заправках