Ввічливий галерист і його фанати

Історія цього конфлікту почалася деілька років тому. Власник будинку на вулиці Рейтарській, 8Б – Оксана Гуляєва, вирішила розвивати меценатські проекти та створити арт-кластер. Частину будови (на першому і другому поверхах) вона віддала в управління галеристу Леоніду Комському. Людині з ім'ям в творчих колах і великому знавцю антикварного ринку України. Арт-кластер отримав приміщення за пільговою ставкою оренди – в 5-7 разів нижче цін в цьому районі столиці. Сам договір не передбачав можливості суборенди.

Леонід Комський відкрив свою галерею "Дукат" на першому поверсі. А другий поверх став здавати молодим діячам мистецтв. Зокрема — центру Educatorium. Там проводилися виставки, вечірки, книжкові презентації та інші культурні заходи. Незабаром серед суборендарів з'явилися кафе, видавництво та інші організації. Пройшло більше 2 років, і власникам стало відомо, що орендар здає приміщення в суборенду за ціною, що в 2-3 рази перевищує пільгову ставку. А низка проектів, у тому числі, "Дукат" стали рентабельними комерційними підприємствами.

На початку літа цього року власники почали переговори про перегляд орендних ставок та укладення прямих договорів. Власники аргументували свою позицію тим, що більшість проектів твердо стоять на ногах, а залучені від підвищення орендної плати кошти підуть на ремонт фасаду будівлі. Частина суборендарів і, власне, орендар Леонід Комський погодилися, проте потім несподівано змінили свою позицію.

В один день на будівлі з'явилися саморобні плакати з написами "Рейтарська спільнота проти рейдерської сволоти". А в Фейсбуці з'явилися пости на тему "Олесь Довгий і Роман Насіров відбирають у художників будівлю, щоб знести і на її місці побудувати офісний центр".

Головним ньюсмейкером виступив Назарій Кравченко, один з лідерів "ультрас" київського "Динамо" і колишній боєць підрозділу "Азов". Кравченко, який до того не виявляв будь-яких культурних інтересів, оголосив про створення в будівлі на Рейтарській, 8Б, "сквоту" і назвав себе його комендантом. Кравченко і його "команда" зайняли цілий поверх будинку.

Кравченко розвинув вражаючу медійну активність, і, серед іншого, заявив, що зайнята ним будівлю було куплено Олесем Довгим за 2% від реальної вартості, а художникам, які тут знаходяться, в один момент підняли вартість оренди в кілька разів і змушують покинути вподобане ним місце. Щоб будівлю опісля знищити і побудувати новий об'єкт.

У позиції лідера фанатів є деяке протиріччя: якщо власники вирішили зруйнувати будівлю, навіщо вони запросили туди діячів мистецтв і протягом двох років їх фактично спонсорували? Чому б власникам не "побудувати офісний центр" два роки тому, не запрошуючи туди художників і не влаштовуючи собі проблем? І до чого тут Олесь Довгий і Роман Насіров?

Має місце очевидна спекуляція на родинних зв'язках власників. У будівлі два власника: Оксана Гуляєва та Олександр Глімбовський. Перша — сестра Олеся Довгого, і не приховує цей факт. Другий — тесть Романа Насірова, чого теж не заперечує. Будинок для них — бізнес-актив високої цінності. Він знаходиться в охоронній зоні ЮНЕСКО, на одній з найстаріших вулиць міста. Його руйнування – вочевидь, божевільний крок з неясними перспективами та удар по репутації родичів власників, у чому ті явно не зацікавлені. При цьому будівля вже є прибутковим ріелтерським проектом.

Після появи в будинку Назарія Кравченка галерист Леонід Комський несподівано відчув симпатію до "гостей" і підтримав позицію.

Викликають жвавий інтерес і персони учасників "Рейтарської спільноти". Окрім Кравченка і несподівано підтримавшого його "захід" галериста Комского, це - "авторитетний" письменник Володимир Нестеренко, що в 2016 році відзначився різаниною на презентації російського художника-акціоніста Павленського, політтехнолог з характерною репутацією Володимир Петров (прославився фразою "Я сцю твоїй мамі в рот", сказаною від імені офіційного аккаунту Арсенія Яценюка), Олексій Ковжун ("маг" і політтехнолог, який співпрацював з Юлією Тимошенко і "Азовом"), Оксана Білоус (поплічниця Леоніда Комського) і група безіменних "ультрас", наведених Кравченко.

Можна припустити, що журналісти і політтехнологи разом з ультрас об'єдналися в громадську групу, щоб врятувати будівлю від руйнування і підтримати діячів мистецтва. Однак, чому приводом для об'єднання став саме цей будинок? Сквотування – це не експропріація майна у його законних власників. Це практика захоплення приміщень, які пустують і руйнуються, з метою їхнього відродження. У Києві – сотні пам'яток архітектури, які потребують термінової реставрації та спасіння. У цих історичних будівлях регулярно виникають пожежі, до них немає діла представникам муніципальної влади, забудовники сприймають їх як тягар, що стоїть на коштовній київський землі.

Навіть на Рейтарській є кілька будівель, де присутність активістів куди більш доречна. Наприклад, будівля першої київської швидкої допомоги, на яку поклали око вже декілька забудовників. Так чому ж Назарій Кравченко, Леонід Комський і компанія арт-маргіналів і політтехнологів зацікавилися саме будинком на Рейтарській, 8Б, у якого є офіційні власники, які не приховують свого бажання його відреставрувати?

Окрім того, Комський пов'язаний дружбою і партнерством з низкою колишніх регіоналів. Зокрема, з Дмитром Табачником, за яким тягнеться довгий шлейф скандалів навколо зниклих предметів мистецтва національного значення.

Як би там не було, але, як відзначає низка не пов'язаних один з одним джерел, саме Комський ангажував Назарія Кравченко і його ультрас, пообіцявши їм виділити частину приміщення під їхні потреби. Власне, вже зараз Кравченко використовує другий поверх на свій розсуд. Зокрема, там можна придбати квитки на матчі за участю "Динамо Київ".

У недавньому інтерв'ю пан Кравченко стверджує, що "Рейтарська спільнота" стане першим проектом, який захистить будівлю в центрі Києва від рейдерів. Він висловлює сумнів на адресу інших активістів, які раніше намагалися захищати історичні будівлі і території від забудовників. Втім, на запитання про свою діяльність щодо забудови "Сінного ринку" (де Назар теж "боровся" з забудовниками) відповідає ухильно: не вийшло, треба робити висновки. Адже в тій ситуації забудовник "Сінного ринку" не отримав належного опору, і будівництво йде повним ходом.

А Назар Кравченко і далі ризикує власним ім'ям, заявляючи права на не належну йому власність. У свою чергу, Леонід Комський підриває довіру до самого інституту меценатства в Україні. Оскільки ситуація на Рейтарській посилає благодійникам чіткий сигнал — сьогодні ти можеш вкласти гроші в реставрацію, здати приміщення в пільгову оренду художникам, а завтра твій будинок можуть забрати під приводом захисту культурного проекту, співорганізатором якого ти ж і виступав.