Як українські студенти живуть серед тарганів і страшних унітазів та хто має за це відповідати

Український гуртожиток вкотре опинився в центрі гучного скандалу. Але чи толерує закон плісняву у душових, і що можуть вдіяти студенти, якщо у гуртожитку жахливі умови? 

Марія Гурська
Журналіст відділу «Життя»
Як українські студенти живуть серед тарг…
фото: УНІАН

Нещодавно український інфопростір сколихнули фото з гуртожитку №11 Національного авіаційного університету на вулиці Ніжинській в Києві. На них – розтрощена підлога, побита плитка на кухні, розбита вщент раковина, обідрані шпалери та санвузол із пліснявою, де душ і туалет знаходяться у жахливому стані. Антураж прикрашають розвалені меблі родом з радянського минулого.

Скандал із фото в адміністрації НАУ спробували вгамувати, сказавши, що фото – старі, їм мінімум кілька років і взагалі у гуртожитку роблять ремонт –  ще з лютого 2021 року, коли змінилося керівництво закладу. Втім,це лише роздуло полум’я: 2 вересня у мережі з’явилися свіжі фото аналогічних умов. А щоб тепер у свіжості світлин не виникало сумнівів, автор(и) фото у кожному з них розміщували аркуш А4 з вказаною датою.

Крім того, у мережі з’явилася і "відеоекскурсія" гуртожитком:

Після цього у адміністрації НАУ проблеми все ж визнали: щоправда, старі фото так само називають фейковими, а от нових із датою – не заперечують. Усі проблеми, зазначають – від попередників. 

"Так, окремі приміщення деяких гуртожитків університету, м’яко кажучи, перебувають не в найкращому стані. За останні 5 років в жодному гуртожитку університету не було проведено капітального ремонту, а поточні ремонтні роботи з оновлення, як приміщень загального користування, так і студентських кімнат, теж не здійснювалося. Хоча кошти, передбачені на такі потреби вочевидь були, адже студенти завжди оплачували проживання згідно зі встановленими тарифами.

Відповідні факти недбальства, нецільового використання бюджету НАУ й проведення сумнівних закупівель представниками попереднього керівництва університету сьогодні є предметом низки кримінальних проваджень Нацполіції та ДБР. А відділ фінансового аудиту НАУ продовжує вивчати документацію минулих років і виявляти все нові й нові порушення, що містять ознаки злочинів, передбачених КК України.

Так, шкода і боляче бачити до якого сумного стану колишньою адміністрацією ЗВО були доведені не лише приміщення гуртожитків, але й їх фасади, наприклад, та навіть входи" – така заява з’явилася на сайті НАУ. Далі у прес службі перелічують наявні ремонтні роботи у приміщеннях закладу та гуртожитків та поза ними. Повну заяву адміністрації можна прочитати тут.

Але жахливі умови – не щось виключне, притаманне лише цьому гуртожитку і лише НАУ. Подібне у місцях для проживання студентів трапляються чи не повсюдно. Таргани, душ – один на кілька поверхів чи й взагалі у підвалі, старі меблі та пліснява, усе це йде комплектом "стандарт".

Студентських гуртожитків у країні – понад 1000, і більшість із них побудували ще у середині 20 століття. І багато з них від моменту побудови і до сьогодні не ремонтували, навіть косметично. 

Від таких умов багато хто тікає на окреме орендоване житло, втім дозволити собі це може далеко не кожен студент – все ж середня ціна на "гуртожиток-економ" по всій країні варіюється близько до 500 грн на місяць (у кращих кімнатах, які позначають як "люкс" або "напівлюкс" ціни доходять до 600,800 та 1000 грн), а от окрему квартиру, особливо у великих містах, винайняти менш ніж за 6 тисяч грн – фактично фантастика. При цьому остання сума – це про однокімнатну квартиру із ремонтом "а-ля СРСР", на околиці міста, далеко від метро. І навіть за умов кооперації студентів та спільного зйому житла на кілька людей, сума на місяць для кожного з них зазвичай залишається не меншою за кілька тисяч гривень. Тож чимало студентів змушені лишатися у гуртожитках. 

