Українські суди, "харківський стрілець" та майно Саші Януковича

Вчорашня історія з харківським терористом, що вбив двох судових виконавців, захопив заручників та вимагав супроводити його в "ДНР", сколихнула всю Україну. Як не сумно, ця історія виглядає дещо симптоматичною і немає жодної гарантії, що подібне не повториться

Зараз в соцмережах багато хто намагається частково виправдати злочинця, мовляв, довели бідолаху до злочину суд та кредитори. Жодним чином не намагаючись виправдати терориста - злочин з будь-яких мотивів залишається злочином - спробуємо все ж розібратися, чому подібне могло статися.

Нагадаємо коротко хронологію подій. Люботинський районний суд Харкова ухвалив рішення стягнути будинок 48-річного місцевого мешканця, який більше не міг виплачувати іпотечний кредит. Коли до боржника прийшли судові виконавці, той не знайшов ліпшого рішення ніж розстріляти їх з карабіну. В результаті двоє виконавців загинули на місці. Після цього боржник сів в авто поїхав на заправку на київській трасі, де захопив трьох заручників та вимагав дозволити йому безперешкодно втекти на контрольовану терористами територію, але планам злочинця не судилося бути реалізованими завдяки влучній кулі снайпера.

В усій цій кримінальній історії один на одного наклалися кілька факторів, які у купі дають маловтішну мозаїку. Стан нервового зриву, в якому, як оповідають свідки, знаходився злочинець - явище не таке вже й дивне. Майдан з масовими вбивствами та рік війни на Донбасі - це серйозний стрес не лише для безпосередніх учасників подій, а й для всіх громадян країни. Спостерігання за щоденним насильством і вбивствами протягом року мало кого може залишити безтурботними. Люди давно вже психологічно "заведені" і будь яка подія може спрацювати як спусковий гачок та викликати агресивну поведінку. Все це особливо небезпечно, враховуючи величезну кількість зброї та вибухівки, яка опинилася в руках людей через війну.

Ситуацію погіршує економічна криза, що є найглибшою з "лихих 90-х", в якій країна опинилася знову ж таки переважно через воєнні дії. Шалений обвал гривні поставив валютних позичальників на межу банкрутства і, знову ж таки нервового зриву. Психологічний стан "харківського стрільця", на жаль, може стати типовим для багатьох. І хоча закиди на адресу валютних позичальників, які мали б розуміти ступінь ризику та усвідомлювати можливі наслідки, цілком слушні, в нинішній ситуації і держава, і банки і самі позичальники мають виявити здатність до компромісів та здоровий глузд, аби не плодити в країні армію банкрутів-суїцидників, терористів та пацієнтів психлікарень.

При цьому в жодному разі не можна йти на поводу у "фінансових майданів", які вимагають повернути їм "долар по п'ять", бо це, вочевидь, завалить усю банківську систему. Єдиним розумним рішенням тут може бути реструктуризація боргів, аби і банки залишилися на плаву, і позичальники не втратили все. Але така реструктуризація, як будь-який компроміс, повністю не влаштує нікого, і всі мають бути готовими пожертвувати чимось, аби зберегти головне.

Окремо на ситуацію накладається і сумнозвісний стан судової системи. І хоча рішення Люботинського райсуду суду по справі позичальника, швидше за все, формально було цілком законним, в той же день інший український суд - Київський апеляційний зняв арешт з майна "стоматолога-втікача" Олександра Януковича, завдавши нового удару по українській судовій системі, до якої уже давно ні в кого жодної довіри немає. В мільйонний раз наголошувати на необхідності термінового та фундаментального реформування судів в Україні якось навіть і незручно, але без чесних судів нормальна держава просто неможлива.

Отже, маємо кілька чинників, які, накладаючись один на одного, провокують людей до неадекватних реакцій. І якщо держава не може просто взяти і завершити війну на Донбасі (бо закінчити її може тільки той, хто почав), то має, принаймні, спробувати вирішувати інші означені проблеми. В іншому випадку "нервові зриви" на кшталт того, що стався у "харківського стрільця" можуть стати для нас явищем цілком буденним.