Як вийти із зони комфорту і чи дійсно це потрібно: Поради від психолога Карпачова

Український психолог та телеведучий Дмитро Карпачов описує зону комфорту як простір, що захищає нас від різноманіття життя з його стресами, негараздами, неприємними людьми. Однак, на його думку, така емоційна стабільність призводить до зупинки у розвитку, адже важко в таких обставинах розкрити свій потенціал. Depo.ua описав його поради про те, як людина опиняється у зоні комфорту, чи варто з неї виходити і як правильно це зробити.

Як ми занурюємося у зону комфорту

Важко не погодитись із Карпачовим у твердженні, що людина – істота лінива. Вона дійсно тяжіє до середовища, де не треба перейматися безпекою і задоволенням своїх потреб . Створення максимально комфортних умов, які не заважатимуть займатися тим, що подобається, відсутність тривог, подразників і травмпатичних чинників, що травмують – життєвий пріоритет для багатьох.

І прагнення уникати потрясінь не варто критикувати: ще на початку ХХ століття психологи з'ясували, що найбільш стійкий рівень продуктивності праці досягається лише тоді, коли працівник захищений від стресових ситуацій. 

"Демонізувати зону комфорту вже точно не потрібно. Адже немає нічого поганого в прагненні людини жити спокійно і безпечно. Якщо на цьому її прагнення обмежуються – значить, вона досягла своєї мети", – наголошує Карпачов.

Навіщо покидати зону комфорту

Втім, навіть за умов спокою і безпеки в певних обставинах у людини рано чи пізно з'явиться бажання покинути зону комфорту. Воно продиктоване амбітністю, прагненням нових досягнень. Але у тепличних умовах це неможливо, тому людина починає рухатися. Так можна потрапити у зону росту. 

"Вона розташована одразу за кордоном безпечного простору. Уявіть тенісний м'ячик і баскетбольне кільце. У м'ячику – ваша особиста зона комфорту, а окружність кільця – приблизно та зона зростання, на яку ви можете розраховувати. Тому якщо в якийсь момент у вас виникне відчуття тісноти у звичному світі, значить, ви готові збільшити його або залишити", – каже він.

Водночас, за словами психолога, наш мозок жадає рутини. Йому зручно нічого не змінювати та бути постійно розслабленим, щоб зберегти ресурси задля забезпечення фізичної й психологічної рівноваги.

Саме у таких випадках доводиться боротися зі своїми звичками й вольовими зусиллями виходити з зони комфорту для зміни траєкторії руху. 

Чому так важко покидати зону комфорту

Нове – це постійно щось невідоме і бентежне. А що як буде поразка? А якщо це помилкове рішення? Під впливом емоцій наш мозок малює картинки провалу – це і є захисна реакція: краще залишитись у добре відомому старому, аніж відкривати незвідане. 

Які труднощі виникають при виході із зони комфорту

Психолог стверджує, що обдуманий і зважений ризик – це завжди благородно. Ніхто не каже про те, що потрібно ухвалювати рішення швидко, однак ретельний аналіз переваг і недоліків задуманого допоможе передбачити негативний сценарій, а значить, леше сприйняти можливу поразку.

"Вихід із зони комфорту – це завжди ризик. Відрізняються лише його масштаби. Якщо ви купили до сніданку шоколадні кульки замість кукурудзяних пластівців – це мінімальний ризик. А максимальний – коли вирішили переїхати в іншу країну на постійне місце проживання або розлучилися з чоловіком. Такі значні зміни можуть нести багато різних наслідків. Як хороших, так і поганих. Але якщо вихід із зони комфорту був спланований, то у вас буде готовий план дій в разі невдачі", – наголошує Карпачов.

Перевірте себе

Зрозуміти, чи дійсно задум був вдалим, можна лише спробувавши його втілити. Адже навіть якщо ви зазнали фіаско, у багатьох ситуаціях можна повернутися у звичне середовище, а отриманий досвід стане головною нагородою.

Збільшіть продуктивність

"Зона комфорту забезпечує продуктивність вашої життєдіяльності лише в її межах. Все, що перебуває за ними, приносить стрес. Але при цьому підвищує ефективність будь-яких ваших дій", – каже Карпачов. 

Він наголошує, що навіть такий стрес є короткостроковим, однак допомагає мозку перелаштуватися і зробити стресовий фактор частиною своєї зони комфорту.

"Для прикладу: ви завжди працювали вдома. Але для руху по кар'єрних сходах потрібно виходити в офіс. Такі зміни вимагають покинути зону комфорту, пережити стрес. Але що буде далі? Чи можна звикнути діяти в умовах, що змінилися? Безумовно. Доведеться лише зробити роботу в офісі частиною свого безпечного простору", – радить він.

Однак, вже через деякий час навіть робота в офісі буде здаватися зоною комфорту, адже мозок легко піддається умовлянням.

Як правильно виходити із зони комфорту: 10 порад від Карпачова

Щоб не зійти з глузду від змін і легко сприйняти нове середовище, важливо починати виходити із зони комфорту поступово. Карпачов виділив 10 дієвих порад, які допоможуть це зробити безпечніше.

1. Щодня робіть щось по-новому. Змініть свій звичайний маршрут з дому на роботу. Сходіть в інший магазин. Ляжте спати раніше або пізніше (якщо засинаєте завжди в один і той самий час).

2. Поговоріть з незнайомою людиною. Розпитайте у неї про щось. Зробіть комплімент.

3. Сядьте на дієту або запишіться в спортзал. Можна почати бігати, піти у басейн або зайнятися йогою. Навіть контрастний душ додасть нових відчуттів.

4. Попросіть на роботі для себе нову задачу – щось таке, чого раніше, можливо, уникали.

5. Визначиться зі страхами, які хочете подолати.

6. Змініть гардероб. Не обов'язково купляти багато нових речей, нехай це буде декілька, але такі, які б ви ніколи раніше не одягнули.

7. Вируште у подорож. Краще, якщо у вас буде мінімум речей і багато часу. Випробування в незвичних умовах загартує до майбутніх змін. 

8. Попросіть про послугу у людини, яка, на вашу думку, не захоче вам допомогти. Готуйтеся почути відмову. Однак ваше завдання – лише попросити. 

9. Прокатайтеся у громадському транспоті зайцем і дочекайтеся, поки з вас не вимагатимуть заплатити штраф.

"Ви повинні зорієнтуватися в стресовій ситуації й щасливо повернутися додому", – каже Карпачов.

10. Не брешіть протягом одного дня. Психолог наголошує, що це здається дуже легким завданням, але насправді воно найважче.