"Отака х...ня, малята": ТОП-10 цікавих фактів про Діда Панаса, якому сьогодні виповнилося б 110 років

Depo.ua зібрав цікаві факти про Діда Панаса - легенду українського телебачення.

На жаль, інтерв'ю з Дідом Панасом дуже мало, тому здебільшого ми про ньго знаємо зі спогадів його колег, анекдотів та байок, про які часто невідомо, правда це чи ні. Так, наприклад, фраза "отака х...ня малята" увійшла у Великий словник нецензурної лайки Плуцер-Сарно-Дуліченко-Рудньова, зустрічається у творах Юрія Покальчука, Ірени Карпи та Леся Подерв’янського, але про те, чи справді вона колись лунала, сперечаються досі.

Дід Панас - це Пінхас Векслер

Справжнє ім'я Петра Весклярова-Діда Панаса - Пінхас Векслер, він походив з єврейської родини. Народився на Черкащині в містечку Тальне 10 червня (за новим стилем) 1911 року. Батько його був муляром, жила родина небагато.

Синагога в Тальному, яку відвідувала родина Векслерів. Фото 1914 року

На Петра Весклярова Дід Панас перетворився через нацистів

Прізвище та ім'я Пінхас змінив під час Другої світової. В 18 років він вже служив в театрі і коли його мобілізували до військового похідного театру Південно-Західного фронту, Пінхас потрапив в оточення і опинився в таборі для полонених. Те, що він назвався Петром Вескляровим, не був дуже схожий на єврея і добре говорив українською, врятувало йому життя.

Після полону радянська влада не дозволила Весклярову оселитися в столиці і він осів у Луцьку. Служив у Волинському обласному театрі, де грав класичний репертуар. Взяв шлюб із секретаркою театру Галиною, в 1949-му народився син Богдан. Сім'я мешкала в самісінькому центрі Луцька - в триповерхівці на теперішньому проспекті Волі, 17, де їм дали кімнату в комуналці.

У цьому будинку після Другої світової війни працював Волинський обласний музично-драматичний театр. З поштівки 1972 року

Пожертував першим шлюбом заради кар'єри в кіно

Дружина категорично відмовилася переїжджати з Луцька у Київ, тож зрештою Петро Вескляров розлучився і поїхав сам. В кіно він потрапив коли київський кінорежисер Віктор Іванов приїхав до Луцька шукати акторів на ролі у фільмі "Олекса Довбуш". Весклярова він побачив в ролі діда Петрія і запросив його в столицю, на Кіностудію ім. Довженка. Після вдало зіграних п'яти ролей йому запропонували перейти в штат кіностудії.

Петро Вескляров (праворуч) в образі діда Петрія - дебют в кіно. Кадр з фільму В. Іванова "Олекса Довбуш" (1959)

Дідом Панасом став заради підробітку

В 1962 році українське радіо шукало заміну Габріелю Нелідову, який з 1954-го вів вечірню передачу "Казки дідуся Панаса", але вже мав вийти н пенсію. Дізнавшись про конкурс Вескляров, який постійно був у пошуку підробітку, адже утримував і сина, і родину свого брата, який загинув під Сталінградом, прийшов на проби. Він одразу сподобався комісії і став другим після Нелідова Дідом Панасом. Тоді Весклярову був 51 рік.

До речі, московський аналог української передачі для дітей - "Спокойной ночи, малыши", вийшов тільки через два роки. Тобто на теренах колишнього СРСР цей жанр започаткувало саме українське телебачення

Дідусь Панас закашлявся - діти надсилають йому мед і малинове варення

Через сім років вечірня казка з Дідом Панасом переїхала з радіо на телебачення. Петро Вескляров одяг власну вишиванку і сиву перуку з реквізиту (він тоді вже був голомозий), сів в кадр в декораціях української сільської хати. І остаточно став улюбленим дідусем української малечі. 

Вони писали йому листів більше, ніж Діду Морозу. А коли Дідусь Панас в ефірі раптом закашлявся, на студію Довженка з усієї України почали надсилати слоїки з медом і малиновим варенням.

Петро Вескляров з онуком Андрієм

За роботу Діду Панасу платили як прибиральниці

За радянських часів бути зіркою телебачення ще не означало бути багатим. За кожен випуск культовий ведучий, кумир мільйонів глядачів, одержував стандартну ставку - 8 рублів. Плюс за репетицію, плюс за ефір - всього, за словами режисера тієї програми Олени Сторожук, виходило 16 рублів. На місяць, отже, 64 рублі - стільки ж на телебаченні одержувала прибиральниця.

