Тепер Маркус: Письменник і ветеран АТО Валерій Ананьєв розповів, чому змінив псевдонім на прізвище

Про це він написав у своєму Facebook, передає Depo.ua.

"Відсьогодні моя сторінка йменується моїм справжнім іменем "Валерій Маркус", – йдеться у дописі.

За словами ветерана, в Інтернеті можна знайти щонайменше три різних його прізвища, і це пов’язано з сім’єю.

"На ці запитання відповідати завжди складно. Не тому що чогось соромлюсь чи хочу приховати, а тому що за все своє життя не бачив нічого настільки ж заплутаного. Інколи сам плутаюсь в датах і дзвоню, щоб перепитати, хто і коли з мого життя зник, а коли з’явився", – уточнив Маркус.

Він зауважив, що у нього – страшенно багато родичів, але близьких лише декілька.

"Більша частина тих людей, з якими мене пов’язує кров, за усі роки мого перебування на фронті, місяці в шпиталях, не спромоглися жодного разу навіть написати, запитати про мої справи. Лише дядя Міша, коли йобне оковитої, дзвонив, розповідав, що він спєцназ і скоро приїде ваювать. Сім років війни, а дядя Міша "спєцназ" ніяк не добереться до лініїї фронту. Моя Мама і Брат носять прізвище вітчима, який з’явився в моєму житті у 12 років, з яким я ніколи не жив, і який пішов із сім’ї п’ять років тому. Родичі, з якими я ріс 17 років носять прізвище людини, яка після себе не залишить нічого, окрім суму про втрачений час і полегшення", – розповів чоловік.

Також він додав, що родичі зі сторони його батька відмовились від нього ще при народженні.

"І із тих, хто залишився живим, мене мабуть ніхто вже й не пам’ятає. Після смерті Батька його мати відібрала усе, до чого могла дотягнутись, продала і більше про неї нічого не чув вже сім років. Можливо, її вже й на цьому світі немає. Батько був єдиним з тієї сторони, кому до мене було діло. Але його мати постаралась, щоб у мене не залишилось навіть його фотографій", – розповів Маркус.

За його словами, якщо не заглиблюватись в деталі, переважна більшість його сім’ї – наочні приклади того, як не варто вчиняти.

"Моя сім’я – це велика енциклопедія життя: як руйнує жадоба, як зжирає ненависть, як знищує алкоголь і вбиває наркота. Усі прізвища, під якими мене будь-хто знав, належать людям, яких сьогодні зі мною нічого не пов’язує. 10 років тому, коли залишав дім, у мене було 300 грн в кишені, сумка зі спортивним одягом і новими шкарпетками, що передала Бабуля. В той день я почав нове життя. З попереднього в ньому залишились лише Мама, Брат, Дядько і Бабуля", – наголосив ветеран АТО.

Він зазначив, що не має бажання продовжувати рід людей, яким ніколи не було до нього діла.

"Тому в якийсь момент життя вирішив, що якщо вже починати щось нове, то треба це робити повноцінно. І я вирішив почати свій рід, зі своїми традиціями, цінностями і зі своїм прізвищем. Минуле необхідно знати, щоб не повторювати помилки, але минуле – це минуле. Лише мені вирішувати, ким я є у цьому світі. Сьогодні моє ім’я Валерій Маркус, по крові – 70% українець і 30% кавказець, по національності і світовідчутті – українець. І бути українцем це також мій свідомий вибір, а не продиктований народженням", – підсумував Маркус.

Нагадаємо, раніше Маркус розповів про те, чому пішов з армії, найбільший страх в житті, та дівчину своєї мрії.

Читайте також: Проща воїна: Що український десантник знайшов на краю землі