Спадщина України в ЮНЕСКО: 7 пишемо, 15 в голові

Всі чули про таку організацію, як ЮНЕСКО - підрозділ ООН, який займається проблемами збереження культури і природного середовища.

1975 року вступила в дію Конвенція із охорони всесвітньої спадщини, відповідно до якої був створений Список об'єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Потрапити до цього списку означає отримати додаткові гарантії збереження і цілісності, підвищення престижу території та установ, які нею керують, а також пріоритетність у залученні фінансових коштів для підтримки пам'ятки природи і культури.

Україну часто називають культурним центром і житницею Європи. Але статистика - річ об'єктивна і уперта. Давайте подивимося, скільки українських пам'яток культури і природи у списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Зараз таких об'єктів усього сім, тоді як у середньому по Європі

Центр Львова - один із об'єктів "українського" списку в ЮНЕСКО

Всього у 44 країнах Європи розташована 451 пам'ятка зі списку Світової спадщини ЮНЕСКО, в середньому виходить трохи більше ніж по 10 пам'яток.

Тобто або ми недостатньо інтегровані в світову систему охорони пам'яток, або масштаби нашої культурної спадщини не дотягують навіть до середньоєвропейських.

Щоправда, в України хороша компанія - по 7 пам'яток у списку мають також значно менші за територією Норвегія, Фінляндія, Румунія та Хорватія.

Лідером у Європі, та й взагалі у світі за кількістю пам'яток, які потрапили під опіку міжнародної організації, є Італія із 50 пунктами у списку ЮНЕСКО. Друге місце серед країн у списку посідає ще одна колиска цивілізації - Китай із 47-ма пам'ятками.

Але своє - найрідніше. Погляньмо на український список ЮНЕСКО, тут є кілька несподіваних пунктів.

 

1. СОФІЙСЬКИЙ СОБОР, КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКА ЛАВРА, ЦЕРКВА СПАСА НА БЕРЕСТОВІ.

Саме так - списком - ці три пам'ятки були внесені до світової спадщини ЮНЕСКО 1990 року.

Софійський собор (1011 - 1037 рр). Одна з небагатьох уцілілих споруд часів Київської Русі. До Національного заповідника "Софія Київська", крім собору, належать "Золоті Ворота", Андріївська церква та Кирилівська церква в Києві.

Вид на Софійський собор із дзвіниці (фото Bossi/Flickr, картинка збільшується)

Києво-Печерська лавра заснована 1051 р. На території Верхньої лаври діє Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, якому було надано статус національного у 1996 р. Монастирське життя зосереджене в Нижній лаврі.

Києво-Печерська лавра на березі Дніпра (фото Andriy Baranskyy/Flickr, картинка збільшується)

Церква Спаса на Берестові (збудована між 1113 і 1125 рр.) — стародавня церква поблизу Києво-Печерської лаври, пам'ятка архітектури XI–XII ст. Розташована за межею фортечних мурів Києво-Печерської лаври, проте вважається частиною історико-архітектурного ансамблю лаври

Церква Спаса на Берестові

 

2. ІСТОРИЧНИЙ ЦЕНТР ЛЬВОВА

Під цим терміном мається на увазі перший район Львова, де було засновано місто, яким воно довгий час обмежувалося, і звідки розвивалося. Йдеться про територію, розташовану в улоговині між пагорбами. 

Був внесений до Списку світової спрадщини наприкінці 1998 року. У відповідному Комітеті ЮНЕСКО обгрунтували своє рішення тим, що центр Львова відповідає, зокрема, таким критеріям: 

1. За своєю міською побудовою та архітектурою Львів є видатним прикладом синтезу архітектурних і художніх традицій Східної Європи з такими ж традиціями Італії та Німеччини.

2. Політична і торгівельна роль Львова завжди притягувала певну кількість етнічних груп з різними культурними і релігійними традиціями, які становили різноманітні та все ж взаємопов'язані спільноти міста, доказом чого завжди був і є міський архітектурний ландшафт.

 

3. РЕЗИДЕНЦІЯ МИТРОПОЛИТІВ БУКОВИНИ І ДАЛМАЦІЇ

Збудована у 1864 – 1882 рр. як центр майбутньої Буковинської митрополії.

Єдина зі споруд освітнього значення, внесена до списку ЮНЕСКО. Адже сьогодні у резиденції базується Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича.

Ансамбль Митрополичої резиденції складається з трьох монументальних корпусів: «Митрополичого», «Семінарського» та «Монастирського».

Внесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО 28 червня 2011 року.

Колишня митрополича резиденція, а нині - ансамбль корпусів Чернівецького університету (фото farflungistan/Flickr, картинка збільшується)

 

4. ДУГА СТРУВЕ

Це дуга меридіану довжиною 2821,833 км, позначена геодезистами за допомогою 265 тріангуляційних вимірювальних пунктів. У ХІХ столітті вона служила для визначення параметрів Землі, її форми та розміру.

Насправді дуга Струве перетинає кордони 10 держав, починаючись в околицях Хаммерфеста в Норвегії і завершуючись в українській Старій Некрасівці неподалік Ізмаїла.

Пам'ятник у Старій Некрасівці - місці завершення Дуги Струве - складається з 4-гранної чавунної піраміди на кам'яному фундаменті (фото wikipedia.org)

Пункт геодезичної дуги "Фельштин"

Дугу Струве було внесено до Списку Світової спадщини ЮНЕСКО 2005 року

Всього на території України розташовані чотири геодезичних пункти дуги: «Катеринівка», «Фельштин», «Баранівка» і «Старо-Некрасівка». Всього на сьогодні збереглося 34 геодезичних пункти дуги.

