Зрада з проспектами: Для чого суспільство зондують Бандерою і Шухевичем

Ще раз: замість головнокомандувача Української повстанської армії Романа Шухевича проспекту в Києві повернули ім'я радянського генерала Миколи Ватутіна, який брав участь в боях проти армії УНР, повстанців Холодного Яру, і Української повстанської армії. Замість Бандери - площа Московська. Імені столиці країни, яка напала на нашу державу.  

На фоні новин з ПАРЄ і перейменування проспекту Григоренка на Жукова в Харкові, ще й ця історія підкріпила відчуття в українців – триває реванш проросійських сил. Соцмережами прокотилася хвиля обурення, саркастичні дописи про те, що скоро дозволять колорадські стрічки і заборонять армійське вітання "Слава Україні" заполонили стрічку.   

Читайте також: "Ще одна спроба реваншу": Проспектам Бандери і Шухевича повертають радянські назви, реакція соцмереж (18+)    

Епопея з перейменуванням двох проспектів на честь Шухевича і Бандери триває з 2016 року, коли вони, власне, і були перейменовані в рамках декомунізації. В липні 2016 Київська міська рада перейменувала Московський проспект на проспект Степана Бандери, а за місяць до того – проспект Ватутіна на проспект Шухевича. Тоді ж колишня народна депутатка від Партії регіонів Ірина Бережна та її мати Олена, які очолили організацію "Антифашистська правозахисна ліга", спільно з "Єврейською правозахисною  групою" позвалися до суду, щоб скасувати перейменування. І от тепер ніби перемогли. Вже після загибелі Ірини Бережної в ДТП її справу продовжила матір, яка нерідко потрапляє в новини через неоднозначні заяви і вчинки. В мережі пишуть, що суддя Чудак, яка винесла це рішення, раніше за наказом Януковича переслідувала майданівців.

Але, як каже один відомий телеведучий, є одне але. Це не перша перемога позивачів. В 2017 році окружний адміністративний суд Києва вже призупиняв перейменування проспекту генерала Миколи Ватутіна на проспект Романа Шухевича. Документ набув чинності, але згодом захисникам Шухевича вдалося відбити свою назву.

І зараз директор Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович повідомляє, що суд задовольнив вимоги позивача лише частково, повний текст з мотивацією буде за 5 днів і тоді буде подано на апеляцію.

Народний депутат України Вадим Денисенко в свою чергу закликає не "причитати про реванш", а тегнути мера Кличка, тегнути свого депутата і вимагати проведення позачергової сесії на якій будуть підтверджені проспекти, будуть правильні перейменовані назви проспектів.

Тобто нічого ще не закінчено і Шухевича з Бандерою ми ще не втратили. Радянські назви ще не повернено. Ще триватимуть суди.

От тільки проблема в тому, що люди вже не вірять судам. Судячи з настроїв в мережі, втрачено вже набагато більше, ніж, тимчасово, назви перейменованих після Революції Гідності проспектів. Втрачено таку-сяку, але віру в справедливість, в те, що країна повільно і важко, але просувається своїм шляхом – подалі від Москви і всього російського, повертається до Європи і до свого коріння. І не варто недооцінювати Фейсбук – пам’ятаємо, що саме з дописів п’ять років тому і почався Майдан.

Зараз виникає таке враження, що українські суди роблять все що можуть для того, щоб українці замість приходити до них на засідання і добиватися свого законним шляхом, вийшли на вулицю. Поновили Портнова, дозволили Саакашвілі та Онищенку брати участь у виборах, попри їхню тривалу відсутність в Україні, лякають скасуванням націоналізаціі Приватбанку.

І те, що студенти КНУ, вийшовши під стіни свого вишу, добилися скасування рішення про Портнова, теж  грає не на користь довіри до суду, а тільки підкріплює думку людей, що в цій країні все вирішує тільки масовий громадянський протест. Тільки вулиця. 

Можливо, що саме цього і добиваються ті, хто сьогодні повилазили з темних кутів і роблять все можливе для того, щоб створити враження ніби Україна повертається на проросійські рейки і всі досягнення Революції Гідності відкинуто. Бо це означатиме нові масові заворушення і можливість ловити рибу в мутній воді.

Та швидше такі рішення судів - звичайне зондування суспільства на готовність до громадянського протесту. Перед зливом всього у нашому протистоянні...