Депресія, сухість шкіри, набір ваги: Як прожити щасливу і красиву осінь, а не оце от усе

Дерматолог, фтизіопульмонолог і психотерапевт розповіли Depo.ua, чому людський організм так страждає восени і як цьому завадити. 

 

Суха шкіра

Дуже часта реакція на повернення осені - суха шкіра. Багато хто з нас може спіймати себе на тому, що частіше використовує бальзам для губ, а зволожуючий крем подорожує разом з вами навіть більше, ніж влітку – аби рятувати від відчуття стягнутості шкіри. В кращому випадку. У гірших – ми отримуємо загострення старих висипів та навіть нові подразнення й акне.

Про те, чому так відбувається Depo.ua розповіла лікар-дерматолог Катерина Бакіко.

"Восени змінюється температура повітря, швидкість вітру, вологість. Тому часто деякі захворювання шкіри можуть від цього загострюватись. Наприклад, екзема, псоріаз, атопічний дерматит – усі ці проблеми тісно пов'язані із сухістю шкіри, а так, як фактори, що сприяють сухості восени посилюються, це сприяє і більшому їх прояву.

Якщо ми говоримо про хвороби, які пов'язані із сухістю шкіри, то перше правило їх профілактики – уникати власне факторів, які ведуть до подразнення і сухості. Наприклад, коли вдома починають працювати батареї, краще уникати надмірного перегрівання температури повітря у помешканні. Бажано її тримати до 20 градусів. Контролювати вологість, бо батареї центрального опалення пересушують повітря, а сухе і тепле повітря дуже сприяє сухості шкіри. Тому вологість краще підтримувати на рівні 50-70%. Для цього, наприклад, можна використовувати зволожувачі. 

Гарячі ванни, які інколи так хочеться приймати восени – також можуть посилювати сухість. Тому ми радимо воду для купання використовувати не гарячу, не сидіти довго у ванній – краще швидкий, теплий і комфортний душ. 

Також треба звернути увагу на мила, гелі для душу які ми зазвичай використовуємо. Вони є лугами, наша шкіра має слабко-кисле середовище. Використовуючи занадто багато мила ми також здатні пересушувати шкіру. Тому варто обирати засоби із нейтральним pH, часто це крем-мило, і це впливатиме на профілактику сухості шкіри.

Акне також можуть загострюватися у цей період. Більше того, влітку люди часто їздять на море і прищики від акне здатні трохи підсушуватись від надмірного сонячного навантаження. Ми радимо не допускати останнього, бо коли ви приїздите з моря і засмага спадає, а це відбувається якраз у осінній період, відбувається новий виток загострення. І попередня засмага також це провокуватиме. Тому ми дуже радимо берегтися від сонця влітку, аби восени уникнути сильного загострення. 

Восени після кожного миття варто наносити зволожуючий крем на всю шкіру. Краще його наносити, коли шкіра ще волога – у такому випадку він створює захисну плівку і краще утримуватиме вологу, тож шкіра не буде так пересушуватися. 

Коли починаються вітри, холоди і морози, дуже страждають руки. Особливо враховуючи те, що ми їх часто миємо з милом і користуємося антисептиком. Намагайтеся використовувати неагресивні мила, користуватися для дезінфекції здебільшого милом і водою, ніж спиртовмісними дезінфекторами. Майте завжди з собою зволожуючий крем. І, звісно, варто носити рукавички у вітряну і холодну погоду для того, щоб шкіра не пересушувалась.

Пам'ятайте, що восени ще й досі можна отримати сонячний опік, тому варто наносити сонцезахисний крем за наявності надмірної сонячної активності. Її можна перевірити завдяки так званому юві-індексу у мобільних додатках із погодою.

Здорове харчування з високим вмістом рослинної їжі у раціоні, достатньої кількістю води тощо також профілактуватиме сухість шкіри. 

Стрес може погіршувати стан шкіри у комплексі. тому - нормований режим дня, гарний відпочинок, хобі, здоровий сон, фізична активність, при потребі – психотерапевт також комплексно допомагатимуть і впливатимуть на загальний стан організму. 

