Усі ми трохи жаби: Як спека впливає на нашу продуктивність

Спека сповільнює роботу і вганяє в транс: думки розпливаються, мозок не хоче фокусуватися на завданні, і те, що зазвичай робилося протягом години, розтягується на пів дня. Така ситуація особливо знайома тим, кому доводиться працювати без кондиціонера. А справа то нелегка, адже спека справді впливає на наш мозок суто фізично, і це загрожує не тільки зірваним дедлайном. 

Журналісти Depo.ua зацікавилися – як саме спекотна літня погода впливає на нашу продуктивність, що коїться з нашим мозком і які температури оптимально виставити на кондиціонері?

! Наразі тема впливу спеки на мозок людини та її продуктивність недостатньо вивчена. Більшість з наведених у цій статті досліджень мають невелику вибірку піддослідних (менше 100), однак містять цікаві висновки.
 

Прямі сонячні промені роблять "тупішими"

Грецький дослідник Андреас Флоуріс провів експеримент за участі восьми чоловіків у віці від 27 до 41 років:  вони працювали на комп'ютерах і піддавалися прямому впливу тепла від ламп, спрямованих на їхні голову і спину, а науковець оцінював характеритики когнітивних процесів у порівнянні з показниками за нормальних умов.

У результаті вчені зробили висновки, що сонячне випромінювання має окремий безпосередній вплив на здатність людей виконувати функції, що вимагають мислення та координації. Це може означати, що люди які працюють на відкритому повітрі страждають від роботи під сонцем, навіть не відчуваючи симптомів.  

Низка досліджень показує, що в міру підйому температури повітря люди виконують когнітивні тести повільніше і менш точно. Це явище зачіпає всіх - від молодих студентів, які проходять стандартизовані тести, до старших офісних працівників, які намагаються хоч якось пережити день.

Наприклад, у 2016 році  в США 44 молодих студентів (до 20 років) на 12 днів розмістили у двох гуртожитках, в одному з яких були встановлені кондиціонери, а в іншому – ні. Відповідно, температура у приміщеннях там становила +21,6 С та 26,6.

Протягом майже двох тижнів усі вони проходили однакові тести на когнітивні здібності та реакцію на своїх смартфонах. З’ясувалося,  що студенти, які перебували в будівлях без кондиціонерів, мали на 13 % нижчу ефективність при проходженні базових арифметичних тестів і майже на 10 відсотків менше правильних відповідей.

Дослідники спеціально обрали дуже молодих людей – вони вважаються найбільш стійкими до перепадів температур і найкраще переносять спекотні умови. Відповідно, у інших категорій населення ці показники можуть коливатися істотніше – залежно від віку, захворювань та, власне, температури навколишнього середовища.

У звичайному повсякденному житті зниження психічних функцій на 10-13% може здатися не надто значущим. Але ситуація змінюється, коли для певних дій вимагаються увага та концентрація – наприклад, при керуванні автомобілем така особливість, особливо якщо її не усвідомлювати, може стати фатальною.

До когнітивних порушень також можна додати ризики, пов’язані з емоційним станом. Так, автори одного дослідження про зв'язок між кліматом і самогубствами проаналізували понад 600 мільйонів твітів і виявили, що люди частіше виявляють депресивні почуття в міру підвищення температури навколишнього середовища.

Якщо ж узагальнити все, що ми нині знаємо про вплив спеки на продуктивність, то виявиться, що наша найвища продуктивність – при приблизно і +22 градусах С, але на  позначці вище + 24С вона починає спадати. Одне з досліджень свідчить: "кожне підвищення температури вище 25 за Цельсієм призводить до зниження продуктивності на 2 відсотки".

Інше наводить більш кричущі дані: за кожен градус вище +27С доводиться "платити" 4% продуктивності. Звісно ж, за теплового стресу (відчуття фізичного виснаження та дискомфорту, – ред.) чи удару йтиметься про більші цифри, і у випадку останнього знадобиться медична допомога.

