Як встати на лижі, коли тобі за 30: Поради від новачка

Журналістка сайту Depo.ua ділиться власним досвідом і застерігає від помилок, які можуть коштувати здоров'я. 

Хочу кататися на лижах: як зрозуміти, що цей вид спорту для вас

Теоретичні поради

Перед тим, як виходити на сніг та на схили, ви маєте зрозуміти, що лижі – це дорого. Звісно, не так дорого, як кінний спорт та теніс, але вам знадобиться одяг (не тільки верхній), шолом, маска, балаклава та черевики. Приблизна ціна такого комплекту, в залежності від фірми, декілька тисяч доларів. Звісно, йдеться про ті випадки, коли ви вже відчули швидкість спуску з гірки і зрозуміли, що лижі – то ваше. Окрім того, що ви придбаєте частину спорядження, маєте ще відкласти гроші на оренду лиж та палок (їх купувати сенсу нема, адже коштують вони занадто дорого, наприклад, за найпростіший комплект доведеться викласти від тисячі доларів, а ламаються лижі з палками дуже швидко), на інструктора та на скі-пас (пропуск на гірки, підйомники, бугель). 

Після того, як ви зрозуміли, що грошей вистачить, подумайте, навіщо це вам. Як розвага – задорога, а як вид спорту – нестабільний, адже сніжний покрив навіть на найдорожчих курортах не буває цілий рік.

Вік та вага не важливі, але фізична підготовка зайвою не буде. Якщо ви будете тримати себе у тонусі, то вам буде легше переносити падіння, підніматися та маневрувати на схилах. Зарядка перед початком катань обов'язкова. Тому, якщо ви ненавидите фізичні навантаження, навряд чи варто починати кататися на лижах. 

Практика

Для першого разу краще взяти на прокат необхідне обладнання, можливо, навіть одяг, аби не витрачати гроші на кота у мішку. Обрати місце, де катаються новачки і діти. Зазвичай такі гірки позначені зеленим кольором. 

Спершу достатньо вдягнути екіпірування, покласти лижі на плече і відчути усю тяжкість (хто ходив у лижних черевиках, той зрозуміє). Потім вирушити на невелику ділянку без гірок, аби потриматися на лижах і походити. Якщо не втомилися і не розчарувалися, можна переходити до наступного етапу. 

Катання на лижах: чому потрібен інструктор

Дуже важливо обрати хорошого інструктора. Від цієї людини залежить, чи відкриються вам двері у світ цього дивовижного виду спорту. Хоч як би хотілося зекономити 20-30 доларів, навчитися кататися по роликах з YouTube неможна. Також вражає велика кількість лижників-початківців, які заїхали на гору і чатують на тих, хто вміє кататися, зі словами: "А розкажіть, як гальмувати і як їхати!". 

Послугами інструкторів користуються навіть ті, хто вже вміє катати, аби покращити свою техніку. Безперечно варто взяти кілька уроків, навіть якщо чудово каталися у попередній сезон, але відтоді не стояли на лижах близько року.  

Якщо інструктор пояснює недостатньо зрозуміло і вам не вдається поїхати, здаватися не варто, краще взяти іншого інструктора. Від його кваліфікації залежить дуже багато. 

Термічні опіки, нереальний драйв та обов'язкові покупки: поради від новачка з власного досвіду

Мені 35 років, я повний нуль у катанні на велосипеді і навіть самокаті. У 34 роки я вперше стала на лижі, але досвід був неприємним – падіння, нерозуміння, як можна повертати і повна безпорадність. Влітку я освоїла байдарку та встала на сап-борд. Але взимку вирішили знову їхати в гори, бо син встав на лижі того року, катався не лише у Буковелі, а й у Протасовому Яру у Києві, і дуже чекав на наступну поїздку. Чоловік, який не має фізичної підготовки та веде малоактивний спосіб життя, також за декілька уроків з інструктором навчився кататися. Я ж для себе вирішила, якщо не вдасться у цьому році, більше ставати на лижі не буду. 

На деяких комплексах Закопане сезон стартує з 10 грудня, але готові не всі гірки. Частіше першими відкриваються сині і зелені – найпростіші. Поруч з нашим будинком як раз знаходиться гірськолижний комплекс Носаль, де ми і розпочали катання. Чоловік не став брати інструктора, а сина віддали на декілька годин, щоб згадав та удосконалив майстерність. До речі, дітей вчать кататися без палок, а потім призвичаюють до них. Спочатку син повністю ними нехтував, але потім зрозумів, що вони не тільки для того, "щоб щось було у руках", а й для більшої швидкості та допомоги у різних ситуаціях. До того ж він опанував стрибки і був дуже задоволений.

Мені ж інструктор сказав зробити зарядку і попри мої завіряння, що я стою на лижах другий раз, скомандував їхати на бугелі на гору. Один раз з'їхала з ним, наступні вже без нього. Згодом він за 5 хвилин пояснив техніку поворотів і те, що не міг мені пояснити інструктор у Буковелі, я опанувала за декілька спусків з гори.

Згодом вже була синя гірка, епічне падіння з крісельного підйомника. Я зрозуміла, що навіть якщо спочатку все вдається, це не привід одразу змінювати зручну гірку на більш круту нову. Я спокійно катала на зелених та нескладних синіх, тренуючи майстерність, а мої чоловіки обирали складніші та цікавіші маршрути. 

Найголовніше. Поставтеся відповідально до вибору термобілизни. Без неї кататися некомфортно та небезпечно. Обирайте лише безшовні варіанти. Я вирішила заощадити 400 гривень і поплатилася за це, отримавши опіки на двох ногах, саме на місці швів, на які тиснули термошкарпетки та лижні черевики. Також обов'язково слід придбати фліску, термошкарпетки та лижні штани з курткою. Дівчата, важливо підбирати не гарний одяг, який сидить по фігурі, а зручний. Випробувала це на собі, коли через вузькі штани не могла нормально загальмувати на схилі. Лише зручний одяг стане запорукою успіху. 

Шолом і окуляри ми вирішили придбати свої, під шолом потрібно вдягати балаклаву, яка гріє та закриває ніс та рот від холоду та снігу. Усе інше – лижі та палки й черевики – можна взяти в оренду. Ціна нових зависока, а служать вони не сильно довго. Цьогоріч ми вирішили придбати дорослим членам родини ще й черевики, адже у прокаті вони часто сильно стискають ногу або, навпаки, розбовтані. А черевики – це запорука успіху, комфорту та безпеки.  

В мене ось штани виявилися великими у талії, що дуже ускладнювало процес катання, адже голий поперек – це не дуже приємно. Потім з'явилися опіки, на які почали тиснути лижні черевики. А коли падаєш і зачерпуєш вільними штанами сніг, то потім ще холодно і мокро. Одного разу я полетіла з гірки, зачерпнувши снігу, а потім лежала посеред схилу і ридала. Не через біль, а через неспроможність з'їхати зі складної гори та навіть встати. І у катанні такі ситуації не рідкість. 

Вдягнути черевики дитині, а згодом собі – це вже гарне тренування. Особливо це стосується прокатних черевиків та тих, що провели ніч на морозі (лижники зрозуміють). Одного разу мені допоміг чоловік, який дбайливо нас всіх одягав, а потім вже не мав сил на повноцінне катання. І я прослухала його слова "перед катанням застібнеш верхні застібки". Я каталася годину з розбовтаними черевиками і не розуміла, що коїться. Тому ви маєте робити усе самостійно, аби точно знати, що убезпечили себе.

Носити лижі, палки і черевики також не просто, а ще й шолом на голові з окулярами. Як на мене, це усе перевірка, чи дійсно ти хочеш кататися на лижах. Від себе скажу, що катання з гірок – це особливий вид задоволення: летиш собі з гірки, оминаючи перешкоди, милуючися пейзажами і відчуваючи неймовірний адреналін від швидкості.

Скажу, що у Закопане, на відміну від Буковеля, безліч незнайомих людей мені весь час допомагали. Оця підтримка на схилі дуже важлива. Я згодом також пропонувала допомогу лижникам, які впали. І це нормальна практика, як на мене. Одного разу чоловік просто підняв мене на схилі і поставив, навіть лижі не довелося знімати. 

Тепер чекаємо усією родиною на старт сезону у Києві та збираємо гроші на лижні черевики. Усім снігу!