Руслана про прослушку, музичне мовчання та свій еко-будинок

- Руслано, сьогоднішню річницю Євромайдану вважаєте подією святковою або трагічною?

- Я впевнена, що через 10, 20, 30 років цей день стане днем пам'яті та зрівняється з національним святом, але сьогодні хіба може йти мова про свято, коли на наших очах число жертв війни збільшується з кожним днем? Ми, безумовно, не повинні падати духом, але зобов'язані пам'ятати наших героїв. Сьогодні ми сумуємо за тими, хто віддав життя за те, щоб у наших дітей в майбутньому були свята.

- Як Євромайдан вплинув на ваше життя?

- Більше, ніж ви можете собі уявити. Останній рік мого життя став найвідповідальнішим для мене. Я ніколи не переживала стільки подій, скільки пережила на Майдані і після.

- Чим ви пожертвували заради Євромайдану?

- В першу чергу, музикою і творчістю. Вони просто пішли з мого життя, і я сьогодні ловлю себе на думці, що за весь рік не написала жодної пісні. Для мене це хворобливе відчуття. Але я впевнена, що вже в новому році Україна піде потихеньку на поправку. А разом з нею і я, як співачка, буду відновлювати свої пісенні ресурси. Можливо, це збіг, але рівно рік тому, в середині листопада, я репетирувала свій виступ до дитячого «Євробачення» разом з дітками з київської вокальної школи. На жаль, цьому виступу не судилося відбутися. Якраз в ніч перед Євробаченням розігнали студентів на Майдані, і я не змогла виступати. Цілий рік я практично не давала концертів. І ось рік по тому мене запросили заспівати з тими ж дітьми на тій же сцені для підняття українського духу. І я відчула, що це знак. Тоді це був знак «стоп» для моєї музики. Сьогодні я сподіваюся, що це новий старт.

- Це правда, що до Євромайдану ви збиралися стати мамою (про це ви розповіли в одному з інтерв'ю), але тепер у вас немає на це часу через вашу активну діяльность?

- Не зовсім. Іноді обставини складаються так, що одна подія накладається на іншу. Я дуже втомилася за минулий рік. Багато літала в рамках громадянської діяльності. Не було й дня для відпочинку або хоча б для того, щоб перевести дух та відволіктися. Не можна готуватися бути мамою в такому стані.

- Вам досі погрожують через вашу громадянську діяльність?

- Погроз зараз немає, але мої телефони весь час прослуховуються. За мною спостерігають. Стежать, чим я займаюся. Мені доводиться час від часу міняти номери телефонів.

- Як ви оцінюєте результат парламентських і президентських виборів?

- Свої критичні або оптимістичні нотатки на полях я вже зробила. Поки не хочу їх робити публічними. Наше громадянське суспільство йде гігантськими кроками, значно випереджаючи власних політиків. Політики не тільки не встигають за розвитком суспільства, вони іноді навіть не намагаються відповідати очікуванням суспільства.

Говорячи про підсумки дострокових президентських, київських і парламентських виборів, дуже хочеться процитувати мою подругу Оксану Соколову:

«Громадянське суспільство, вже достатньо підросло за дві останні революції, робить що може. Потрібно обрати президента в один тур? Обирає. Потрібно терміново оновити парламент? Оновлює. Селить біженців. Міняє полонених. Годує, одягає армію, а частково і озброює. І при цьому ще й платить податки. Щоб коаліція таки сформувалася і новий уряд почав працювати. Суспільство знову терпляче вірить в нових лідерів. У те, що за словами підуть вчинки. Свідоцтво того, що особисті інтереси відставлені. Що є воля зламати корупційні схеми.
А що коли заново - ні? Боюся, якщо нинішні лідери не вхоплять свій шанс за хвіст, птиця історії піде на нове коло. А там - нова революція, яка здійснить тектонічні зрушення в нашому суспільстві».

- Ви побували в зоні АТО і на прес-конференції повідомили про те, що на Сході України йде громадянська війна. Ви досі на цьому наполягаєте?

- Все набагато серйозніше й глибше, й це однозначно агресія з боку Росії. Прихована війна. Гібридна війна. Я не сказала про те, що війна громадянська, але сказала, що воюють не тільки найманці, а й місцеві жителі. Таке явище має місце.

- Вам не образливо, що ваші слова про громадянську війну зрозуміли як частина пропаганди і навіть заявили про те, що Руслана на стороні терористів?

- Мені прикро. Але це вже пройдений етап. Я думаю, що не тільки словами, а й діями змогла пояснити, що саме мала на увазі. Я активно та цілеспрямовано борюся з путінською пропагандою вже більше півроку. Моя позиція тверда і непохитна.

- Що ви реально побачили на Донбасі своїми очима?

- Побачила війну, про яку чула в новинах. Я зрозуміла, що на війні у людини абсолютно втрачається відчуття страху та самозбереження. Ти перестаєш об'єктивно сприймати дійсність.

- За цей рік ви розчарувалися у комусь з колег по шоу-бізнесу? Може, припинили з кимось спілкуватися, а з іншими, навпаки, подружилися?

- Кожен живе так, як вважає за потрібне. Я не хочу нікого судити. Бог розсудить. Просто зараз не той час і не та ситуація, щоб можна було вирішувати, хочеш ти чи ні підтримувати свою країну. Тут рішення, на мій погляд, однозначне.

- Як ставитеся до зірок, які гастролюють по Росії, скасовуючи концерти в Києві?

- Не схвалюю.

- Чи телефонував вам хтось з російських зірок під час або після Євромайдану?

- Ні, не дзвонив.

- Не думали переїхати в Європу?

- Ніколи не думала переїжджати з України. Мені здається, що моя громадянська позиція говорить сама за себе.

- Чи вдалося закінчити будівництво еко-будинку під Києвом?

- Будівництво все ще в процесі. Але свої енергоефективні процеси будинок вже повноцінно виконує. Ми повністю відмовилися від газу. Тепер ми енергетично незалежні. Будинок сам забезпечує себе електрикою завдяки сонячним панелям і вітрякам. Крім того, в будинку мільйон котлів та насосів. Про це докладніше може розповісти мій чоловік, який придумав і втілив у життя систему енергозбереження для нашого будинку.

- Ваш чоловік підтримує вас? Чи не пробував він захистити вас від стресів і відправитися з вами у відпустку?

- Чоловік не тільки підтримує мене, а й допомагає у всіх моїх починаннях. Саша планує всі мої візити. Глибоко аналізує ситуацію в Україні з різних сторін і допомагає розставити правильні акценти, розставити пріоритети, щоб мої доповідь або спіч були обгрунтовані. Якби не Саша, який займається тим, що роз'яснює мені причини і наслідки, я не змогла б повністю розібратися в тому, що відбувається, так як мені завжди складно знайти зерно, особливо в політичних питаннях.

- Не думали написати книгу про нещодавні події, адже ви бачили все своїми очима?

- Хороша справа - написати книгу. Зараз я займаюся схожим напрямом - створюю хроніку подій минулого року і працюю над підтримкою позитивного іміджу України в світі. Беру участь у міжнародних прес-конференціях, семінарах, круглих столах. Можливо, коли в Україну прийдуть кращі дні, я дозрію й до написання книги.