#ЯНеБоюсьСказати… "срака": Що говорить про українців наша національна лайка

Автор нашумілого флешмобу #ЯНеБоюсьСказати, Анастасія Мельниченко збирає українські вислови про сраку. Виявилося, що їх в нашій лайці набагато більше, ніж про, скажімо, статеві органи. Які з цього можна зробити висновки?

Анастасія Мельниченко – громадська активістка, волонтерка, авторка інтернет-акції #ЯНеБоюсьСказати (це коли користувачі "Фейсбуку" розповідали про пережитий досвід насильства), голова ГО "STUDENA". Займається психосоціальною адаптацією ветеранів АТО, спрямуванням і мобілізацією громад, вчить людей відстоювати свої права і розбудовувати громадянське суспільство.

Джерело: Facebook/Анастасія Мельниченко

А ще вона з 11 років записує українські вислови про сраку. Цікавість до такої, нібито "некультурної" теми пані Насті привила бабуся Ніна Данилівна, яка красиво і майстерно лаялася, приправляючи свою мову саме таким словом.

"Штани мої шаровари, ви ж мене шанували, я вас усрав" - одне з улюблених Настіних виразів.

"Бабуся потім мені дорікала, що їй пенсію урізали - скоріш за все через те, що я її отак на всю Україну прославила, коли дала вірусне інтерв'ю для одного видання - розповідає пані Настя. - Зараз вона, до речі перестала вживати ці слова, плекає чистоту мови і, здається, навіть соромиться сказати щось не те. Мені дуже шкода".

Наразі в колекції Анастасії вже більше трьох сотень висловів про сраку і вона постійно поповнюється новими перлами – їх тепер надсилають з усієї України. Із свіженького: "Валькіна корова срала, а на Маньку крапля впала" - це аналог "Родичі через дорогу навприсядки" - коли спорідненість настільки далека, що її неможливо відстежити.

ЧОМУ В НАС ВСЕ ЧЕРЕЗ СРАКУ

- В нас лайка, пов'язана з інтимними частинами тіла, зосереджена саме на сраці та результатах дефекації, тоді як в наших не братів росіян – з геніталіями. Як думаєте, з чим це пов'язано? І які з цього можна зробити висновки про нас?

- Така в нас культурна особливість. Відомо, що є три види лайки: богохульство, про геніталії і секс, і про сраку. Тема геніталій і сексу була табуйована, тема Бога також – в нас люди побожні, а срака то інтимне, але і таке, про ще можна жартувати.

Я зустрічала тільки один вираз про сраку, коли до цього домішувалося богохульство "Насеру твоїй матері в великодній очіпок" і це дуже сильно вибивалося з загальної тенденції.

- Чи можна казати що українці, згідно стадіям психосексуального розвитку по Фрейду, знаходяться на стадії анальної фіксації? Судячи з нашої лайки. Як ви вважаєте?

- Я думаю, що іноді банан - це просто банан…

В нас тема інтимних стосунків була табуйована настільки, що навигадували неймовірних евфемізмів: Ірина Ігнатенко в книзі про чоловіче і жіноче тіло описує, якими словами називали статеві органи і секс. Ці усіляки "сковорідоньки" і "коники" - хто б колись взагалі здогадався, що то воно. Я тепер не можу слухати українські пісні спокійно, бо стає страшно – ніби така нейтральна пісня, а виявляється вона про секс (сміється).

- Тобто українці – сором'язлива нація, можна зробити такий висновок?

- Судячи з того, що вони витворяли – аж ніяк не сором'язлива.

В наших пращурів були трошки подвійні стандарти - наприклад, жінці під час місячних не можна було в церкву. Але, якщо пов'язати на пояс під сорочку нитку певного кольору чи здійснити ще якийсь ритуал, тоді в церкву можна, Бог не побачить.

Так і тут, гадаю, ці евфемізми не через те, що українці були сором'язливими, просто їм здавалося, що як все "стидне" завуалювати, то все нормально, Бог не побачить.

Джерело: Facebook/Анастасія Мельниченко

- Може, в чомусь воно і зараз в нас є: навіть реклама якихось там йогуртів побудована на сексі, але сказати "член" чи навіть "срака" на людях це занадто. Трохи святенницьке суспільство

- Так, згодна.

- Настю, а ви згодні, що жінка без сраки — як село без церкви?

- (Сміється) Взагалі я за різноманітність тіл, але мені дуже подобаються красиві дупки.

ПІСЛЯ #ЯНеБоюсьСказати НАСИЛЬНИКИ БОЯТИМУТЬСЯ БУТИ ВИКРИТИМИ

- Із якими почуттями ви почали цей флешмоб?

- В липні минулого року якийсь чоловік в Інтернеті описав момент, коли він знайшов постраждалу від сексуального насильства дівчину, надав їй допомогу, а в кінці дописав, що "Не треба дівчатам ходити самим вночі по темних вулицях". Мене обурило те, що відповідальність за сексуальне насильство перекладають на жертву. Я написала дуже емоційний пост, де пояснила моєму "опоненту", в чому він не правий. Придумала хештег і закликала людей до певних дій.

Прослідувала реакція, схожа на лавину: люди, спочатку з України, а потім з Росії, Казахстану, Білорусі, англомовних країн, почали ділитися пережитим досвідом насильства.

- Були противники того, щоб розповідати про свій травматичний досвід, мовляв, це ніби як ексгібіціонізм. На вашу думку, чому вони були проти?

- Гадаю - це від страху. З одного боку, людина, можливо, сама це переживала і вона ще не може переступити через свою травму, тому намагається знецінити досвід інших, мовляв, все це дурня і нічого страшного не відбувалося. Таким чином вона намагається знецінити і свій власний травматичний досвід.

Це з одного боку. А з іншого, людина могла знецінювати розказане в #ЯНеБоюсьСказати бо вона сама є насильником. Людині страшно, що доберуться і до неї, її буде викрито, і вона здійснює превентивний удар, знецінюючи досвід інших жертв.

Принаймні були випадки, коли людина, публічна особа, яка знецінювала розповіді інших, виявилася героєм кількох історій, про які йшлося в рамках цієї акції. Коли це сплило, стало зрозуміло, чому саме він так відгукувався. Йому було дуже страшно, що хтось назве його ім'я, бо тоді його кар'єрі та іміджу прийшов би гаплик.

Я сподіваюся, що в подальшому люди, схильні до насильства, будуть замислюватися, що їх може бути викрито в будь-який момент. Якщо раніше жертва насильства боялася говорити, тепер з'явився потужний досвід, коли люди заговорили, вони були прийняті, в цілому схвалені суспільством і отримали підтримку, якої потребували.

Тепер насильники боятимуться бути викритими.

Джерело: Facebook/Анастасія Мельниченко

- Як ви оцінюєте результати флешмобу? Що це дало?

- Тема вийшла в публічний простір, про це почали говорити, похитнулося поняття норми, тому що раніше нормою вважалося, по-перше, що про таке не можна говорити, а по-друге, що в нас насильства нема, що все це вигадки клятих грантожерів, які придумують проблеми. Тему сексуального насильства почали обговорювати, люди, які його зазнали, перестали боятися говорити про це публічно. Як на мене - це великий вплив.

- А що це дало особисто вам?

- Раніше я була дівчинкою-сракою, тепер я стала дівчинкою ЯНеБоюсьСказати. Я отримала змогу писати книжки - я дуже довго про це мріяла і не вдавалося достукатися до видавців, а тепер нарешті видала книжку. Працюючи над нею я зрозуміла, що це буде найвідвертіша книжка для підлітків з усіх, що коли-небудь видавалися в Україні. Бо є дуже багато речей, про які нам в дитинстві не розповідають. І коли ці речі з нами раптом трапляються - ми виявляємося геть не готовими до них.

Була розширена тема певних компетенцій - раніше я не займалася темою насильства, майже рік намагалася дистанціюватися від цього, але коли побачила, що є потужний запит і люди бачать в мені фахівця (хоча я не є фахівцем в цій сфері), я почала давати лекції, консультації і включилася в цю тему як активістка.

- Після виходу книжки (21 травня на "Книжковому Арсеналі" презентували книжку Анастасії Мельниченко "#ЯНеБоюсьСказати") вас звинувачували в тому, що ви все це тільки заради неї і зробили. Ви питали згоди в авторів цієї історії на публікацію?

- Це не були історії, які люди публікували в рамках флешмобу – я кинула клич про те, що пишу книжку для підлітків і збираю історії, які сталися в підлітковому віці. Попросила надсилати їх мені в приватні повідомлення, що означитиме згоду на публікацію в книжці.

- До речі, в контексті захисту від насильства, як ви ставитеся до права на вогнепальну зброю для пересічних громадян?

- Я повністю це схвалюю

БОНУС

НАРОДНІ ВИСЛОВИ ПРО СРАКУ, ЗІБРАНІ АНАСТАСІЄЮ МЕЛЬНИЧЕНКО

- Як казав старий Микола: хуй до пола, срака гола.

- Так файно все робив, робив, а на кінець - гімном запечатав. (Тернопільщина)

- Каменю синього, гімна гусиного, кварту води, перднуть туди. (Житомирщина)

- Я таких як ти, десять в сраці намацювала. (Кажуть, коли хтось вихвалявся)

- Загадка: Цо то таке коло сраки? Розгадка -муха.

- Як є, то в сраці вісілє, а як нема- то срака німа. (Записано у с. Серники Перемишлянського району Львівської області).

- Срав його пес і Мошко. (Говорять, коли щось пройшло безрезультатно). (С. Ілів Миколаївський р-н Львів обл).

- Гойда-гойда, тато батяр, мама- фойда. (Хвойда) - колискова, (с. Ілів Миколаївський р-Н Львів. обл).

- "В сраку п'яний, на сраці сидить, в сраку заглядає. Хто? (Відповідь - їздовий чи фірман)" (Львівщина)

- Борщ без м'яса - то є зупа, хлоп буз вусів - то є дупа! (Львівщина)

- До дупи тАка дупа, жи пердзє нє смердзє! (Львівщина)

- За татові мозолі, ми купили "Жигулі", трохи їдем, трохи пхаєм, але тата в сраці маєм".

- Гудуть гудки, біжать жидки, мабуть, до праці?! - а нам в сраці!

- Срака горіла - маку не їла ,а коли наїлася то розсілася.

- Срака банька, Гриць Паранька -дупа парасоля.

- Пес сере та нерівно кладе, бо в сраці очей не має.

- Наші бздинки - як малинки (Сумщина).

- Сери-перди-здрасті (зустріти неприємну людину) - (Сумщина).

- Не показуй чоловіку усієї сраки, тіки половинку (тобто будь мудріша) (Мелітополь).

- Я піду гулять, а ти, срако, борщ вари.

- Були в матері діти: Уси, Руси, Катя, Хом (Вінничина).

- Загорілись в сраці гімнА - тобто дуже схотілося (Сумщина).

- Як пішла пизда напроїб, то всі старці переїбли". (Сумщина,Кролевецький р-н,с.Зазірки) - про жінку, що вчинила моральний переступ...

- Коханий - сіном напханий, патичком підпертий на сраці роздертий. (Харківщина).

- Допоможе як сухій сраці попіл - це про якісь неефективні ліки (до сухої сраки попіл не пристає) - (Вінницька область, Погребищенський район, село Кур'янц)і.

- Під біленьких вікном

пахне свіжим гімном.

То мій милий насрав

І мені не сказав.

Я йому відомщу

Всі плоти підіщу. (тобто "пообсцикаю") - с. Ілів Миколаївський р-Н Львів Обл

- Срака гола, зуби гострі, слава Богу, що в колгоспі. (Буковина)

- Без праці нема гімна в сраці (Буковина)

- Беремо укропу, свинячу жопу, стакан води, перднуть туди. Виходить суп рататуй. По краях картошка, а посередині ложка. (Житомирщина)

- Смішно козі, шо срака в грязі! (про сміх без причини - Донеччина)

- Добре в краї степовом, пахне сіном та лайном, вийдеш в поле, сядеш срати- далеко тебе відати. (Луганщина)

- Руці в сраці поросли (Донеччина)

- Хочу, хочу - то з'їж сраку сорочу! (тут і нижче Черкащина, Полтавщина)

- А (гімна) мерзлого не хочеш?

- До дитини: чого крутишся, як гімно в ополонці?

- Танцювала-дріботіла, доки срать не захотіла (а халяви новісінькі - наваляла повнісінькі)

- Сцики без пердики - як весілля без музики!

- Срала, мазала, ліпила - не хватило кізяків!

- Срав, пердів, з гори летів - і ще хотів.

- Срала баба дьогтоьм, колупала ногтьом.

- Коханий - сім раз в сраку пропханий!

- Єк була я молода - то була я рєзва: сіла срати серед хати - в письку жаба влєзла.

--- > Хмельниччина:

- Два срало, три топтало (про дуже розумну людину) - с. Явтухи, Дережнянського району, Хмельн. області.

- На діти - пердіти, себе тра глядіти;

- Срені варені!

- Самотній, як палець в сраці

- Загадка: маленьке, руденьке, а кожного пана з воза зсадить (відгадка - гімно)

- Срав, пердів і ще хотів

- Таке, як з гімна куля

- Теля в сраці, а баба довбнею маха. (коли хтось впевнено говорить про те, чого може і не статися; хвилюватися, розводити паніку наперед)

- Дівка - як з гімна плівка.

- Штани мої шаровари, ви ж мене шанували, а я вас усрав.

- Причесався, прилизався, в нові штані вбрався. Як побачив ту дівчину - на порозі всрався.

- Горобець без яєць високо літає, стромив сраку на ломаку, а тепер горлає.

- Срака-кочерга (тут і нижче Київщина, Яготин)

- Палець в сраку та й в рота (про неекономних людей, які спочатку все витратять, а потім не можуть собі ради дати).

- Всереш те, що всциш (нічого в тебе не вийде)

- Собачку в срачку, кота в зворота, зайця в яйця.

- Як єсть то й дупі честь, а як скупо терпи дупо.

- "Відгадай загадку вийми з сраки ягідку, оближи, оближи та й назад положи (це про ложку в мисці із варенням).

- Шукати в сраці шкварка (докопуватись до чогось, придиратись - Львівщина)

- Поцілуй собаку в сраку (Луцьк, у відповідь на якийсь нереальний "запрос", у нас кажуть "а гімна на лопаті?")

- А гівна на патичку? (тут і нижче - Вінничина)

- Це ти! це ти! (звинувачують когось) - Насрали тобі в рота коти!

- Піду туди-то! - Ага, в сраку-баньку (тобто не дозволяють)

- А насрав твоїй мамі! (здивування або обурення)

- Підкидали як гівно на лопаті (били)

- Всрайся та не дайся - бабця виховувала онучок щодо дівочої честі (тут і нижче - Львівщина)

- Насеру ти матери - не зроблю по твоїй волі

- Срала баба, срала, трави ся тримала, а трава ся відорвала, баба в гівно впала - коломийка

- Кидай в курву гівно, а їй сніг падає (аналог "як об стіну горохом")

- Пхай свій х.й в свою сраку - не лізь куди не просять

- Всеру ти ся - та ну тебе

- В сраці був, гівно видів - гівно знаєш

- Як за море срати (довго когось не було. На Київщині теж так кажуть)

- До сраки така любов, коли х.й до сраки

- Як гівно на петельні

- Що за срака, як смердить ніяко

- Висрався на маківку (осоромити когось)

- Хлоп без гузиці, що курва без циці -(гузиця то срака)

- Хитра срака пердить тихо, а смердить - то на все село (про бабів-пліткарок)

- Як яйця в сраці, то й сидиш тихо

- Насрав у торбу та й ся гонорує (дешеві понти)

- З сраки виліз, й у сраку заліз! - (шило на мило, бо ж часом так говорили про того, хто подавав великі надії в дитинстві, але не виправдав їх)

- Що не балачка - то срачка (сварка на рівному місці, це про сварливих людей)

- Йди висерися - на голову легше ("не мели дурниць")

- Не плети гівно дівці в коси (не наговорюй на чесну дівчину)

- Ах ти ж москаль в сраку граний! (зрадник)

- Аби тя гівно доганяло! ( щоб не було тобі спокою)

- Сидить, як срака в гостях (тихо)

- Срала-мазала, та глини не стало. (робити щось неакуратно і не до кінця (Хмельниччина)

- Агов, дівки! Несе пердун сливки! Як не продасть, то вам віддасть! (Черкащина)

- Чики-чики на музики, зарізали качку, усім діткам по шматочку, а Іринці срачку (дитячий віршик)

- Рибаки ловили рибу, а впіймали рака. Цілий день вони шукали, де у рака срака.

- Їсти - не срати, можна почекати!

- Мова як срака волова! (якщо хтось матюкається - Житомирщина)

- Гарна як срака навиворіт! (Житомирщ)

- Що в гостей на язиці, то в повара вже в сраці (Чернігівщ)

- З гарбузи немає втрати: ложку з'їсти - дві насрати.

- Прощиталась: хотіла перднути і всралась.

- На батька насрати, на діти напердіти, аби була здорова мати (Київщина)

- Крутитися, як сраний віник.

- Як ти ? Як гімно на воді (як себе почуваєш? та ніяк)

- Летіла, перділа і радувалась (Львів. обл, бродівський р-н)

- Срав пес! (ніц не вийде)

- За цариці була широка спідниці. Прийшли совіти видно сраку звідти й звідти. (с. Сілець, хутір Параньки, Сокальський р-н, Львівська обл)

- Щоб ти косо срав, щоб на ляшки попадав;

- Срака горіла, маку не їла

- Насери собі під голову, щоб м'якше спати було!