Ось відеозапис "Суспільне. Чернігів" про гуртожиток Національного університету "Чернігівський колегіум". Щоб прийняти душ в одній з душових, потрібно набрати воду у відро зі спеціальною насадкою. У іншій душовій на підлозі – чи то бруд, чи то пліснява. Кухні - обшарпані, туалети – брудні. 

Вартість проживання тут класична – 500 грн на місяць. За твердженням адміністрації, усі кошти, які студенти сплачують за проживання у гуртожитку мають йти на його утримання.

Ремонтні роботи, за словами студентів, якісь проводять – десь щось фарбують, колись ставили двері та загалом жити можна.

Кращі умови у Чернігівської політехніки, сюжет з якої також наведено у відео – там блоки хоч і потроху, та все ж ремонтують, включно із кухнями, санвузлами та меблями у кімнатах. Проживання тут – 520 грн, але сплатити потрібно одразу за 10 місяців.

Відвертих скандалів щодо умов проживання у гуртожитках в інфопросторі – небагато. Більшість із них просто не доходить до уваги преси, а основні стосуються частих пожеж у тимчасових жилищах студентів і порушеннях гуртожитками стандартів пожежної безпеки.

Втім, навіть умови які де-не-де називають "задовільними" в реальності є такими досить умовно.

Ось ще один приклад: "Суспільне. Дніпро" провели рейд у кількох місцевих гуртожитках. Умови тут ніби кращі, ніж у вищезгаданому НАУ, та капітальний ремонт так само не проводився багато років.

туалети в гуртожитку

Туалети в гуртожитку ДНУ. Фото: "Суспільне"

Значні проблеми у гуртожитку є і у студентів кропивницької філії Донецького медичного університету. Якщо ви раптом гадаєте, що жарти про "гріти воду у тазиках" – лише жарти, то тут є портал у реальність. Гарячу воду централізовано подають лише взимку. Душ – спільний, туалет один на блок, традиційно водяться таргани. А ще – не можна користуватись електрочайниками та мікрохвильовками, бо електропроводка надто слабка і не витримує сильних навантажень. Вартість проживання тут – 520 гривень на місяць. 

Що збирається робити влада

26 серпня прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що Уряд схвалив Концепцію Державної цільової соціальної програми відновлення та розбудови мережі гуртожитків на 2022-2026 роки.

"В Україні існує комплексна проблема забезпечення студентів якісними умовами проживання в гуртожитках. Багато хто чув про практику поселення у невеличкі кімнати по 5 і більше осіб, а дехто взагалі не може отримати місце  у гуртожитку. Ситуація однозначно потребує вирішення", – прокоментував він у своєму Telegram-каналі.

Тепер за три місяці Міністерство освіти України спільно з органами місцевого самоврядування має підготувати та подати проєкт даної програми, аби потім її могли затвердити

Що можна зробити прямо зараз

Але як вже зараз діяти студентам, умови проживання яких схожі на скандальні фото? І чи не  є такі умови проживання прямим порушенням законодавства України?

На ці питання відповідь нам дала адвокатка Яна Будова. Як приклад умов проживання студентів ми використали публікацію із фото гуртожитку №11 Національного авіаційного університету.

–Чи регулюються наразі законодавством побутові умови, в яких можуть проживати студенти? Чи порушують вищенаведені умови в гуртожитках якісь законодавчі норми, чи з формальної точки зору це є прийнятним?

– Описана ситуація є неприпустимою але, на жаль, непоодинокою. Тут є кричущі порушення умов проживання студентів. Вони, у свою чергу, закріплені низкою законодавчих актів, що визначають загальні санітарні вимоги до житлових приміщення. 