І звісно, загострення будь-яких шкірних хвороб не варто приймати за належне: зверніться за консультацією до лікаря-дерматолога, бо крім якогось додаткового догляду за шкірою ми у тому числі призначаємо ліки, аби зменшувати прояви хвороб.

 

Нашестя ГРВІ та загострення хронічних хвороб

Те, що осінь - це сезон шмарклів, кашлю та високої температури – далеко не новина. До всього, зараз підвищена активність ГРВІ буде накладатись на пандемічний фон, а ще й існує підвищена ймовірність загострення хронічних хвороб. Але чому це так? Про це нам розповіла лікар-фтизіопульмонолог Оксана Молода.

"Щодо ГРВІ, сезонність дуже яскраво виражена у всіх респіраторних вірусів: восени і навесні - найкращі умови для їх життєдіяльності. Оптимальне співвідношення температури, вологості повітря тощо. І у ці часи людський організм найбільш вразливий для інфікування респіраторними захворюваннями, бо відбувається зміна барометричного впливу (змінюється атмосферний тиск), температури і організм знаходиться у такому собі адаптивному періоді. Відповідно, віруси за ідеальних для себе умов зустрічають найменший спротив.

Та сама ситуація щодо загострень хронічних захворювань. Якщо ми говоримо про хроніку з боку дихальної системи (бронхіальна астма, хронічне обструктивне захворювання легень тощо), то саме ранньої осені, а також пізньої весни відбувається цвітіння багатьох трав і квітів, які посилюють алергічну відповідь організму, і відповідно впливають на загострення.

Якщо йдеться про захворювання суглобів, то знову ж таки згадуємо, що в міжсезоння організм людини перевантажується і перелаштовується на новий сезон, відповідно стає більш вразливим. Посилюються і аутоімунні відповіді, можуть загострюватись захворювання ШКТ, серцево-судинної системи тощо.

Як вберегтися від вірусних захворювань? Перша і досить очевидна порада – не знаходитися у прямому контакті з хворою людиною без засобів захисту. Мінімізація контакту, постійне провітрювання приміщення, і не варто боятися протягів. І звісно, правильно одягнена маска – якщо при контакті двох людей, один з яких має ГРВІ, обидва будуть в масці, ризик передачі знижується на 97%.

І звісно ж, потрібно ізолюватися, якщо ви нездужаєте. Зокрема це стосується робочих колективів.

Тобто, всі наші заходи безпеки щодо Covid-19, якщо їх дотримуватися, мають вберегти вас від пересічних вірусів на кшталт риновірусів, аденовірусів, ентеровірусів тощо.

Також варто пам'ятати щодо грипу. Є активна імунізація – вакцинація. Я наполегливо рекомендую її використовувати і вакцинуюся сама. Бо грип – це також дуже серйозна інфекція, яка надовго може вкласти людину на лікарняний і спричинити навіть летальні випадки. Так, це менш небезпечна хвороба, ніж Covid, але ми не можемо нею нехтувати. І звісно, не варто забувати, що може бути подвійне інфікування – Covid-19 + грип.

Якщо людина не має в анамнезі хронічних захворювань, але перехід між сезонами переносить важко, з появою різноманітних симптомів варто звернутися до лікаря за обстеженням. Взагалі медичний чек-ап обов'язково потрібно проходити раз на рік, в ідеалі, якщо вас роками спостерігає сімейний лікар і стан організму можна відслідковувати у динаміці".

 

Набір ваги 

Ще одним наслідком сезонних змін, які відчувають багато людей, є збільшення ваги. Люди, як і багато інших ссавців, активно запасають жир до настання холодів. На науковому рівні частково це пояснюється тим, що під час сезонних змін між кінцем літа та ранньою осінню наш організм підвищує свою резистентність до інсуліну саме з метою "запасів".