Не усвідомлюємо ж ми цей вплив на нас через поступові і плавні зміни температури протягом дня – як жаба з відомого наукового експеримента XIX століття. 

Довідка:  "Ефект киплячої жаби". Якщо покласти жабу в горщик з водою і почати його нагрівати, жаба коригуватиме температуру тіла, підтримуючи нормальне функціонування організму. Втім, коли вода ось-ось досягне точки кипіння, жаба вже не зможе самостійно пристосовуватися. У цей момент вона спробує стрибнути,  але не зможе, оскільки витратила усі сили, регулюючи температуру тіла. Дуже скоро жаба звариться.

Продуктивність продуктивністю, а як же здоров’я?

Наше тіло найкраще працює у вузькому діапазоні температури (тіла) - від 36 ° С до 37,5 ° С - і позбавляється від тепла головним чином за допомогою потовиділення. 

В сильну спеку організм починає працювати на охолодження і підтримку оптимальної температури: якщо так триватиме довго, це може призвести до спазмів, теплового виснаження або навіть теплового удару.

Всесвітня організація охорони здоров’я заявляє, що оптимальна температура повітря для тіла людини – від 18 до 24 градусів. Що спекотніше, тим більші ризики.

Частково це варіюється в залежності від звичного для людини клімату – умовно, мешканці Єгипту краще поратимуться із високими температурами. 

Та дослідження показали, що коли температура досягає 35 ° C, що супроводжується високою вологістю, здоров’ю загрожує небезпека. Після досягнення температури 40 ° C це може бути небезпечно навіть при низькому рівні вологості.

У часи сильної спеки важливо знайти прохолодне місце, аби штучно охолодити тіло. Коли ви весь час перебуваєте у спекотному середовищі і вдень, і вночі це може мати згубні наслідки. Європейська спекотна хвиля 2003 року - найспекотніше літо з 1500-х років - спричинила смерть понад 70 000 людей на континенті з температурою повітря в середньому від 35 до  44 градусів.

Чому одним людям у спеку - ок, тоді як інші – страждають?

Звісно ж, персональні реакції залежать від особливостей організму.  Особливі групи ризику – немовлята, вагітні жінки, люди похилого віку та із хронічними захворюваннями серцево-судинної системи.

Якщо відкинути їх, то пояснення зводиться до особливостей тіл людей, звичних для них з динства кліматичних умов та супутніх станів. 

Близько 4% людей мають так звану непереносимість тепла. Люди з такою непереносимістю можуть відчувати жар, коли оточуючим комфортно або навіть холодно. Серед причин – дизавтономія, розлад вегетативної нервової системи, яка допомагає регулювати автоматичні функції тіла, включаючи реакцію організму на тепло (фактори ризику – діабет, розлади, пов’язані з вживанням алкоголю; хвороба Паркінсона тощо)

Серед інших можливих причин – розлади роботи ендокринної системи, зайва вага (Худі люди переносять спеку краще, ніж люди з ожирінням), погана фізична форма та прийом деяких ліків.

Та хвороби – не обов’язковий фактор. Причиною чутливості може бути різка зміна середовища (це може бути не лише поїздка на пляж Туреччини, а й зламаний кондиціонер, до якого ви вже так звикли), постійне перебування в умовах 4-ох стін (люди, які не звикли перебувати на свіжому повітрі, гірше акліматизуються). Вчені також не відхиляють можливості генетичних факторів, втім наразі не існує переконливих досліджень з цієї теми.

Та однаково, чи добре ви почуваєтеся на спеці чи ні – тривале перебування в умовах високих температур не є здоровим. 

Наступна інфографіка на основі даних NASA ілюструє, як довго людина може безпечно перебувати на спеці за тих чи інших температури та вологості повітря. Орієнтуйтесь на самопочуття, перевіряйте температуру тіла, якщо підозрюєте у себе "перегрів" та вчасно звертайтесь за медичною допомогою – аби не стати умовною жабою в казанку.