- Такого розумного як ти в сраці з залізними граблями не знайдеш! (Івано-Франківськ)

- Насеру твоїй матері у великодній очіпок! ("бабуся моя народилася 1907 року в Узині під Києвом в українсько-польській сім'ї").

- Однією сракою всі базари (Київська обл)

- Як приємно в полі срати — розвиваються думки, Вітер яйцями колише — жопа нюхає квітки.

- З гімна коники ліпити (займатись безсенсовною роботю)

- З'їж Івася, шо на п'єцу всрався! (коли дитина вередує стосовно їжі)

- Пасує, як в сраці фіранки!

- До сраки карі очі, якщо вони голубі!

- Шукати на гімні сметани;

- А гімна через марлю не хочеш?

- Піди прикуси (чи перекуси) собачого мерзлого! ("дружній посил", житомирщина)

- Срака-мотика, гімно-камізелька.

- Сери-мели-їж! (робити купу справ водночас - Кіровоград)

- Сказав, як у воду перднув! (змолов дурницю - Дніпропетровська обл)

- До сраки така срака, що пердить і не смердить! (Надсяння)

- Всралася біда в мак, най буде і так! (Надсяння)

- Тим самим носом в ту саму сраку.

- Шо робить? - Бігать да пердіть!

від моєї бабці (Луганщина):

- Всраться і не жить;

- Воно тобі так треба, як до сраки карі очі;

- Воно тобі так треба, як до сраки дверці;

- От сральня! (лайливе слово)

- Тобі ото так шкода, як корові заднє коліно всрать;

- Він такий, що я б з ним на одному полі срать не сіла;

- Дай сраці сіна! (типу calm down!);

- Жінка без сраки - як село без церкви;

- Як не срачка, так пердячка;

- Га? - В сраці нога!

- В сраку годне (с. Литвяки)

- Що робити? - Дерти сраку, їсти мед!

- Вмерти й не встати, обісраться і не проснуться;

- Розумний, тільки срать не проситься! (Трипілля)

- Як голодному срать;

- О, згадала, як срать сідала!

- Як у борщ срать (про недоречність);

- Всрись - а покорись!

- Хто всрався? - Невістка. - А де вона? - Корів пасе, так звідтіля і несе.

- Хто всрався? - Невістка. - Так нема ж її! - А он де плаття висить!

- Срака горіва да маку наїва (казати дурне і не в тему);

- Як півсраки з-за куща (щось погано видно, або погано виглядає);

- На сраку легше (щось інше болить);

- Поцівуй мене у кутницю (в середину все тієї ж частини тіла);

- У роті наче сто ворон ночували і насрали;

- Кажу-кажу казку, зв'яжу говна в'язку;

- Без праці в сраці;

- Як не гівно, то засрана тріска;

- Собаку в сраку! (будь здоров!);

- Зарікалася свиня гівно їсти, біжить - аж дві лежить!

- Куди йдеш? - до сраки по раки, до дупи по мед.

- В сраку носом, товкти просо. ("нікуди ти не підеш")

- Срала-мазала (це коли щось каже не в тему або робить недоречно).

- Гівном запечатати (закінчити от так, як сказано);

- Раку по сраку, горобцю по коліно (щось виглядає безглуздо);

- Вари срако борщ, а я піду на солдатів дивиться. (коли щось робиться недбало).

- Як єсть - то і дупі честь!

- Не бачила срака віхтя (не була бита);

- Срав, пердів, з гори летів (про якійсь нісенітниці);

- До засраної немочі; (Самбірщина)

- Сраку в жменю і гайда! (Самбірщина)

- Повна пазуха цицьок і оберемок сраки (про дебелу, кров-з-молоком дівчину);

- В сраці був, гівно видів (коли людина говорить аби що, про що немає поняття, або просто бреше);

- Не хочу! - то з'їж сраку сорочу! (відповідь на вередування);

- Срака-мотика (дурниці, нісенітниця);

- Сери-перди-грійся (коли щось не зроблено вчасно, а тепер отямилися і хапаються, шоб швидше)

- І дражнилка: дівки! Просив пердун на огірки!

- А там того шумовиння як на сраці ластовиння! (Про інформацію, яку не можна перевірити. Холмщина);

- З гівна юшка (про занадто рідкий суп або борщ, в якому ложка не стоїть).

- Не вмієш срать, не муч сраку (вар. Не хочеш срать - не мучай сраку);

- Дякую аж підскакую догори сракою!

- Голою сракою по рапатій дошці (ніколи, Галичина);

- Всрався-невдався; (Галичина)

Більше актуальних новин читайте на Depo.Життя