Оксана Молода:

"Щодо ваги – велику роль також грають зміни поведінки, які ми спостерігаємо разом із змінами сезонів. Восени ми трохи сповільнюємось, сповільнюється і метаболізм. Через більш холодну погоду людина менше рухається, їй менше хочеться виходити на вулицю, зникає характерна для літа активність. І тому людина, звісно, трохи набирає вагу. А якщо ще й спровокована ендокринна система, тобто в людини є наявні хронічні захворювання, вони загострюються і порушення обміну саме у ці періоди дійсно досить характерні. Фізичні навантаження та ретельна увага до свого здоров’я мають це компенсувати"

 

Осіння депресія

На жаль, зміна пір року може мати навіть більш серйозні наслідки, ніж сухість шкіри, збільшення ваги та подекуди й інфекційних захворювань. Наприклад, сезонний афективний розлад або САР може викликати серйозні депресивні епізоди, і зазвичай вони б’ють"пізно восени або ранньою зимою.

Про сезонну депресію та вплив світлового дня на організм людини ми поговорили із лікарем-психіатром та психотерапевтом Євгеном Тичковським.

Багато що з сезонністю притягнуто за вуха – принаймні, це стало частиною популярної культури. Але так, звісно, є певна тенденція, яка має під собою ряд причин. Серед них – зменшення світлового дня. Але він меншає не з вересня, а від 22-23 червня, просто восени ми вже активно відчуваємо наслідки. 

Скорочення світлового дня особливий вплив має на депресивну складову. Щоб людина нормально себе почувала і не відчувала пригнічення потрібно, щоб процес серотоніну відбувався належним чином. Коли сонячне проміння потрапляє на шкіру, відбувається вироблення мелатоніну, який у свою чергу є просеротоніном – попередником серотоніну. І при скороченні світлового дня ми менше виробляємо мелатоніну, а відповідно страждає і виробництво та розподілення в організмі серотоніну. 

Особливо до цього чутливі люди, які вже мають певні розлади, зокрема депресивні. Осінь сама по собі, звісно, не може викликати депресії, але пригнічений серотонін разом із грунтом на кшталт виснаження може сприяти екзогенній і так званій  "малій депресії" у цей сезон. Це не є великим депресивним епізодом, але за умови, що стан буде ігноруватися і людина не отримає вчасної допомоги – має усі шанси у нього перерости. 

А от на що не впливає серотонін, так це на тривожність. Хоча тривога і є часто супутньою до депресії, прямого зв'язку із секрецією цього гормону у неї немає. І якщо депресія дійсно може "впасти з неба", то з тривожними розладами такого не буває – вони завжди лягають на певний грунт, частіше за все ще родом з дитинства.

А ще варто враховувати ось який момент: людина з тривожним розладом схильна до самонавіювання, у тому числі негативного. І якщо багато пишуть у медіа про сезонну депресію, загострення хронічних захворювань, то у такої людини вмикатиметься іпохондрія. І тут вже спрацьовує те, що ми любимо називати психосоматикою.  

Зі своє практики про сезонність скажу так: з 1 січня і до Хрещення нових звернень зазвичай немає або їх ну дуже мало. Далі звернення ростуть і їх йде досить багато всуціль до серпня. І раніше серпень-середина вересня характеризувались також мінімальною кількістю звернень, як після Нового року. А от цього року все інакше: серпень, і людей дуже багато. Я так відчуваю, що з приходом вересня їх стає ще більше. Можливо, так повпливала пандемія. 

Плюс, ми не можемо виключати суто психологічний фактор: початок нової пори – це завжди період ініціації, призвичаєння до нового етапу. У когось починаються нові проєкти, хтось завершує старі. Хтось підводить певні підсумки, інколи не надто втішні. У студентів – початок навчання. Дорослі люди, які мають дітей шкільного віку мають додатковий стрес після літнього відпочинку і так далі. 

До речі:

Журнал Archives of General Psychiatry виявив, що САР (сезонний афективний розлад) змушує людей секретувати гормон мелатонін протягом більш тривалих періодів зимовими ночами, в порівнянні із літніми. Це означає, що САР змушує людей більше спати взимку, навіть коли їхні тіла повністю відпочили.

Крім того,  Journal of Psychosomatic Research опублікував дослідження, в якому учасники спали майже на три години щодня більше в жовтні, ніж в будь-який інший період. Вони позв'язали результати цього дослідження з тим фактом, що гіперсомнія, медичний термін, що позначає надмірну денну сонливість, іноді виникає, коли повітря стає надто "свіжим".