Дід Панас вбив акторську кар'єру Векслярова (насправді ні)

В будь-якій ролі у герої Векслярова глядачі впізнавали Діда Панаса. 

"Я пам'ятаю якийсь фільм, - згадував багаторічний редактор програми "На добраніч, діти!" Володимир Заманський, - він там грав хірурга. Він з'явився в білому халаті, вуса... і зал закричав: "Дід Панас!" Після цього жоден режисер не хотів його брати у свій фільм".

Йдеться про дитячу кінокомедію "Два дні чудес" (1970). Можливо, хтось з юних глядачів справді впізнав артиста, проте фатальним для нього це не стало. Вексляров знявся ще в 14 фільмах Київської та Одеської кіностудій.

Дід Панас не знав російської мови

"Свого часу я розмовляв iз тальнівчанами, котрі були знайомі з Петром Юхимовичем. Люди пригадували, що він любив носити вишиванку, завжди розмовляв тільки українською мовою, нерідко жартував: "Я російську не можу вивчити", - зазначає його земляк Валентин Гордєєв.

"Те, що Дід Панас не знав російської, завадило йому стати знаменитим поза межами України, - додає видавець і шанувальник актора Дмитро Капранов. - Хоча для цього він мав усі необхідні дані - був дуже фактурний: височезний, міцний. Він був ідеальним підпільником для радянських фільмів, а тоді такі типажі були дуже затребувані. Але "по-руському" не говорив, тож у фільмах його переозвучував інший актор".

Будинок за адресою Саксаганського, 24 у Києві, в якому мешкав Петро Вескляров

Дід Панас не матюкався в ефірі. Чи матюкався?

Це один з головних міфів українського телебачення і одна з найбільших його загадок. Чи сказав в ефірі Дід Панас свою вікопомну фразу "Отака х...ня малята", чи йому це тільки приписують?

Слід зазначити, що є тисячі людей, які стверджують, що самі це чули і бачили. Але жодних записів на підтвердження нема. Що не завадило вислову перетворитися на мем і стати крилатим виразом, що означає "такі-то справи"

Розповідають, що Дід Панас напідпитку почав розповідати казку про "Лисичку і півника", але, дійшовши до кота, рятівника півня, перейшов на іншу казку – "Кіт у чоботях" і, потрапивши в скрутне становище (нібито оператор почав махати руками та кричати "Закінчуй!"), видав свою репліку. За версією ВВС це - міф.  Вескляров же не матюкався навіть за кадром.

За іншою версією, це таки було, але не в ефірі. Прямий ефір закінчився, звукорежисерка ще не вимкнула звук, Вескляров цього не помітив і вилаявся, можливо, щоб зняти напругу. Співак Віталій Білоножко у документальному фільмі "Як казав Дід Панас" стверджує, що особисто був тому свідком, з ним згодна його дружина Світлана та головний редактор музичних програм на УТ-1 Сергій Лапченко.

Діда Панаса звільнили через матюки або націоналізм (все прозаїчніше)

Телевізійна кар'єра діда Панаса завершилася 1988 року, але не за матюки в кадрі, і не через переслідування за націоналізм. Актор старішав, став забувати текст, паузи в ефірі тривали інколи по 40 секунд. Траплялося, він плутав казки - починав розповідати одну і перескакував на іншу.

Звільнили його дуже не по людськи. Вескляров прийшов на ефір і почув: "Ви тут уже не працюєте". Після цього він більше не приходив до телецентру, а на телефонні дзвінки відповідав коротко і швидко закінчував розмову.

Остання "Вечірня казка" з Дідом Панасом відбулася у 1986 році. У 1988-му 77-річний актор вийшов на пенсію, деякий час ще зустрічаючись із глядачами. Але через вісім років, 5 січня 1994 року, Векслярову стало погано, і незабаром він помер в лікарні.

Його п'ятнадцятихвилинна програма "На добраніч, діти!" виходила щоп'ятниці о 20.45 протягом 17 років.

Читайте також: 25 років "Шоу Довгоносиків": Найкращі цитати і образи

За матеріалами ВВС, Історичної правди, та Суспільного