Подвиг, який забути не можна: 63 роки тому в ГУЛАГу повстали українські герої

В ньому брали участь всі відділення "Горлагу" і два відділення "Норильлагу". Загальна кількість повстанців становила 16 378 чоловік. Про це повідомляє сайт Цей день в історії, передають "Патріоти України".

Система ГУЛАГу (російською - Главное управление лагерей) була створена за особистим наказом Сталіна в 1930 році та Радою Народних Комісарів СРСР. 21 лютого 1948 року Рада міністрів СРСР видала постанову "Про організацію тюрем і таборів для утримання особливо небезпечних злочинців", за якою в системі ГУЛАГу були створені "особливі" табори ("особлаги") для політичних ув'язнених".

Особлаг №2 ("Горлаг") був створений в Норильську 28 лютого 1948 року для утримання політичних в'язнів і в різні роки у ньому перебували понад 20 тисяч чоловік. За "Беріївською амністією" 1953 року, яка була оголошена після смерті Сталіна, на свободу вийшла майже половина ув'язнених таборів, чий термін був менше 5 років і які не були засуджені за політичними статтями. Більшість в'язнів "Горлагу" були українцями, засудженими на "бандерівський стандарт" - 25 років.

Марні сподівання на перегляд справ і зменшення терміну привели до невдоволення ув'язнених і локальних бунтів. 26 травня 1953 року, після чергового обстрілу табірною охороною житлових блоків і вбивства шістьох та поранення сімох ув'язнених, переросло у протест - в 4-й зоні "Горлагу". До 5 червня всі шість відділень "Горлагу" припинили роботу і виявили масову непокору табірній адміністрації. Протягом кількох тижнів повсталі пікетували прохідні, щоб не допустити в зони наглядачів і конвоїрів, писали листівки, які поширювали за межі зон за допомогою повітряних зміїв.

з 4 липня під страхом розстрілу на роботу почали виходити в'язні ряду зон. Вони погодились на обіцянки урядової комісії з Москви, частково виконати вимоги засуджених. Найдовше протримались повсталі 3-ї зони, яка переважно складалася з українських і прибалтійських націоналістів, засуджених на каторжні роботи.

На штурм каторжанського табору за солдатами слідом йшов партійно-комсомольський актив Норильська. За офіційними документами загальна кількість жертв під час придушення повстання становила 226 пораненими і 150 убитими, яких безіменно поховали на цвинтарі під горою імені Шмідта біля Норильська.

З усіх повстанців тюремна адміністрація виокремила 2 920 активістів – 45 із них заарештували як організаторів, 365 – посадили в тюрму, 1 500 – перевели у Магадан. Решту ізолювали у нових табірних пунктах.

Повстання в "Горлагу" прискорило створення комісій з перегляду справ політичних в'язнів - до початку 1956 року їх кількість в ГУЛАГу зменшилась на 70%, з 467 000 до 114 000 чоловік, а загальна кількість зеків у тюрмах і таборах СРСР вперше за 20 років стала меншою одного мільйона.