Устричний Барон: Про валентинку у мушлях, неповторну українську устрицю та її справжню вартість

 

Під час прямого ефіру Depo.ua в проекті DePoговорити Андрій Пігулевський спростував чимало міфів про устрицю та устричний бізнес, а ще освідчився головній героїні свого службового роману.

З цього інтерв'ю ви дізнаєтеся

2. 25 – Про дефіцит устриць в Україні-2012 та любов з першого погляду, яка переросла у справу життя.

7.00 – Про райські можливості, підводні рифи устричного бізнесу в Україні та про 200 тис. $ на ілюзії.

13.08 – Про точку беззбитковості за 5 років, конкурентоспроможність устриці Скіфії та 20 реалізованих тон у порівнянні з 250 тонами у французів.

18.43 – Міф про найсмачнішу французьку устрицю та про тренування м`язів у молюсків.

20.05 – Про устричний туризм і гурманів з Нової Зеландії, готових летіти на Тілігульський ліман.

24.12 – Про афродизіакальні та інші оздоровчі властивості морепродуктів.  

27.33 – Спростування міфу про пищання устриць та заборону на літні устриці.

31.50 – Про любов до устриць українського бомонду-політикуму та 4 місце України в Європі зі споживання устриць.

39.09. – Про те, що заважає партнерам будь-якого бізнесу. 

 

"Я найчастіше за все програю французькій устриці тому що не можу запропонувати таку низьку ціну. Але я беру іншим – тим, що це найсвіжіша устриця яка лише може бути, вона безпечна, вона не хворіє тими хворобами, якими хворіє французька устриця, зокрема, норовірусами. Це абсолютно інше задоволення – їсти устрицю, яка була виловлена в морі вчора, і ту, яка виловлена 10 днів тому в Атлантичному океані. Адже устриця – це живий молюск, і кожен день без води, без свого середовища проживання, вона катастрофічно втрачає свої якості".

 

 

 

"На японських островах і нині живуть дикі мавпи. А та устриця, яку нині у світі всюди вирощують, це саме японська устриця, народжена у Японському морі. Вже потім у XVIII столітті вона розповсюдилася по всьому світові, стала лідером з вирощування та продажів. Мавпи до цих пір у відливний період виходять не берег, не дивлячись на небезпеку і вишукують саме устриці. Ані мідії, ані рапани… Вони розбивають їх одна об одну, або об камінь, висмоктують делікатесну м`якоть. І роблять вони це після вдалого спаровування, після перемоги у бою, після якогось успіху. Мільйонами років закріплено те, що устриця – це продукт винагороди".