Скасування диплому держзразка, дуальне навчання та виклик недоброчесності: Що зміниться у вищій освіті

Автори документу – четверо депутатів зі "Слуги народу": Сергій Бабак, Юлія Гришина, Ольга Коваль та Володимир Воронов. У пояснювальній записці зазначається, що законопроєкт розроблявся з метою приведення положень Закону України "Про вищу освіту" у відповідність до Закону "Про освіту", а його прийняття зумовлене необхідністю виконувати Угоду про асоціацію з ЄС. 

Depo.ua наводить ключові зміни, які пропонуються у законопроєкті. 

Так, вводиться поняття уповноваженого закладу вищої освіти. Це такий заклад, для якого МОН може встановити квоти для абітурієнтів з тимчасово окупованої території. 

Видачу ліцензій у сфері вищої освіти хочуть узгодити із законом "Про ліцензування видів господарської діяльності". Так, ліцензування стосується рівнів вищої освіти, натомість ліцензування близько 100 спеціальностей скасовується. 

Ліцензійні умови провадження освітньої діяльності "встановлюють вичерпний перелік вимог, обов’язкових для виконання закладом вищої освіти або науковою установою, та вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії".

Національна рамка кваліфікацій (система кваліфікаційних рівнів – ред.) формується у відповідності до Європейської. "Кількість кваліфікаційних рівнів Національної рамки кваліфікацій відповідає кількості рівнів Європейської рамки кваліфікацій", – зазначають у проєкті. 

Для закордонних українців (етнічних українців, які проживають за кордоном), осіб, яких визнано біженцями передбачається можливість здобувати вищу освіту за кошти держбюджету. 

При вступі на навчання для бакалавраті тепер можуть додавати бал за мотиваційний лист. 

Вводяться норми, які дозволяють боротися з академічною недоброчесністю. "Рішення про присудження ступеня вищої освіти та присвоєння відповідної кваліфікації може бути скасоване закладом вищої освіти у разі виявлення фактів порушення здобувачем вищої освіти академічної доброчесності, зокрема академічного плагіату, самоплагіату, фабрикації, фальсифікації, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України", – йдеться у законопроєкті. 

Для вступу у магістратуру, окрім інших екзаменів, передбачений єдиний вступний іспит з іноземної мови. 

Окрім ступеня "доктор філософії", у законодавстві про вищу освіту з'являється ступінь "доктор мистецтва". Цей ступінь вже запровадили у законі "Про освіту" 2017-го.  "Першим етапом здобуття ступеня доктора мистецтва може бути асистентура-стажування, яка є формою підготовки мистецьких виконавських кадрів вищої кваліфікації", – зокрема, йдеться у законі. 

Диплом про вищу освіту державного зразка анулюється. За пропонованими нормами, "документ про вищу освіту видається закладом вищої освіти тільки за акредитованою (...) освітньою програмою. У документі про вищу освіту зазначається найменування органу (органів) акредитації, а в додатку до документу про вищу освіту - інформація про видані ним (ними) відповідні акредитаційні сертифікати, рішення". 

Зазначається, що перелік галузей знань та спеціальностей розробляється на основі Міжнародної стандартної класифікації освіти. 

Прописана можливість вивчати освітньо-наукові програми з двох спеціальностей.  Також описана процедура отримання подвійного диплому у таких випадках. 

На законодавчому рівні вводяться мережева та дуальна форми освіти. Так, у першій навчання відбувається "за участю закладу вищої освіти та інших суб’єктів освітньої діяльності, що взаємодіють між собою на договірних засадах". Дуальна ж освіта – це "поєднання навчання осіб у закладах вищої освіти з навчанням на робочих місцях". Навчання відбувається на основі договору між вишем і підприємством, який передбачає зарплату студенту та можливості для його подальшого працевлаштування. Виш на власний розсуд може комбінувати описані у законі форми освіти та вводити нові. 

Уточнюються умови вступу на факультети, де здобуваються професії, для яких запроваджене додаткове регулювання, (регульовані професії – ред.) – це вид професійної діяльності, який додатково "визначається законом або міжнародним договором".

"До так званих регульованих належать професії, зокрема, "моряк", "пілот", "диспетчер авіаційного руху", "фахівець з неруйнівного контролю", "адвокат", "нотаріус" тощо", – йдеться у наказі Мінсоцполітики від 22.01.2018. 

Власне, перелік таких професій визначає МОН. 

"Стандарти вищої освіти спеціальностей, необхідних для доступу до професій, для яких запроваджене додаткове регулювання, можуть містити додаткові вимоги до правил прийому, структури освітньої програми, змісту освіти, організації освітнього процесу та атестації випускників", – йдеться у законопроєкті. 

Іноземні громадяни та особи громадянства, які вчаться "на контракті", можуть здобувати освіту іноземною мовою. Але виші забезпечують таким студентам вивчення української. Виш може викладати деякі дисципліни та проводити контрольні англійською за можливості вивчення дисциплін українською. 

Закон визначає критерії, за якими виш може отримати статус дослідницького університету.  Це наявність інституційної аккредитації, присутності у визначених міжнародних рейтингах, здобуття найвищої позиції за результатами держатестації принаймні за одним науковим напрямком (або позиції у ТОП-3 за трьома).