Собаки – як немовлята: Що вчені дізналися про наші стосунки з чотирилапими

Так, дослідження співробітників угорського університету Етвеша Лоранда показали, що в основі стосунків господарів з собаками лежать ті самі нейронні механізми, що визначають взаємини матері та немовляти. Але як вони проявляються?

Немовлята та собаки

Звісно, міцний зв'язок собак зі своїми господарями вже тисячоліття не новина. Слідувати і бути вірним своїй людині хвостатих мотивує не лише любов, а й відчуття безпеки, яке їм дарує господар. Це ж твердження справедливо і для немовляти, для якого матір – увесь світ та основа існування. 

І у собак, і у немовлят формування прихильності пов’язано безпосередньо з реакцією мозку на мовлення. У людини цю реакцію формують ділянки, що відповідальні за слух і за процеси мотивації та винагороди. Так, нейровізуалізаційні дослідження, під час яких маленьким дітям давали прослухати голос матері, показали, що прихильність у мозку дітей тісно пов'язана з реакцією на винагороду.

Аби дослідити схожі реакції у собак, тваринам дали прослухати схвальні промови їхніх господарів та просто знайомих людей, і одночасно за допомогою МРТ досліджували процеси у їхньому мозку. Виявилося, що центр винагороди куди чутливіше реагував на похвалу господаря, ніж звичайного знайомця. При цьому чим більш тварина була прив’язана до свого господаря, тим сильнішу реакцію на його голос показувала нервова система. 

Те ж саме спостерігається і у дітей. Тому вчені дійшли висновку, що в основі відносин між господарями та їх собаками, матерями та їхніми дітьми лежать схожі нейронні процеси.

Ваша собака любить вас більше за ковбасу 

але це не точно

Вже досить тривалий час науковці досліджують здатність собак любити (звісно, любити у менш антропоморфному уявленні, ніж ми звикли вважати).

Японська дослідницька група проаналізувала в сечі собак і людей рівень гормону окситоцину, який називають гормоном любові, адже він зростає, коли дві люблячі людини контактують одна з одною. В експерименті брали люди і собаки, між якими був міцний емоційний в’язок. Під час спілкування рівень окситоцину підвищувався з обох сторін  – і у господарів, і у тварин

Цікаво, що якщо показати собакам у сканерах МРТ предмети, які нагадують їм або про їжу, або про присутність господарів, їхній мозок активно реагуватиме. При цьому потужнішою реакція буде саме на сигнали, пов'язані з власником. Це може свідчити, що пересічний собака цінує господаря більше, ніж, наприклад, шматок ковбаси (але не факт, що ваш песик саме такий).  

Генетична гіперсоціальність

Підвищена товариськість собак та характерна їм невгамовна радість при появі хазяїна, а часто і інших знайомих удома може бути обумовлена генетично. Дослідники виявили, що така гіперсоціальність тварин може бути пов'язана з тим самим геном, який робить людей із синдромом Вільямса-Берена доброзичливими та довірливими. 

Довідка:

Синдром Вільямса-Берена – це порушення розвитку у людей, яке вражає багато частин тіла. Стан характеризується легкими та помірними інтелектуальними вадами або проблемами навчання, вже зазначеними унікальними особливостями особистості, характерними рисами обличчя та проблемами з серцем і судинами.

При цьому гіперсоціальність та дружність собак орієнтована не тільки на людей. Ці тварини загалом мають особливу здатність встановлювати відносини з ким завгодно. Кого б вони не зустріли на початку життя, підростаючи, вони прийматимуть представників цього виду як потенційних друзів. Навіть, якщо ці друзі...пінгвіни.

Так, цікавий кейс стався в Австралії, де на морських островах живуть малі пінгвіни. Один з островів знаходиться геть недалеко від материка, на нього вже неодноразово пробиралися лисиці і нищили цілу колонію птахів. Неподалік жив фермер, і його господарство охороняли собаки. Чоловік запропонував місцевій владі використати цих тварин для вирішення проблеми. 

Ще маленькими цуценятами собак підселили до пінгвінів, з якими вони утворили міцні емоційні зв’язки (що там зі сторони пінгвінів до собак – не дуже відомо). Наразі собаки ходять за птахами по всьому острову і тримають лисиць подалі.  

Характер вашої собаки – це генетика і ви самі

Ще одне дослідження, проведене в  Університеті Еотвоса Лоранда (Угорщина), показало, що на характер улюбленців сильно впливає спосіб життя та риси особистості їхніх власників .

Дослідники надіслали онлайн -анкети більш ніж 14 000 власникам собак. Собаки представляли 267 порід та 3920 мішаних порід. Власники повинні були відповісти на питання про себе, взаємодію з собаками і характер хвостатих. 

Дослідження виявило, що власники дуже впливали на чотири основні риси тварин: спокій, дисципліна, товариськість та сміливість. Тобто, якщо ви неспокійний, боязливий і метушливий інтроверт-одинак не дивуйтесь, що ваш пес не буде уособленням Супермена у собачій подобі – швидше за все, він перейматиме вашу тривогу і буде метушливим, не надто комунікабельним та боязким. 

Взаємовигідні стосунки

У собак поруч із господарем з'являється відчуття безпеки за нових обставин. Втім, не лише у них. Низка опитувань власників собак свідчить про загальне зменшення рівня занепокоєння поруч із улюбленцем. 

Але у грі – трохи вигідніше собакам

У своєму дослідженні спеціаліст із пізнання собак Олександра Горовіц та дослідниця поведінки тварин Джулі Хехт визначають гру людини і собаки як " унікальну міжвидову взаємодію ". Вони виявили, що хоча гра викликає переважно позитивні емоції у собак, емоції власників коливаються від нейтральних до позитивних. Одним словом, люди хочуть, щоб їхні собаки були щасливими, навіть якщо вони отримують менше задоволення від взаємодії. 

Дослідження базувалося на 187 відеороликах, представлених власниками собак, які Горовіц та Хехт аналізували кадр за кадром.