 

5. БУКОВІ ПРАЛІСИ КАРПАТ

Масив, що складається з десяти окремих лісових масивів, які розташовані вздовж осі завдовжки 185 км. Простягається від Рахівських гір та Чорногірського хребта в Україні на захід Полонинським хребтом до гір Буковські Верхи та Вигорлат у Словаччині.

Понад 70% цих пралісів розташовані в Україні. Загалом «Букові праліси Карпат» займають площу майже 78 тисяч гектарів. 

До списку Світової спадщини праліси потрапили через те, що становлять надзвичайну цінність як взірець недоторканих природних комплексів помірних лісів. Крім того, букові праліси Карпат вирізняються специфічною флорою та фауною і є окремою екосистемою.

 

6. ДЕРЕВ'ЯНІ ЦЕРКВИ КАРПАТ

Група історично цінних унікальних дерев'яних церков, які 21 червня 2013 року на 37-й сесії Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО, що проходила у Камбоджі, були занесені до Списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

До списку загалом внесено 16 українських церков. 8 із них розташовані в Польщі і 8 в Україні. Церкви представляють такі типи архітектури: гуцульський (Україна), галицький (чотири Україна і дві на території Польщі), бойківський (дві в Україні та одна в Польщі) і лемківський (всі п'ять на території Польщі)

На території України розташовані такі вісім храмів: дві Церкви Святого Духа (у Рогатині на Івано-Франківщині та у селі Потелич Жовквівського району на Львівщині), Церква Собору Пресвятої Богородиці (село Матків, Турківський район, Львівщина), Церква Святої Трійці (Жовква, Львівська область), Церква святого Юра (Дрогобич, Львівщина), Церква Різдва Пресвятої Богородиці (село Нижній Вербіж Коломийського району на Івано-Франківщині), Церква Вознесіння Господнього (селище Ясіня Рахівського району на Закарпатті), Церква святого Михайла (село Ужок Велилкоберезнянського району на Закарпатті).

Церква Святої Трійці у Жовкві

Церкви Святого Духа у селі Потелич

Церква Собору Пресвятої Богородиці у селі Матків

 

7.ХЕРСОНЕС ТАВРІЙСЬКИЙ

2013 року на сесії ЮНЕСКО в Камбоджі, крім дерев'яних церков, до списку об'єктів Світової спадщини було також включене давнє місто Херсонес, розташоване на території окупованого нині Росією Севастополя.

Херсонес був заснований 422–421 рр. до н. е. грецькими вихідцями з Гераклеї Понтійської як грецька колонія на північному узбережжі Чорного моря і за античної доби став важливим торговельним, ремісничим і політичним центром південно-західного узбережжя Криму. 

У часи Київської Русі це місто було відомо під назвою Корсунь. Саме тут, за переказами, прийняв християнство князь Володимир перед тим, як охрестити всю київську державу.

Херсонес проіснував із перервами до 1399 року, коли місто спалив темник Золотої Орди Едигей. 

Саме руїни Херсонесу були зображені на першій версії української одногривневої купюри.

 

НАША ЛАВА ЗАПАСНИХ

Маємо 7 чудес України, уже включених до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Для того, щоб зрозуміти, який із об'єктів культури і природного середовища може потрапити під опіку міжнародної організації найближчим часом, існує ще один список - об'єктів, що пропонуються включити до Списку всесвітньої спадщини.

Наразі він нараховує 15 споруд і заповідників:

1. Комплекс Борисоглібського і Спасо-Преображенського собору в Чернігові

Борисоглібський собор у Чернігові

2. Могила Тараса Шевченка та державний історичний та природний музей-заповідник у Каневі

3. Національний степовий біосферний заповідник «Асканія-Нова» у Херсонській області

4. Культурний ландшафт Кам'янця-Подільського

5. Дендрологічний парк «Софіївка»

6. Кам'яна Могила у Запорізькій області

7. Комплекс давніх астрономічних обсерваторій, розташованих у Києві, Одесі, Миколаєві та Криму

8. Окремо Миколаївська астрономічна обсерваторія

Миколаївська обсерваторія

9. Історичний центр і порт Одеси

10. Комплекс Кирилівської та Андріївської церкви у Києві

11. Пости та укріплення на торгових шляхах генуезців від Середземного до Чорного морів

12. Скельні міста Мангуп-Кале і Ескі-Кермен, розташовані у Бахчисарайському районі Криму.

13.Комплекс пам'яток Судацької фортеці

14. Бахчисарайський палац кримських ханів

Бахчисарайський палац

15. Місто-фортеця Чуфут-Кале разом із тим же Бахчисарайським палацом кримських ханів

Як бачимо, останні п'ять пам'яток розташовані у Криму, тому навряд чи найближчим часом можуть бути передані під охорону ЮНЕСКО через санкції на адресу Росії, яка окупувала півострів.

Загалом список невеликий, порівняно з іншими європейськими країнами. Але всі 15 пам'яток із "лави запасних" достатньою мірою обгрунтовані для включення їх до списку ЮНЕСКО.

Тому варто чекати "поповнення" українського списку. Наступне засідання Комітету всесвітньої спадщини, уповноваженого поповнювати Список, відбудеться у червні - липні цього року в Німеччині, тому лишилося недовго чекати.

Аби тільки війна культурі не завадила.