Кардіолог про небезпечний "Корвалол", рятівні обстеження і маскування інфаркту (ТЕКСТОВА ТРАНСЛЯЦІЯ)

Останні місяці передвиборчих перегонів виявилися аж надто емоційними для небайдужих українців. Між тим, якщо постійно брати політичні події близько до серця, тривалий стрес саме серцю і нашкодить…

Серцево-судинні захворювання залишаються однією з основних причин смертності в Україні. Але з правилами і секретами профілактики хвороб знайомі далеко не всі.

Чи впливають на серце постійні переживання і сварки у соцмережах? Що робити, якщо занадто переймаєтеся ситуацією навколо? Чи вирішує проблему корвалол і валеріана?

Які обстеження треба робити регулярно, щоб виявити проблему? Скільки треба спати, і як часто ходити у тренажерний зал? Чи можна "наїсти" проблеми з серцем, і як харчуватися, щоб бути здоровими?

Які хвороби можуть стати причиною порушення судин?

На ці запитання під час онлайн-конференції на Depo.ua відповіла кардіолог вищої категорії, авторка блогу "Ваш кардіолог" Анна Солощенко. 

- Добрий день. Сьогодні говоримо про те, як зберегти серце в епоху змін. Наша гостя – кардіолог вищої категорії, авторка блогу "Ваш кардіолог" Анна Солощенко.

Доброго дня, дякую за запрошення. Дуже приємно, що ви виділяєте час на безпеку і здоров'я людей. Це дуже важливо, особливо в такі часи.

- Зараз українське суспільство дуже сполохане напередодні другого туру виборів, багато сварок, багато тривоги. Чи має це все негативний вплив на серце, і як його можна мінімізувати?

- Так, будь-які негативні емоції та події мають дуже великий вплив на здоров'я. Взагалі вважається, що є три основні складові здоров'я – правильне харчування, достатня фізична активність, реакція на стрес. В одній кімнаті може знаходитися двоє людей і сперечатися кожен за свого кандидата. Але один прийде додому – у нього буде тиск високий, серцебиття, він буде погано себе почувати. А інший прийде, забуде про все, зробить собі кави чи чаю, сяде дивитися улюблений серіал. Це різне ставлення до стресів.

Звичайно, ми не можемо вберегтися від стресів – це нормальне життя. В принципі, є таке явище – гормезис. Суть в тому, що невеликий вплив шкідливих явищ – радіації, стресу, холоду, спеки (чому ми в сауну ходимо) – може бути позитивним для здоров'я. Але це якщо трошки. Але якщо людина постійно вариться в цих негативних думках, тривозі… Це дуже шкідливо для здоров'я.

Взагалі психологи вважають, що тривога – це одне з відчуттів, які найгірше впливають на здоров'я. Навіть страх… Ми знаємо, що чогось боїмося. Це шкідливо, але ми з цим можемо якось впоратися, бо ми знаємо, чого саме, і що ми можемо зробити. А тривога – постійне відчуття невідомості, що з тобою буде відбуватися. Воно дуже тривале – людина тривожиться, бо не знає, що з нею буде. І, певно, психологи дають хороші поради – в першу чергу, покладатися на самого себе. Тобто людина повинна розуміти, що її життя, здоров'я, безпека і безпека її родини в першу чергу залежить від неї. Треба опиратися на себе. Розуміти, що буде такий начальник чи інший, один великий дядько чи інший, це, звичайно, має вплив на ваше життя, але вирішальний вплив на нього маєте ви – як ви вирішите, так і буде. Якщо вирішите бути здоровими, від вас дуже багато залежить, і ви можете це втілити в життя.

Але я у своєму блозі часто пишу про те, що все треба робити вчасно. Не у 60 років, коли вже є тиск, болі в серці, людина одного ранку прокидається і каже: О, я сьогодні вирішила бути здоровою. Це може бути трохи запізно. Ну, звичайно можна покращити стан здоров'я, але залишитися здоровим вже не можна. А якщо ми почнемо профілактику з дитинства, навіть мене часто питають, коли час починати профілактику… Це смішне запитання, але, певно, час починати вже з утроби матері. Коли мама носить дитину, вона може дуже багато зробити для профілактики серцево-судинних захворювань, діабету, інших. Але якщо це не відбулося раніше, найкращий час – це сьогодні. Сьогодні можна вже починати. Це буде дуже ефективно.

- Якщо людина повернулася після суперечки, і все в неї труситься, руки трусяться, що їй робити, щоб мінімізувати знову ж таки шкоду?

- Заспокоїтися. Сказати собі, що нічого страшного не відбувається, все нормально. Це тільки суперечка. І навіть у цій суперечці не вирішується, хто в нас буде президентом, і якщо людина відчуває певний дискомфорт, думаю, треба перевірити пульс, поміряти тиск, тому що які люди будуть гірше переносити подібні суперечки, - це гіпертоніки. Гіпертонік – це не тільки людина, яка прокинулася вранці, а в неї вже високий тиск. Це вже на більш пізніх стадіях відбувається. У перші роки гіпертонії, людина може мати досить нормальний тиск щодня, але дуже багато факторів призводить до надмірного підвищення тиску. Наприклад, фізичне навантаження, переміна погоди, магнітна буря, стрес, емоційне навантаження. Якщо людина посперечалася і відчуває - щось тисне, голова болить, серце калатає, - треба поміряти тиск, перевірити пульс.

І тут ми маємо знати норму. Дуже багато зараз інформації в Інтернеті, і дуже часто люди кажуть: "От, для мого віку це нормальний тиск". Це не так. Треба знати, що є для всіх людей – якщо ви не з Марсу, якщо ви не з Венери, якщо з нашої планети, норми одні. Вважається, що тиск повинен бути нижчим, ніж 130 на 80. Будь-який тиск вищий за ці показники означатиме підвищений ризик серцево-судинних захворювань – інфаркту, інсульту, -  і передчасної смерті. Якщо ви посперечалися і почуваєтеся недобре, вважайте, що це тест на те, що може, вже час до кардіолога. Тобто, якщо після якогось онлайн-ефіру чи особистої бесіди у вас підскочив тиск, це означає, що треба зібратися, піти до кардіолога і розібратися, чи ви вже є гіпертоніком, чи, можливо, у вас великий ризик бути гіпертоніком. І взагалі високий пульс навіть при нормальному тиску – це схильність до більшої активації симпатичної нервової системи.

Симпатики – це люди, у яких долоні не мокрі, а сухі під час стресів, і це люди, які більш схильні до якихось спазмів, що можуть призводити до шлунково-кишкових захворювань, інфарктів, інсультів. Вони реагують на стрес викидом гормонів – кортизолу, адреналіну, норадреналіну – гормонів стресу. Але це може бути трошечки. Це в принципі нормальна реакція людини: стрес – викинулися гормони. Але це може бути короткий час – первісна людина, наприклад, може втекти від лева. Їй треба високий тиск, високий пульс, вона має врятувати життя. Але коли людина повернулася в печеру, розвела вогонь, відчула себе у безпеці, і вона забула про це, тиск нормалізувався, пульс нормалізувався. А багато сучасних людей приходить додому, а в голові все вариться: "А що я йому сказав, а що він мені сказав?", - і це триває. Цей побіг продовжується.

Треба казати стресу: "Стоп". Тобто відбувся якийсь стрес. Це нормально, це нормальне життя. Але ви прийшли додому і треба розслабитися. Якщо не можете розслабитися самі, треба якісь техніки релаксуючі – є медитації, способи дихання, психологи, які можуть допомогти. Але треба зупиняти себе: є час для стресу, і є для релаксу. І для релаксу має бути більше часу.

- Тобто симпатики у більшій групі ризику. А якщо у людини, наприклад, долоні мокрішають, то вона в меншій. Чи можна так сказати?

- У людини, в якої долоні мокрішають, можуть бути інші фактори ризику. Тобто не можна так сказати. Так, це один з факторів ризику. Не треба сприймати все буквально. Так, є один факторів ризику, а взагалі їх 50. І у людини можуть бути тільки сухі долоні, а всі інші бути в нормі. А в другої – мокрі долоні – а інші фактори є. І хто з них захворіє, ми сказати не можемо. Статистика – дуже примхлива наука. Просто треба більше про себе знати. Профілактика – дуже комплексний підхід. Люди дуже люблять щось одне вибрати, на цьому концентрувати свою увагу. Наприклад, хтось десь почув, що буряковий сік знижує тиск. Все, людина починає пити цей сік – пити і пити, доки не угробить собі нирки. А тиск у неї, можливо, і не підвищувався б. Чи казати, що не треба бути симпатиком, треба бути парасимпатиком? Треба дізнатися про себе найбільше.

Ми можемо навіть з вами почати з того, що перерахувати певні фактори ризику, яких дуже багато, але ми може, перерахуємо основні. І якщо ти будеш більше про себе знати, ти в більшій кількості місць можеш постелити собі соломки, і не добігти до інфаркту чи до інсульту. А не концентруватися на чомусь одному.

