Москвичі і севастопольці поповнюють лави українських батальйонів

«БИВ ТАТУЮВАННЯ МОСКАЛЯМ, ЩОБ НА БРОНІКА ЗАРОБИТИ»

Його позивний - Балак. Севастополець, працював у Москві майстром тату. Після референдуму повернувся до Криму, назбирав трохи грошей на бронежилет і шолом і записався у добровольці українського батальйону.

- Бив татуювання москалям, щоб на броніка заробити, - сміється він. - Все, що залишилося в мене від мирного життя, - тільки устаткування для татуювань. Його забрав і те, що на мені було одягнуто. Все.

Коли говоримо про друзів з минулого життя, з українського, а тепер окупованого Криму - Балак опускає очі.

- Із Севастополя мені пишуть тільки пара людей, кудись учорашні друзі різко поділися, - розповідає він ДеПо. - Не стало нас для них. Ось так от.

Його земляк Олександр розповідає, що у Севастополі намагався протистояти окупації мирно, висловлюючи свою проукраїнську позицію.

- Мішок на голову, повезли кудись, розповіли, що і як, - неохоче згадує кримське минуле Олександр. - Тоді зрозумів, що треба брати до рук зброю. Тепер у «Азові».

«Я МОСКВИЧ. ВОЮЮ НЕ ПРОТИ «РУССКИХ», А ПРОТИ РОСІЯН»

- Ну, давай, розкажи, як ми, бандерівці, тебе тут мучимо, - жартують над своїм побратимом із позивним «Ахтунг», молодим хлопцем з Москви, бійці «Азова».

Він відбувається жартами, але коли заходить мова про Росію - стає серйозним. У батальйон, як і всі, прийшов добровольцем. Каже, що тепер Україна - його країна, його дім. У нинішню Росію дороги йому немає.

- Якщо повернуся - буду схоплений чекістами і, як багато незгодних, убитий, - знизує він плечима. - Взагалі там, у Росії якщо ти встав на шлях опору, то повинен бути готовий втратити все: роботу, дім​​... І життя. Я тут воюю не проти «русских», а проти росіян - зазомбованих, пропутінських. Ні, з цими путінськими росіянами домовитися мирно не можна - відкиньте ці ілюзії. Їхні крихітні мізки вимиті пропагандою. Ти йому факти - він тобі гасла, цитатами з телевізора відповідає. Як з ними говорити?

Ще один боєць «Азова» - з Донецька, з позивним «Вагнер», зрозумів, що розмови марні, коли до його рідного міста прийшли терористи.

- Російські ЗМІ цих терористів називають ополченням і визволителями, я хочу запитати: від кого і що вони визволяють, - сам себе питає Вагнер. - Машини від їхніх законних господарів звільняють і квартири віджимають? Це так. Але насправді - це терористи і грабіжники. Мені дзвонили друзі і розповідали, що ці ополченці вбили підприємця за те, що не захотів віддавати їм долю. Побили, прострелили коліна, а потім застрелили. Щоб помучився, щоб інші боялися.

Фото, відео Оля Камєнєва/ДеПо