Нові штрафи і заборони: Як зоозахисний закон змінить життя тварин та їхніх власників

15 липня Верховна Рада прийняла законопроєкт 2351, спрямований на захист тварин. Він забороняє використання тварин у фотопослугах і жебракуванні та масову евтаназію безпритульних тварин (їх в Україні масово знищують) і вводить ще цілий ряд нововведень.

Що саме зміниться, де межа між адміністративною та кримінальною відповідальністю, яких норм не вистачає українському праву стосовно тварин, і чому їх впровадження на рівні Конституції – це не лише про гуманність?

Про це та більше журналісти Depo.ua розповідають на основі тексту законопроєкту та думок експертів: віцепрезидентки Асоціації зоозахисних організацій України, юристки та співавторки даного законопроекту Марини Суркової і зоозахисника, засновника гуманістичного руху UAnimals Олександра Тодорчука.

Із повним текстом законопроєкту ви можете ознайомитись тут.

Нові правила на щодень

Крім пунктів про евтаназію та жебракування, до яких ми повернемося далі у статті, законопроєкт вносить низьку змін до зоозахисного законодавства України на суто побутовому рівні, а саме:

Тепер тварину не можна залишати в закритому салоні авто без людини при температурі більше  +20ºС та менше +5ºС.

Не можна залишати тварину прив'язаною, якщо довжина прив'язі становить менше 20 метрів. Виключення – сторожові собаки, для яких довжина прив'язі має складати від 10 метрів і більше.

Для тварини, прив’язана вона чи ні має бути забезпечено сховок: споруда чи приміщення, якщо температура на вулиці понад +20ºС або менше 0ºС.

Питання про прив'язь логічно породжує інше: а як бути із тваринами, яких хазяї лишають надворі, заходячи у супермакет (куди із собаками часто вхід заборонено), аптеку тощо?

Віповідь: ніяк. Новий закон забороняє залишати домашню тварину на прив’язі  в громадських місцях - поблизу зупинок, магазинів тощо. Хочете у супермаркет чи ресторан, але він не "pet friendly"? Лишайте тварину вдома.

Марина Суркова пояснює: звичні "прив’язки" біля магазинів – небезпечні.

"Трапляється все. Нещодавня історія: собака була прив'язана біля магазину, і вже лежала без свідомості. Жінка, що проходила повз, схопила воду, відкачала ту тварину, розрізала той ціпок. Дуже часто буває, що залишають або на дуже короткому повідку, або годин на 6, або залишають ненадовго, а повз може проходити догхантер і кинути шматок чогось отруєного. Все це небезпечно. Ця норма – не про обмеження можливостей людей, вона про безпеку тварин", – каже пані Марина.

Заборона фотопослуг з тваринами та жебракування

Новим законом забороняється жебракувати з тваринами, а також надавати фотопослуги з дикими тваринами, крім зоопарків, цирків та дельфінаріїв. 

Що буде із порушниками? Чи забиратимуть у них тварин?

За словами Марини Суркової, це визначатиме суд. Тимчасове вилучення тварини можливе у разі жорстокого поводження. Але куди цих тварин потім?

"Якщо тварина дика, бо ж заборонені фотопослуги саме із дикими тваринами, то або до зоопарку, або до приватного реабілітаційного центру за згодою.

Може бути і без конфіскації. Раз оштрафували, вдруге...людина має зрозуміти, що бізнес на тваринах робити не можна, можливо, вона все ж припинить цим займатися. Це покарання направлене не просто на вилучення тварини як приватної власності, а саме для стимулювання таких осіб до інших занять, а не експлуатації тварин", – пояснює юристка.

Заборона вбивства тварин для регулювання чисельності

Ймовірно, про цей факт знають не всі, та у нас вдаються до масових  вбивств безпритульних тварин, аби зменшувати їхню кількість. І новий закон прямо забороняє таку діяльність.

Олександр Тодорчук розповідає: такі методи застосовуються регулярно. 

"У програмах багатьох міст закладені подібні методи боротьби, коли комунальні підприємства тупо винищують безпритульних тварин.

Але влади міст і комунальні підприємства мають зрозуміти: масові вбивства – це не вихід. У владі ж не думають –  принаймні я на це сподіваюся, – що боротися з наявністю безхатченків можна їх масовими вбивствами. Так само і з тваринами можуть бути абсолютно різні інструменти. Це масова стерилізація, центри адопції, боротьба з порушниками, які викидають тварин на вулиці.

Звісно, в окремих випадках за певними ветеринарними показниками, подібний інструмент може застосовуватися. Але точно не масово", – каже пан Олександр.

Штрафи за екскременти

І на наші вулиці прийшло свято чистоти. Від початку дії нового закону, за неприбрані екскременти своїх домашніх тварин при вигулі буде накладатися штраф (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях). Це дає надію, що врешті відтавання снігу навесні не буде асоціюватися з усім нам відомим запахом у дворах, коли під місцями, де був білий покрив, вигулькують продукти життєдіяльності хатніх улюбленців.

Штрафуватися також будуть утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, приведення тварин у громадські місця, де це заборонено, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в невідведених для цього місцях.

Штрафи визначатимуться в залежності від того, чи були вже попередні інциденти та якої шкоди завдали, втім в залежності від випадку "відбутися" можна буде і попередженням. 

Усі вищеперераховані випадки можуть тягнути за собою накладення штрафу від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170-340 грн) . Для посадових осіб цифри вищі: від 20 до 50  нмдг (340-850 грн)

У випадку, якщо правопорушення – повторне протягом року, штрафи зростають, і становитимуть 20-30  нмдг (340- 510 грн), для посадових осіб – від 30 до 60 нмдг (510-1020 грн). 

Якщо ж зазначені дії спричинили завдання шкоди здоров'ю людини або її майну, штраф складатиме від 100 до 200 нмдг (1700-3400 грн) , для посадових осіб – 200-300 нмдг (3400-5100 грн). При цьому тварину можуть конфіскувати. 

Жорстоке поводження 

Закон чітко забороняє бити, вбивати, отруювати чи калічити домашніх тварин, дарувати як призи, нагороди чи премії, завдавати їм болю або страждання, дресирувати тварин способом, який завдає шкоди здоров'ю та загальному стану, топити, душити тварин, труїти і використовувати електричний струм, прив'язувати їх до транспорту і змушувати за ним бігти...загалом будь-яким способом завдавати тварині страждань або наносити їй ушкодження.

Кого можуть притягнути?

За жорстоке поводження з тваринами людину можна притягнути до адміністративної відповідальності з 16 років, до кримінальної – з 14.

Як пояснила Марина Суркова, до 14 років  відповідальність за дітей несуть батьки.

"Що нового у цьому законопроєкті, так це встановлення адмін відповідальності за жорстоке поводження з тваринами з 16 років, тобто межа знижена, і кримінальна відповідальність – з 14 років. Остання застосовується, якщо тварині завдано тілесних ушкоджень, її скалічили або ж вбили.

Хочу сказати для тих, хто дуже переживає за дітей: це не просто їх кинули у в'язницю. З дитиною  працюватимуть відповідні органи, будуть перевиховувати, в тому числі, застосовувати пробаційні програми (Система пробації передбачає роботу з правопорушниками без ізоляції їх від суспільства – надання їм соціальної та психологічної підтримки та допомоги під наглядом та контролем правоохоронних органів). А такі системи можуть бути застосовані лише до засудженої особи. 

Які покарання?

Адміністративна відповідальність за жорстоке поводження – штраф від 200 до 300 нмдг (це від 3400 до 5100 грн). Кримінальна відповідальність –  позбавлення волі, в залежності від тяжкості випадку на строк до 8 років.

Які випадки підпадають під адміністративну відповідальність?

Це випадки знущання з тварин, у тому числі безпритульними, які спричинили їх мучення, завдали їм фізичного болю, страждань, але не спричинили тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі.

Сюди ж підпадають залишення тварин напризволяще, а також інші порушення правил утримання, поводження та транспортування тварин.  

Умовно, якщо ви залишили свого собаку у закритій машині при спеці +35, і на момент вашого повернення він не встигнув отримати тепловий удар, це все одно адміністративна відповідальність. Якщо ж тварина через це фізично постраждала або загинула – вже кримінальна.

При цьому у випадку, якщо перебування тварини у її власника загрожує її життю або здоров’ю, її можуть конфіскувати.

Які випадки підпадають під кримінальну відповідальність?

Аналогічні випадки знущань з тварин, порушення умов їхнього транспортування, утримання та поводження, які призвели до тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі тварини – підпадають під кримінальну відповідальність. 

Сюди ж належать нацьковування тварин одна на одну, вчинені з хуліганських чи корисливих мотивів.

Ще один важливий аспект, який підпадає під кримінальну відповідальність – пропаганда, публічні заклики до вчинення дій, що мають ознаки жорстокого поводження з тваринами, поширення матеріалів із закликами до вчинення таких дій.

Вищеперераховані аспекти караються обмеженням волі на строк 1-3 роки або позбавленням волі на строк 2-3 роки з конфіскацією тварини.

Вчинення таких же дій на очах у неповнолітніх є обтяжуючою обставиною. У такому випадку покарання – позбавлення волі на строк 3-5 років з конфіскацією тварини.

Якщо ж вищеперераховані дії були вчинені з особливою жорстокістю або щодо двох і більше тварин, або ж є повторним злочином, вчинені групою осіб, або активним способом, такі дії караються позбавленням волі на строк від 5 до 8 років з конфіскацією тварини.

Таку ж міру покарання передбачають насильницькі дії щодо тварини з метою задоволення статевої пристрасті.

Крім того, позбавлення волі від 5 до 8 років передбачає здійснення вище перерахованих дій з метою створення зображень, творів, кіно-, відео-, аудіопродукції, або збут чи поширення зображень, творів, кіно-, відео-, аудіопродукції, що пропагують жорстоке поводження з тваринами. У такому випадку постраждала тварина також підлягає конфіскації. 

Що робити, якщо ви свідок злочину проти тварини

Уявімо жахливу гіпотетичну ситуацію, яка, однак, є відзеркаленням багатьох схожих випадків у нашій країні. Є сумка із кошенятами і злочинець, який кинув її у воду. Що робити?

Марина Суркова пояснює: викликати поліцію – обов’язково. І, звісно ж, спробувати врятувати тварин. 

"В залежності від того, чи завдані тілесні ушкодження, чи є каліцтво, чи тваринки загинули...дивитися. Якщо щось таке подібне є, одразу викликати слідчо-оперативну групу, щоб вони все це фіксували. При цьому людина, яка помітила злочин, може утримувати злочинця до прибуття поліції. За кримінально-процесуальним кодексом це можливо, але це не нововведення даного законопроекту", – каже пані Марина.

Звісно ж, потопленням кошенят можливі злочини не завершується.  Знущання над цуциком – також. "Виховання" собаки її власником шляхом побиття – теж привід подзвонити до поліції. Самотня собака в автівці за спекотної погоди – привід викликати правоохоронців, особливо, якщо тварина має ознаки перегріву. За високих температур – вельми ймовірно, що такий виклик врятує тварині життя. Перелік випадків – нескінченний.

Що ще є у законопроєкті

Крім вищеперерахованого, законопроєкт регулює умови використання та утримання тварин у сільському господарстві, в тому числі їх забиття.

Забороняється утримувати небезпечних для людини, а також таких, які знаходяться під загорозою зникнення тварин і птахів у закладах громадського харчування, нічних клубах, готелях, базах відпочинку, оздоровчих закладах, а також у квартирах, приватних будинках, на присадибних, дачних чи садових ділянках. 

У період розмноження диких тварин, з 1 квітня до 15 червня, забороняється проведення робіт та заходів, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою та здійснення всіх видів рубок.

Що ще потрібно змінити у законодавстві

Олександр Тодорчук пояснює: законопроєт 2351 хоч і великий та комплексний, все ж є лише кроком у вірному напрямку.

"По-перше, нам потрібні заборони експлуатації тварин у цирках і сфері розваг, заборона контактних зоопарків, заборона дельфінаріїв.

Важливо заборонити так звані "притравочні" станції. 16 липня у Верховній Раді мали прийняти законопроект, який у тому числі стосується їх, та черга до нього так і не дійшла.

Цькувальні, або ж "притравочні"станції, які інколи називають "навчальні станції" або "випробувальні станції" – це місця, в яких мисливських собак натравлюють на диких тварин, вчать на них нападати та рвати їх.

Беруть і відносно маленьких тварин, як єноти, борсуки, лисиці, і більших на кшталт ведмедів. Наприклад, з лисицями використовуються штучні нори, з яких вони не можуть вибратися, і туди пускають собак. Собаки наздоганяють, рвуть цю тварину, потім її підліковують і повторюють весь цей процес, доки тварина не помирає.

З більшими тваринами, тими ж ведмедями схема наступна: їм виривають ікла і кігті, щоб вони не травмували собак, саджають на ціпок, аби вони не могли ані втекти, ані напасти й знову ж таки спускають собак. По суті, це постійне страждання дикої тварини, розтягнуте у часі. Бо чим довше тварина проживе, точніше простраждає, тим вигідніше власникам цих станцій. Законопроєкт 2232 передбачає заборону таких станцій в Україні.

Зараз вони легалізовані. У країні є кілька десятків легальних станцій і кілька десятків нелегальних. Боротися із цим явищем без закону складно зокрема і тому, що здебільшого люди ніколи не чули про подібні речі. Без контролю громадян таке рухати важко.

Також потрібні створення окремих підрозділів зоополіції або окремих підрозділів, які зможуть фахово займатися подібними злочинами. Заборона тестування косметичної та парфумерної продукції на тваринах, заборона хутрових ферм.

Це основні пункти, які можуть і мають бути врегульовані українським законом. По деяких з них ще дуже великий шлях попереду, зокрема потрібні умови для реабілітації тварин. Бо у нас, крім як врятувати тварин від знущань, потрібно створити сферу, де вони будуть після них відновлюватися.

Вже зареєстрували законопроект 5409 про заборону цирків із тваринами. У ВР вже є законопроєкт 2360 про заборону хутрових ферм і низка інших законопроектів по інших темах.

Ключовий виклик насправді навіть не до самого законодавства, а до його втілення у життя. На сьогодні дуже часто українські закони саботуються, і навіть у  дієвих законах є дуже багато речей, які не працюють.

Наприклад, у нашому законодавстві заборонено існування дельфінаріїв без прямого доступу до морської води. Але вони у нас є й у Харкові, і у Трускавці, де ніякого моря і близько немає.

Так само у нас заборонені пересувні звіринці, але вони продовжують працювати.

Тому питання тут радше в тому, аби правоохоронні органи зрозуміли: це дійсно важливо.

Ми нещодавно спілкувалися з представниками зоозахисту і правопорядку в Великій Британії, і вони досить цікаво розповідали про те, чому у цивілізованих країнах така увага приділяється захисту тварин від жорстокого поводження.

Окрім гуманності і всіх подібних питань, це ще й ефективний превентивний захід. Є безліч досліджень, які показують, що людина, яка вчиняє злочин над твариною, з величезною вірогідністю перейде на людей. Саме тому у багатьох країнах величезна відповідальність за злочини щодо тварин. Людина, яка отримує насолоду від знущання з тварин... навряд чи безпечна для суспільства.

Ось нещодавні випадки у нас: собака погризла щось із взуття, людина взяла, прив'язала цю собаку до машини і тягла по дорозі на великій швидкості.

Уявляєте, що має бути в голові у людини, яка може подібне зробити?

Це перше питання.

Була історія в Одесі, коли батько, аби покарати свою маленьку дитину, яка себе погано поводила, взяв маленьке кошеня і викинув його з 20-го поверху.

Питання: чи комусь дійсно здається, що ця людина буде наступного разу просто спокійно щось пояснювати своїй дитині? Ні. Тому це про превентивний захід"

Наявна ситуація

Формально зараз за жорстоке поводження з тваринами мають карати терміном до 8 років позбавлення волі. Зрозуміло, що це залежить від самого злочину, мотивів і так далі. Але значно важливіше те, що цей закон дуже рідко працює. В Україні за кілька років його існування і функціонування було буквально кілька ситуацій, коли людей дійсно притягували до відповідальності за подібні дії. І максимальна відповідальність, яку призначали – це рік арешту.

"Чому так відбувається – питання відкрите. Є різні історії. Є і корупційні моменти. Десь є недопрацювання закону. Але глобальна проблема в тому, що українська правоохоронна і судова системи не бачать важливості у цих питаннях.

Активісти, які викликають з таких приводів поліцію у Києві дуже часто бачать, як поліція розводить руками. У маленьких містечках поліція часто просто не приїздить. Або взагалі, людина жорстоко вбила тварину на очах у дітей, пишемо заяву і поліціянт тихенько питає: "Ви що, людині хочете життя зіпсувати?".

І потім на рівні слідчих, суддів історія може повторюватись. Багато з цих людей сприймають такі справи як свій додатковий головний біль, з яким вони не хочуть мати справи. Тому, поки не зміниться це сприйняття у суспільстві, подібні речі будуть відкладатися.

Закони без людей не діють. Не може бути закону, який би працював без контролю з боку суспільства, правоохоронців, судів", – каже пан Тодорчук.