Наприклад, санітарно - гігієнічні вимоги щодо утримання гуртожитків, прямо закріплені Постановою КМУ від 20.06.2018 № 498 "Про затвердження Примірного положення про користування гуртожитками" та Санітарними правилами оснащення, обладнання і утримання гуртожитків для робітників, студентів, учнів середніх спеціальних навчальних закладів і професійно-технічних училищ, що затверджені ще Головним державним санітарним лікарем СРСР № 4719 від 01.11.1988. 

Зазначу, що на сьогодні нормативно- правова база, яка регулює питання умов проживання у гуртожитках застаріла та місцями не відповідає вимогам сучасності.

Серед спеціальних нормативно-правових актів слід виділити Наказ Міністерства освіти і науки  України  від 21.11.2019 № 1452 "Про затвердження Положення про особливості користування гуртожитками закладів фахової передвищої та вищої освіти", яким передбачено,  що саме адміністрація гуртожитку закладу освіти зобов’язана забезпечити належні умови для проживання, самостійної роботи, відпочинку, заняття фізичною культурою і спортом, а також дотримання відповідних санітарно-гігієнічних норм і правил, проведення поточного та капітального ремонтів приміщень й обладнання, створити умови для користування гуртожитком осіб з особливими потребами та маломобільними групами населення. 

Проте на практиці ми бачимо повну невідповідність діючих законодавчих норм тій реальності, у якій живуть студенти. Систематичне порушення санітарних норм стало "нормою" і це призвело до того, що нинішній стан деяких гуртожитків просто небезпечний для життя і здоров'я студентів.

– До кого студенти можуть звернутися, якщо умови у їхніх гуртожитках жахливі, і як правильно це зробити? Що робити у випадку, коли адміністрація закладу ігнорує подібні претензії?

Перш за все студенту необхідно звернутися до коменданта гуртожитку та зафіксувати виявлені порушення в журналі звернень або ж написати відповідну заяву, взявши для себе копію з відміткою про її отримання. Подібні звернення мають контролюватися органами студентського самоврядування. Якщо ж ситуація таким чином не буде вирішена, студент може самостійно подати заяву до ректора або ж записатися на особистий прийом.  

Але досить часто, подібні звернення не розглядають, а студент передчасно займає слабку позицію у боротьбі за нормальні умови проживання. І це можна пояснити, оскільки як соціально, так і юридично студент не захищений. 

Якщо поглянути на альтернативні механізми врегулювання конфліктної ситуації, то відновити свої права студент може звернувшись до  Української асоціації студентів, або ж  Освітнього омбудсмена

Закони чітко встановлюють, що безпосередньо керівництво вишу  несе відповідальність  за належну експлуатацію і утримання гуртожитків. До їх прямих обов’язків належить, зокрема, утримання  гуртожитку   в   належному  стані відповідно до встановлених санітарних норм та правил, організація свогочасного ремонту. 

Зважаючи на це, підстав для звернення до суду, у випадку порушення керівництвом вишу встановлених санітарно-гігієнічних умов та правил, достатньо. Так, наприклад, одним із можливих судових способів захисту може бути звернення з позовною заявою про покладення обов’язку провести капітальний або поточний ремонт в гуртожитку.

– Чи мають право у таких проблемних гуртожитках "збирати на ремонт" – чи це є неправомірним? Хто має займатися ремонтом будівель?

Капітальний ремонт гуртожитку може проводитися як із залученням коштів з державного та місцевих бюджетів, так і за кошти закладу вищої освіти, програм міжнародної технічної допомоги, благодійних пожертв та інших джерел, не заборонених законодавством.

Діючим законодавством не покладено обов’язок з фінансування проведення капітального чи поточного ремонту на студентів, які в ньому проживають.  

Проте, часто грошові кошти зі студентів збирають на виконання поточного ремонту під виглядом благодійних внесків, застосовуючи при цьому адміністративний тиск. В такий спосіб фактично відбувається перекладання обов’язку з фінансування проведення ремонту на студента. 

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme