Шанси на виживання і перебіг хвороби: Неочікувані факти про коронавірус від вчених

Так, спираючись на експерименти та досвід Китаю у протистоянні інфекції. епідеміологи країни опублікували статтю "Клінічний курс та фактори ризику, що призвели до летального результату у дорослих пацієнтів із COVID-19 в Ухані, Китай: ретроспективне когортне дослідження" у медичному журналі The Lancet.  Досліджували пацієнтів з коронавірусом старших 18 років, що проходили лікування у лікарні Цзіньінтана та легеневій лікарні Уханя. Порівнювалися демографічні та клінічні дані та методи лікування тих, хто вилікувався і тих, чиє життя забрала хвороба.   

Depo.ua зібрав найцікавіші відкриття з цього та кількох інших досліджень. 

Чим лікують коронавірус

Так, у китайському дослідженні розглянули історії хвороби 191 пацієнтів, які опинилися у лікарнях. Хоча діапазон за віком виявився доволі широким – 18 – 87 років, середній вік таких пацієнтів – 56. При цьому 62% – чоловіки.  У половини з госпіталізованих були супутні хвороби, найчастіші з яких – гіпертонія, діабет, ішемічна хвороба серця.  Найчастішими симптомами була підвищена температура, кашель, який переходив у мокрий, і супроводжувався відчуттям слабкості.  У 40% випадків фіксували лімфоцитопенію – стан аномально низької кількості лімфоцитів.  Схема лікування 95% включала антибіотики, 21% – противірусні препарати, 30% – кортикостероїди, 17% рятували за допомогою штучної вентиляції легень. 

За скільки видужують та помирають від коронавірусу

Середній час між появою симптомів та видужанням склав 22 дні (найшвидший результат з подолання хвороби у клініках – 8 днів, найповільніший – 37), якщо ж говорити про летальні випадки – смерть в середньому наставала через 18,5 днів. 32 пацієнтам знадобилася штучна вентиляція легень, при цьому 31 з них помер. До апарату штучної вентиляції пацієнтів підключали в середньому через 14,5 днів після початку хвороби. Не допомогла і екстракорпоральна мембранна оксигенаціям (екстракорпоральна методика підтримки діяльності легень)  – таку терапію застосовували до трьох пацієнтів, зрештою всі померли. 

Хворі на коронавірус, які потім одужали, в середньому 13 днів страждали від задишки, температура у них трималася близько 12 днів, а кашель – 19. При цьому навіть після одужання кашель зберігався у 45%.  У 72% пацієнтів, які не змогли пережити хворобу, кашель протримався аж до моменту смерті. 

Серед ускладнень найчастіше зустрічалися сепсис, киснева недостатність, гострий респіраторний дистрес-синдром, серцева недостатність, септичний шок. У половини з пацієнтів, які не вижили, діагностували вторинну інфекцію. 

Серед чинників, які підвищували ризик  померти від хвороби – похилий вік, високий коефіцієнт SOFA (показник, що виражає вірогідність дисфункції органів при сепсисі) та підвищеному рівні д-димерів (білкових фрагментів, що утворюються при розчиненні згустку крові). Останній показник може бути обумовлений, знову ж таки, літнім віком, курінням, післяопеаційним станом, наявністю інфекційних процесів, злоякісних пухлин, шлунково-кишкових кровотеч, закупоркою судин. 

У пацієнтів, які вижили, був значно вищий рівен лімфоцитів. Так, показник досягав свого мінімуму на сьомий день хвороби, а далі – покращувався. 

Коли людина стає безпечною

Заражена людина дуже рано починає сама розповсюджувати віруси, йдеться у дослідженні німецьких вчених "Клінічна презентація та вірусологічна оцінка випадків коронавірусної хвороби 2019 року, що вимагали госпіталізації, в кластері передачі, пов’язаному з подорожами", пише Statnews.  Наразі робота оприлюднена до переддруковому сервері – це означає, що її остаточно не ухвалили рецензенти, але вона може бути джерелом цінної інформації. 

Так, на думку вчених у випадку легкого перебігу хвороби людина може бути незаразною приблизно на 10 день, хоча вірус може все ще визначатися у мазках з її горла.  Вчені з Берліна та Мюнхена намагалися виростити віруси з горлових проб та мокротиння дев'яти хворих, які легко пережили коронавірус. Їм це не вдалося, хоча результати ПЛР-аналізу все ще були позитивними.

Втім, щодо тривалості заразного періоду науковці все ще сперечаються – ще належить погодити максимальне вірусне навантаження, за якого людина залишається безпечною для оточуючих. 

До того ж, науковці припустили, що на 5 – 12 день організм починає виробляти антитіла до зарази. Так починається процес видужання. 

Вірус стишує агресію?

Група китайських вчених у дослідженні "Про початок та триваючу еволюцію SARS-CoV-2, опублікованому в National Science Review проаналізувала геноми вірусу, отримані у 103 пацієнтів у Вухані. Вчені визначили, що геноми не ідентичні, і загалом їх можна поділити на два типи – L та S. 

Віруси L, на думку дослідників, виявляються більш агресивними у 70% випадків. При цьому у світі починають все більше хворіти вірусом S.  

Втім, наприклад, епідеміолог Йелльської школи громадського здоров'я Натан Грубау називає висновки авторів "чистою спекуляцією". Мовляв, мутації, зафіксовані науковцями, дуже незначні і полягають у порядку кількох нуклеотидів.  Тож такі мінімальні відмінності, на його думку, не привід говорити про "кілька типів вірусу",  пише Live Science.