8 годин 5 днів на тиждень - це фейк: Скільки ми дійсно працюємо і яким має бути робочий день

Китайський Верховний суд визнав роботу у форматі "996" (тобто з 9.00 до 21.00, шість днів на тиждень) незаконною. Те, що досі такий робочий графік вважався цілком прийнятним - дивно, але ще дивніше, що працювати 996 вважалося почесним і правильним. 

Вперше "996" до своїх співробітників офіційно застосував рекламний сайт 58.com у 2016 році. Саме тоді цифри "996" як окремий термін з’явилися у щоденному обігу. Згодом "996" дуже облюбували у місцевих технологічних компаніях, включно з гігантами Huawei та Alibaba Group.

"Працювати 996 — величезне щастя. Якщо ви хочете прийти до Alibaba, ви повинні бути готові працювати по 12 годин на день. Інакше навіщо взагалі сюди приходити?" — цитує Bloomberg главу та засновника Alibaba Джека Ма.

Визнання система отримала і за кордоном: американський мільярдер Майкл Моріц назвав її  конкурентною перевагою Китаю перед США. При цьому у деяких фірмах при застосуванні "почесної системи роботи" своїх працівників просили підписувати угоди про відмову від оплати понаднормових. Працівник ЗМІ з подібним графіком втратив свідомість у вбиральні офісу о 5:30 ранку, після чого помер від серцевої недостатності. Суд постановив, що його смерть була пов’язана з роботою і вимагав компенсації у десятки тисяч доларів для родини померлого.

Зміни почалися у 2019, коли у самому Китаї 12-годинний робочий день шість днів на тиждень почали жорстко критикувати. Зокрема тиск почали чинити розробники, забороняючи компаніям із такою політикою використовувати свої вихідні коди. Врешті, на законодавчому рівні вдалося встановити неприйнятність таких методів.

Та, втім, 72-годинний робочий день у тих чи інших варіаціях існує у багатьох країнах. У когось це може бути оплачувана чи не оплачувана понаднормова робота. У когось – класичний графік на приватному підприємстві, хтось незаконно тисне на своїх працівників, а ще хтось просто днями і ночами прив’язаний до свого смартфона і мусить відповідати/слідкувати за робочими чатами та відволікатись на певні задачі. І яку форму йому б не надавали, проблема не лише в прямому та переносному сенсі убивчості такого навантаження для людей –це ще й вкрай малоефективно.

Чим довше, тим...гірше?

Як свідчать дослідження Джона Пенкавела - вченого зі Стенфордського університету, який намагається кількісно оцінити взаємозв’язок між відпрацьованими годинами та продуктивністю праці, результати праці людей різко падають після відмітки 50-годинного робочого тижня, а після 55 годин падіння переходить у піке. Настільки, що люди, які витрачають на роботу 70 годин на тиждень за ці додаткові 15 годин не продукують взагалі анічогісінько.

Звісно, ми не можемо приміряти це на будь-яку людину і в тому числі говорити про справедливість цього дослідження для Китаю, де значну похибку здатні давати відмінні соціокультурні та економічні фактори. Втім, можемо сміливо говорити про ефект робочого виснаження на здоров’я. Нещодавнє дослідження авторів з установ, включаючи Всесвітню організацію охорони здоров’я (ВООЗ) та Міжнародну організацію праці (МОП), припускає, що щороку три чверті мільйона людей помирають від ішемічної хвороби серця та інсульту внаслідок тривалого часу роботи. Іншими словами, від перевтоми помирає більше людей, ніж від малярії.

Ще один пункт – прихована додаткова робота. У далекому 2013 американська організація CCL, опитавши 483 керівників, менеджерів та спеціалістів виявила, що 60% тих, хто використовує смартфони для роботи, підключені до неї 13,5 і більше годин на день у будні та близько 5 годин у вихідні дні. Загалом близько 72 годин. 

Пандемія погіршила загальну картину із робочим часом: перехід багатьох працівників на віддалену роботу і стирання меж між робочим та особистим простором може суттєво розтягувати процес у часі, не залишаючи людині нормального проміжку для відпочинку. Так, у Великій Британії Управління національної статистики (ONS) виявило, що люди, які працювали вдома під час пандемії, виконували в середньому шість годин неоплачуваної надурочної роботи на тиждень.

