Синдром звичної зради: Чому на новій гривні слід було намалювати Зеленського

Академік Вернадський, що відтепер оселився на тисячній купюрі, не бачив Україну окремо від Росії. Він ще й лауреат Сталінської премії. Викликає питання, чи достойний він бути на українських грошах. Але чи тільки він?

Ми в Depo.ua знайшли компромат на кожного (крім, хіба що, Ярослава Мудрого і Владимира Святославича, бо тоді ще Московії не було). Дочитайте цю статтю до кінця

1000 гривень: Володимир Вернадський

Всесвітньо відомий філософ, засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології Володимир Вернадський майже все життя прожив на Росіх, в Петербурзі, не підтримував ідеї відокремлення України від Росії. За сучасними мірками його можна було би назвати сепаратистом – Вернадський категорично не сприймав ідей відокремлення України від Росії, виступав проти швидкої українізації, запровадженої Центральною Радою, розглядав Українську академію наук як регіональне відділення Петербурзької АН.

500 гривень – Григорій Сковорода

Український Сократ навчався в Петербурзі, з почетом російської імператриці Єлизавети прибув до Києва і отримав від неї чин дворянський чин "придворного уставника". Водив велику дружбу з російським генерал-майором і таємним радником Михайлом Ковалинським, автором од на славу Катерини II і Потьомкіна, які чимало зробили для знищення всього українського.

200 гривень – Леся Українка

Лариса Косач насправді дуже несхвально відзивалася щодо українофілів, зазначаючи, що ця корогва потрапила в баранячі копита, висловлювалася проти оновлень української мови, на її думку, надто галицької, пересипаної неологізмами і чужими словами. Давала негативну оцінку українським організаціям на кшталт Наукової спілки імені Шевченка чи Братства тарасівців. Уїдливо відгукалася про поетів-сучасників, які тільки починали свій шлях в літературі.

100 гривень – Тарас Шевченко

Кобзар, ікона української літератури, інколи писав російською мовою. Відомо про мінімум 9 повістей з з українською тематикою й багатим автобіографічним матеріалом ("Наймичка", "Варнак", "Княгиня", "Музыкант", "Художник", "Несчастный", "Близнецы" та інші), написані російською. Також відомі автобіографія і щоденник російською мовою.

 "Щоденник", він же "Журнал"— записи, які він робив протягом року після одержання звістки про можливе звільнення з заслання і до приїзду в Петербург. Окремі дослідники пояснюють написання Щоденника російською мовою тим, що це не був інтимний щоденник, а "журнал", що розраховувався на майбутню публікацію.

50 гривень – Михайло Грушевський

Тривалий час Грушевський був прихильником автономії України в складі Росії. В 1917 році він виступив з вимогою національно-територіальної автономії України у федеративній Російській республіці, вважаючи це найближчим шляхом до самостійності України. Коли владу у Києві захопив спочатку Скоропадський, а потім – більшовики, перейшов на нелегальне становище, потім виїхав до Кам'янця-Подільського, а потім емігрував до Чехословаччини.

Не знайшовши підтримки серед керівництва європейських країн, Грушевський з 20х років став шукати шляхи повернутися в Україну і почав листуватися з більшовиками – ліквідаторами української державності: Косіором і Раковським, пропонуючи їм співпрацю в разі, якщо йому буде дозволено повернутися для продовження наукової роботи. Йому дозволили повернутися, згодом обрали дійсним членом Академії наук СРСР, а в тридцятих роках Грушевський перебрався в Москву.

20 гривень – Іван Франко

Франко, згідно деяких наукових досліджень, вважав український і російський народи братніми, історично повязаними спільністю економіки, культури, близькістю мови і традицій. Він вважав, що возз’єднання України в Росієюв 1654 році врятувало український народ від поневолення іноземними загарбниками – мається на увазі договір Богдана Хмельницького з росіянами. В статті "Сухий пень"  Франко наголошує, що український народ "колись добровільно прилучився до Росії".

Ба більше, він вважав, що ще й польському народові необхідно жити в дружбі, солідаризуватися з слов’янськими народами і укласти союз з Росією, щоб мати змогу протистояти)німецькій агресії і зберегти свою національну самостійність.

10 гривень – Іван Мазепа

Мазепа взяв курс на Московію і підписав Коломацькі статті, вкрай невигідні для українського народу. Гетьман усіляко підтримував Петра І в походах проти османів і татар, українські війська взяли для Петра ключову османську фортецю на Азовському морі. Український гетьман водив з російським царем велику дружбу, давав поради і отримував нагороди.

Завдяки близьким стосункам із царем Мазепа зміг скористатися великим козацьким повстанням, що вибухнуло на підлеглому полякам Правобережжі в 1702 році.  Мазепа переконав царя дозволити йому окупувати Правобережжя, а популярного в народі полковника Палія заарештувати того й заслати до Сибіру.

5 гривень – Богдан Хмельницький

Намагався розбудувати незалежну українську державу, укладаючи протягом свого правління союз з Московським царством. За оцінкою деяких істориків цей союз призвів до фактичного поневолення України, повної втрати територіального і релігійного суверенітету.

"Ой Богдане, Богдане/Славний нашъ гетьмане!/На-що віддавъ Украіну/Москалям поганимъ?!", писав про союз Хмельницького з Московією автор гімну України Павло Чубинський.

"Отак-то, Богдане!/Занапастив єси вбогу/Сироту Украйну!/За те ж тобі така й дяка" і "Великий, славний! та не дуже…/Якби ти на світ не родивсь/Або в колисці ще упивсь…/То не купав би я в калюжі/Тебе преславного. Амінь", то вже Тарас Шевченко оцінює наслідки єднання Хмельницього з Московією

Шановний читачу, чи не виникло у вас відчуття, що автори перекрутили, перебрехали і вип’ятили все, що знайшли підозрілого і поганого в біографіях вищезазначених історичних особистостей, проігнорувавши їхні значні досягнення? При тому, що їхні досягнення значно переважають виявлені недоліки.

Так от, це відбулося і з Вернадським. Він виріс і все життя провів на Росії, але його батьки були вихідцями з України. Завдяки їм Володимир Вернадський багато знав про Україну і живо цікавився її історією і майбутнім. Він визнавав необхідність розвитку української мови, культури, освіти, необхідність створення саме Національної Академії наук, підтримував ідею структурованої національної освіти, вимагав визнання наявності окремого українського народу, що йшло врозріз із позицією владної верхівки Російської імперії.

Тож проукраїнський він діяч чи ні? Чи він достатньо патріот для вас?

Одні хотіли би бачити на новій українській банкноті Степана Бандеру, другі – маршала Жукова, треті взагалі мріють, щоб замість гривні в Україні були би в обігу рублі.

Влада могла би піти на відчайдушний крок і випустити банкноти номіналом  дві тисячі, три, п’ять і десять з українськими президентами і театром на Подолі, Шулявським мостом і домом-монстром на Валах на зворотному боці. Тоді можна було би зробити і долар по тридцять і вулицю Небесної сотні знов перейменувати на Інститутську. За зрадою про примару гіперінфляції, і про те, хто більшого номіналу достойний, ніхто би навіть і не помітив.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна