Як зробити Київ розумнішим: ТОП-9 концептів

Захід позиціонують як одну з головних подій Східної Європи з популяризації smart city-технологій та впровадження інноваційних рішень у містах. Сам Київ останніх півтора роки намагається активно "розумнішати": наприклад, запустили портал відкритих даних, на деяких зупинках встановили табло для інформування про час прибуття автобусів і тролейбусів, відкрили акселератор міських проектів.

"Відкритий бюджет, електронні закупівлі, контактний центр - приклади того, як місто змінюється, стає прозорим і допомагає поліпшити життя. Щодня в столиці реалізують 4500 записів до лікаря. На сьогодні близько півмільйона киян скористалися цим сервісом. Медицина, освіта та житлово-комунальне господарство - основні пріоритети влади", - наголосив мер Києва Віталій Кличко на відкритті форуму.

За словами начальника Головного управління Нацполіції Києва Андрія Крищенка, встановлення відеокамер вже зараз допомогло розкрити 2,5 тис. кримінальних проваджень, а вандалів, які хотіли вкрасти елементи оздоблення на Поштовій, затримали буквально за кілька хвилин. Як стверджує Крищенко, відеоспостереження вже зараз знизило рівень злочинності у місті.

Втім, судячи з міні-лекцій іноземних гостей, українських підприємців та активістів, більшість технологій, впроваджених у смарт-містах Європи та Азії для української столиці все ще залишається Terra Incognita.

Depo.ua зібрав ключові ідеї розвитку міста, озвучені на форумі.

Виклик анархії або Єдиний центр управління

"Дані майже нічого не варті, доки інформація не трансформуються у знання, а ті – у дії", - говорить директор з розвитку бізнесу Huawei Ukraine Олександр Сербін.

Наразі в Україні системи збору інформації ізольовані, дані просто існують окремо. Треба робити центр, де ця інформація може бути консолідована.

На стенді компанії - великий дисплей, окуляри віртуальної реальності і джойстики. Є візуальний "вихід" на вулиці віртуального міста і кілька обраних локацій. Кожну можна вивести крупним планом і подивитися, що там відбувається.

"Інформація потрапляє на платформа для аналізу даних, де штучний інтелект може прийняти рішення автоматично. Тим паче, що зараз інтернет речей забезпечує доступ до гігантських масивів даних", - стверджує пан Сербін.

Наприклад, так можна оптимізувати допомогу служб екстренної допомоги, вчасно скерувавши їх у потрібне місце.

"У Лоньгані в Китаї 60 муніципальних підрозділів надають дані для аналізу на платформі. Так координатори можуть побачити, наприклад, де аварійні служби, передати їм вказівки", - зазначає Сербін.

Автомобілями краще ділитися

"Найбільший фактор стресу для автомобілістів – пошук паркінгу. Трафік та загазованість – чинники небезпеки для довкілля. А люди хочуть використовувати час не для заторів", - говорить директор Sixt Group Олексій Захов.

Його компанія пропонує послуги з каршерінгу у багатьох країнах світу. Працівники вважають: якщо надати гідну альтернативу особистого авто, багато громадян радо відмовиться від чотирьохколічної мороки.

"Комп'ютерна система продумана та інтегрована з міською інфраструктурою, ми автоматично оплачуємо оренду і автоматично шукаємо порушників. Себто, ми не самі сигналізуємо правоохоронцям. Але якщо поліція сфотографувала номери водія, ми автоматично передаємо дані", - пояснює Захов.

На його думку, в майбутньому люди будуть відмовлятися від власного транспору. Так, завдяки каршерінгу менше ніж за п'ять років свої машини продали 16% автомобілістів.

"У Копенгагені нашу франшизу купили міські транспортні мережі. Ми з ними випустили 400 авто на вулиці. У Гельсінкі бізнес відкрили з найбільшим банком", - розповів топ-менеджер.

Взяти авто у користування нескладно: для цього потрібно мати лише смартфон, приєднаний до мережі сервісу.

Паркінг на дистанції

Міська планувальниця, архітекторка, викладачка, директорка компанії RAUMPOSITION Даніела Алльмейер розповідає про досвід Відня, який почав впроваджувати smart-стратегію у 2011-му.

"У нашому розумінні smart city – це місто, орієнтоване на можливості", - каже Даніела.

Відень має одні з найбільших темпів зростання у Європі. І щоб розселити мешканців, міська влада вирішила створити новий район на відстані понад 50 кілометрів від центру для 20 тис. людей. Асперн став розумним містом у місті.

Часто люди самі віднаходять способи реалізувати своє бачення "зеленого" помешкання.

"У Асперні є кооперативні будинки, коли громадяни об'єднуються у групи за спільними цінностями, а іноді – професійними інтересами – і спільним коштом зводять будинок. Так легше знайти спільну позицію щодо особливостей будівництва, використаних матеріалів і технологій", - розповідає архітекторка.

У районі діє концепція невеликих спеціалізованих книгарень та кав'ярень - малий бізнес розвивається, а мешканці не створюють скупчень.

"Вони зробили величезний внесок, аби прокласти у район маршрути громадського транспорту. Провели нові лінії метро. Адже якщо не подбати про комунікації, люди почнуть їздити машинами. 40% мешканців району користуються громадським транспортом, 40% ходять пішки і їздять на велосипеді і лише 20% - автомобілями чи мотоциклами", - каже Даніела.

"Як мотивували людей? У цьому районі просто немає паркінгів. Паркинги знаходяться далі, ніж зупинки громадського транспорту", - акцентує вона.

Пофіксити одну розв'язку = майже нічого не зробити

"Коли говорять про транспорт майбутнього, усі уявляють гіроскутери, летючі автівки і гіперлупи", - каже директор компанії "А+С Україна", яка займається транспортним моделюванням, Дмитро Беспалов.

Втім, smart-фішка - не завжди у нашпигованому інноваціями засобі перевезення.

"Розумне місто справді має різні датчики, але передусім це місто, де комфортно жити і ростити дітей", - акцентує спікер.

Для забезпечення рівня комфорту пропонує, в тому числі, користуватися системою транспортного моделювання, прораховуючи ефект від певних дій.

"Наприклад, ми з колегами порахували, що буде, якщо на Шулявці розв'язка буде працювати у повному обсязі. І що буде, якщо розібрати розв'язку і встановити на перехресті світлофор. Один з важливих показників для аналізу - тривалість поїздки по місту. Наразі середній показник - біля години. І от, як зміниться цей показник, якщо на Шулявці стане світлофор? Виявилося, що нововведення збільшить середній час поїздки... на кілька секунд. Себто розв'язка на Шулявці у рамках мобільності міста робить вельми незначний внесок. Місто треба вдосконалювати комплексними транспортними рішеннями. Один вузол ситуацію в місті не змінює", - акцентує спікер.

Додає, що українці не дуже правильно розуміють європейські цінності.

"Ми думаємо, що цінності – це, наприклад, дороге авто. Але європейські цінності – це вкрай прагматичний підхід до усього. Насправді, це велосипед. Він дешевший і безпечний для екології", - каже Беспалов.

Телемедицина і безпілотники для здоров'я

Про світові інновації у медицині розповідає засносник KAN Development Ігор Ніконов.

"Я бачив, у американських школах діагностичні девайси, які можна прикладати до серця чи легенів, а потім швидко зв'язатися з лікарем і отримати консультацію. За телемедициною взагалі майбутнє. Прилади сигналізують медикам про проблему з пацієнтом, і той може проконсультувати навіть у режимі онлайн", - зазначив підприємець.

Додав, що у США йому довелося бачити, як медикаменти доставляються в обрану точку квадрокоптерами.

Дешевше дбати про кібербезпеку заздалегідь

Розумні міста впроваджують для того, щоб глобалізацію комфортнішою для людей. Адже кількість населення зростає, ресурсів більше не стає.