Чи варто казати про виснаження, яке переслідує даний режим роботи?

Гаразд, з 72-годинним робочим днем – зрозуміло, не ок. Але які загалом існують "робочі системи"? І чи кращі вони?

Як компанії організовують розклад: типи робочих графіків

Офіційно більшість із цих систем прив’язані до законодавчо визначених норм робочих годин. Серед виключень – лише понаднормові (оплачувані) години та відрядження, а також особливий тип –прив’язка до ефективності працівника.

Норми різняться у ряді країн, та в більшості середньостатистичний час роботи не перевищує 40 годин на тиждень Серед виключень – Коста Ріка та Мексика, ми також не враховуємо країни Африки. Що цікаво, більш успішні країни мають куди менший показник. У США, наприклад, середньостатистичний працівник за тиждень відпрацьовує 34 години, у Новій Зеландії – 33,7. А рекордсменка – Німеччина із 26 годинами. За середній робочий рік німецькі робітники витрачають на колосальні 901 години (що еквівалентно 17 тижням) менше, ніж їхні колеги в Мексиці. Як і в Німеччині, робітники в Нідерландах, Ісландії, Данії, Норвегії та Швеції також користуються короткими робочими тижнями по 27-28 годин.

В Ісландії провели експеримент: людям у держсекторі скорочували робочий тиждень (і час) без зниження заробітної плати. Результати самі автори експерименту описують як "приголомшливий успіх". Під час досліджень 2,5 тисячі працівників (понад 1% всього працюючого населення Ісландії) перевели на чотириденний розклад, а загальна кількість їх робочих годин із 40 знизилася до 35-36. І на час експерименту кінцева продуктивність працівників в більшості випадків не змінилася або навіть зросла. Крім того, покращився добробут кожної окремої людини: робітники налогодили баланс робота-особисте життя і стали ефективніше планувати свій час.

Стандарт

Та, звісно, на такі експерименти готові далеко не усюди. Найбільш розповсюдженим у світі залишається стандартний робочий графік, коли персонал працює у встановлені дні (класично - з понеділка по п’ятницю, але у ряді мусульманських країн це може бути з неділі по четвер) та конкретні години. 

Абсолютна класика – графік роботи з 9 до 5. Йому навіть присвячена пісня:

"Працювати з дев'ятої до п'ятої - що за спосіб заробляти на життя?

Ледве зводити кінці з кінцями - одні збитки і ніякого прибутку.

Твій розум просто використовують, і тобі ніколи не віддають належне.

Це може звести тебе з розуму, якщо ти дозволиш"

Ці рядки з композиції американської виконавиці Доллі Партон народилися та вистрілили у чарти ще у 80-х, а втім, за глибоким переконанням автора цієї статті актуальні й досі. 

Повна зайнятість

Цей тип не прив'язаний так сильно до днів: людина просто мусить відпрацювати усі належні їй години. Це може бути п'ять 8-годинних днів, чотири 10-годинні дні або шість 6,5-годинних днів – розклад встановлюється керівництвом компанії для усього колективу або ж в індивідуальному порядку. 

Непередбачуваний

Є тип графіку, більшості з нас незнайомий: коли час роботи змінюється від тижня до тижня, що фактично унеможливлює довгострокові плани для працівників компанії. У деяких країнах та штатах США такий тип графіків заборонено законодавчо і карається штрафами для роботодавців. Втім, у більшості цей тип стосується тих, хто займається роботою на виїзді.

Гнучкий

За гнучким графіком роботодавець вимагає, щоб персонал працював певну кількість основних годин (наприклад, з 11:00 до 14:00) у певному місці (наприклад, в офісі). Після цього працівник може відпрацювати решту годин, коли і де він захоче. Такі графіки ускладнюють організацію зустрічей команди, але в цілому позитивно впливають на кожного її члена через те, що він отримує більший контроль над власним часом та планами.