"Запроваджуються розумні світлофори, розумна транспортна система, нові способи спілкування населення і з громадською з владою. Це все потребує захисту. І тут кібербезпека займає одне з головних місць серед викликів. За останні роки було багато зламів системи розумних міст, інтернету речей. До речі, інтернет речей інколи називають інтернетом злих речей, тому що вони мають низький рівень кіберзахищеності і легко піддаються зламу", - каже Віталій Якушев, операційний директор консалтингової компанія з кібербезпеки "10Guards".

Найчастіше системи атакують або інші держави, або хакери-активісти, які хочуть щось довести громадськості.

"Американський інститут стандартизації міст порахував: якщо займатися безпекою ще на етапі архітектури, коли тільки впроваджується рішення, це у 30 разів дешевше, ніж займатися безпекою, коли система запущена в експлуатацію", - акцентує Якушев.

Велосипед – засіб пересування майбутнього

Останніми роками продажі велосипедів виросли у кілька разів, втім до інших європейців українцям далеко.

"В Європі для відпочинку велосипед використовують в десятки разів більше, ніж у нас. За результатами опитування у Великій Британії, велосипед визнано найкращим винаходом за два сторіччя", - каже Володимир Мельник, директор київського велотреку, генеральний секретар Федерації велосипедного спорту Києва.

Велосипедом їздити простіше, дешевше, екологічніше.

"У нас з'явилися точки для байкшерінгу. Але також важливо створити перехоплюючі паркінги біля транспортних центрів. Людина приїжджає до станції метро, залишає велосипед і швидко дістається до мети", - каже Мельник.

Головна проблема наразі з доріжками – вони не створюють єдину систему.

"Є проект з поєднання велодоріжки, яка йде з Троєщини, з доріжкою у центрі міста. Так вона зможе виконувати свою функцію – розвантажувати транспортний рух. Окремий напрямок – маркування маршрутів у парках. Наше завдання – щоб люди мали можливість їздити безпечно для здоров'я, мати вказівники", - акцентує активіст.

Серед досягнень називає реконструкцію велотреку, який не функціонував 13 років.

Збудував дорогу чи паркінг? Подумай про перспективи

Будуючи нові об'єкти, потрібно подумати, яку роль вони відіграватимуть у майбутньому, впевнений засновник і директор компанії MADMA Urbanism+Landscape Хірокі Мацуура.

Адже кількість машин може значно скоротитися, на дорогах знадобиться окрема полоса для роботів-прибиральників, а ще через кілька років нечисленні авто майбутнього ніколи не збиватимуть велосипедистів, пішоходів і тварин – тож усі учасники руху зможуть користуватися спільною полосою.

Вже зараз у багатьох містах думають про альтернативні призначення різних локацій.

Дизайнер наголошує, що благоустрій міста потребує нового підходу – завдяки розвитку технологій і появі численних гаджетів вулиці, сквери та кафе стають не лише місцем для прогулянок, але і воркспейсами. Тому сучасна смарт-вулиця цивілізованого міста може нагадувати комфортабельну вітальню.

Право голосу людям дадуть технології

Професор лабораторії CityScienceLab у Гамбурзі Йорг Райнер Ноеніг розповідає про інструменти міської науки, які допомагають прогнозувати ефекти від нововведень та нові способи координації дій містян.

"Да роки тому у Гамбург переїхало дуже багато біженців. Постало питання, як їх усіх розселити і скоординувати. Допомогли великі інтерактивні столи, з яких можна дуже просто отримати доступ до всіх реєстрів, дізнатися статистику по розселенню", - каже Ноеніг.

Втім, такі столи допомагають не лише інформувати громадян, а й зафіксувати їхнє ставлення. В еру активізації громадянського суспільства це вкрай важливо, адже непопулярне рішення може призвести до гучних акцій протесту.

До обговорення деяких проектів вдалося залучити десятки тисяч містян. Їм пропонували висловити думку або створити свій макет площі чи скверу за інтерактивними столами, на спеціальних табло, розміщених у торгових центрах та навіть в онлайн-іграх. Гігантський масив даних аналізувався і приймалося оптимальне рішення.