Стислий

Стислий графік – це такий, при якому люди відпрацьовують однакову кількість годин за меншу кількість днів у порівнянні зі стандартною моделлю "від 9 до 5". Прикладом може бути робота з понеділка по четвер з 7:00 до 17:00. Стислий графік неоднозначний: з однієї сторони, він дає додатковий вихідний. З іншої – 10-годинний робочий день може бути досить важким та мати сумнівну ефективність.

Без встановленого розкладу

Один із найпопулярніших графіків у технологічних компаніях: працівник має набір обов’язків і завдань, які він повинен виконати, але не прив'язаний до кількості робочих годин. Відповідно, має мотивацію працювати ефективніше та швидше, аби звільнитися від роботи раніше. 

Ба більше, у деяких компаніях дозволено, щоб за умови виконання тижневого плану співробітником раніше, він міг використати "залишок" днів як вихідні.

Українська класика: продуктивна чи ні?

Згідно з Кодексом законів про працю України (КЗпП) нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Але при укладенні колективного договору підприємства та організації мають змогу встановлювати меншу норму (щоправда, мало які підприємства у нас цим користуються).

40 годин – цифри прийнятні для більшості розвинених країн. Та однак, навіть їх не можна назвати дуже продуктивними. Принаймні, не для всіх. Деякі дослідження кажуть, що здатність людини до продуктивної інтелектуальної роботи -  приблизно 52 хвилини за один підхід. В деяких рідкісних випадках є варіанти зосередженості до 90 хвилин. 

Втім, загальні результати показують, що за день ми можемо бути дійсно інтелектуально продуктивними лише близько 6 годин за умови гарних перерв – саме такий шестигодинний робочий графік рекомендують науковці. 

Боятися, що від цього постраждає ефективність, ймовірно, не варто. Немає українських досліджень на дану тему, втім, є американські: вони показують, що протягом восьмигодинного робочого дня середньостатистичний працівник дійсно працює лише протягом двох годин і 53 хвилин. Тобто, близько 3 годин на день з восьми!

За даними Бюро статистики праці, середній американець працює 8,8 годин щодня. Проте дослідження, проведене серед майже 2000 офісних працівників з повним робочим днем, показало, що більшість людей більшу частину часу не працюють.

На що зазвичай відволікаються працівники:

• Читання новинних веб-сайтів-1 година 5 хвилин
• Перевірка соціальних мереж-44 хвилини
• Обговорення з колегами речей, що не стосуються роботи- 40 хвилин
• Пошук нових робочих місць-26 хвилин
• Перекури-23 хвилини
• Дзвінки партнерам або друзям-18 хвилин
• Приготування гарячих напоїв-17 хвилин
• Повідомлення або миттєві повідомлення-14 хвилин
• Перекушування-8 хвилин
• Приготування їжі в офісі-7 хвилин

Це дослідження показує, що якщо ви працюєте з дому продуктивно лише три години на день - значить ви робите стільки ж, скільки хтось у офісі протягом восьми годин.

Що каже "експерт зі щастя"

Дослідник феномену щастя Ден Бюттнер переглянув  дослідження щодо більш ніж 20 мільйонів людей у ​​всьому світі за допомогою Індексу добробуту Галлапа-Шарекера та провів великі дослідження на місцях у найщасливіших країнах світу. "Намагайтеся працювати неповний робочий день, 30–35 годин на тиждень", - резюмував він.

Бюттнер також рекомендує брати шість тижнів відпустки на рік, що є оптимальним відрізком часу для збереження себе у душевній рівновазі. Якщо це неможливо, говорить він, щонайменше, вам слід використати весь відведений час відпустки і продовжувати переговори зі своїм керівником до тих пір, поки не матимете свої шість тижнів.

"Можливо, 30 робочих годин на тиждень та шість тижнів відпустки для вас неможливі. Але це нормально. Якщо ви хочете досягти ідеального поєднання продуктивності, щастя та наявності часу, більш реалістичною метою є робота трохи нижче 40 годин на тиждень", – каже він.

Дослідження показує, що зменшення навіть на кілька годин від стандартного 40-годинного робочого тижня може мати величезну користь для працівника, як на роботі, так і вдома.