- А які ж фактори ризику?

- Ну, ми вже казали про харчування. Треба вказати на те, що 50% здоров'я залежить від самої людини, її способу життя. Вже давно ВООЗ підрахувала, що взагалі впливає на наше здоров'я. І з'ясувалося, що 50% залежить від нас самих (як ми будемо поводитися), 20% - від генетичної схильності (те, що нам залишилося від наших предків), 20% - це стан навколишнього середовища, екологія, в якій ми живемо. І лише 10% залежить від якості надання медичної допомоги у країні, в якій ви живете. Тобто ці всі вибори, політичні суперечки – це дуже важливо. Але для здоров'я ви самі для себе можете зробити 50%, а міністр охорони здоров'я – лише 10. То треба це враховувати. Якщо у вас є можливість покласти гроші в банк, який банк ви оберете? Де є 50% успіху, що він там не згорить, і ваші гроші не пропадуть, чи 10%? От куди ви вкладете?

Здоров'я залежить на 50% від нас – вкладайте свої зусилля у профілактику. Навіть гени – ті 20%, що залежать від генетичної схильності…Генетики зараз говорять про те, що є певні гени, які активуються лише за несприятливих умов. Тобто вам можуть, батьки, чи дідусі і бабусі передати якийсь поганий ген. Але від того, як ви будете себе поводити, також залежить, чи він буде спати до 90 років, чи він вже в юності підніме голову і почне якісь процеси в вашому організмі. То давайте порахуємо, що ми можемо для себе зробити, що входить у ці 50%. По-перше, це правильне харчування. Від цього залежить найбільше успіху. "Ми – це те, що ми їмо", - це дуже стара фраза, але вона дійсно правдива.

Другий ризик – дуже великий – це недостатня фізична активність. Тобто якщо раніше люди помирали від голоду і якихось інфекційних захворювань, то наразі, це треба враховувати як факт, люди помирають від переїдання і нерухливого способу життя. У нас немає фізичних навантажень. Дуже часто мені пацієнти кажуть: "Я по офісу бігаю, і на роботі я бігаю, і вдома я не сиджу". Але це все не враховується у вашу фізичну активність. Тобто ані ваше переміщення по офісу чи роботі, ані ваші хатні справи не є фізичною активністю. Не обманюйте себе, не ставте собі галочку там, де ви її не заробили. Тобто треба йти – і це буде чи на свіжому повітрі, чи спортзал, чи басейн, - неважливо. Але зараз ВООЗ знизила до 150 хвилин на тиждень – це мінімум, який ви маєте проводити на свіжому повітрі чи у спортзалі у фізичній активності. Але, певно, це вже компроміс з людьми, які взагалі не хочуть рухатися. Бо скажи "300 хвилин", і люди навіть з дивану не піднімуться, скажуть: "Ні, це нереально". Це мінімум – 150 хвилин, а можна і більше.

Часто питають, чим займатися. Будь чим, немає різниці. Це може бути кардіо-навантаження. Це можуть бути силові навантаження, це може бути якийсь мікс, що ви хочете. Але є певний фактор, який треба контролювати, - це пульс. Тобто людина пішла у спортзал… Зараз я дуже часто бачу у спортзалі людей, які там трошки проводять час і, певно, теж собі галочку ставлять, але зі сторони видно, що це не зароблена галочка. Це пульс. Якщо ви йдете у спортзал, басейн, на вранішню пробіжку чи на скандинавську ходьбу, - що вам треба, туди і йдіть, - купуйте собі якийсь пульсометр чи якийсь фітнес-браслет. У кожної людини є максимальний пульс – це 220 мінус ваш вік на сьогоднішній день. Цей пульс природа подарувала вам, аби втекти від лева, якщо буде потреба. Не треба тренуватися на максимумі. Але якщо ви тренуєтеся менше, ніж 60% від цієї цифри, - то це не враховується. Це прогулянка, це не спорт, не фізична активність. Якщо більше 85% від цієї цифри – то вже є певне перевантаження. Ваш пульс має бути у цих межах – 60-85% від максимального пульсу. Якщо 150 хвилин на тиждень ви це робите, ви дуже багато вклали у профілактику інфаркту чи інсульту. Про харчування ми вже сказали, далі – тиск.

Дуже-дуже-велике значення має тиск. Чому ми хочемо саме цю цифру – 130 на 80 і нижче – це тому, що будь-який тиск, який перевищує її, пошкоджує внутрішню стіночку судини, і туди вже потім заходить холестерин, утворюються антеросклеротичні бляшки, і вони вже є причиною більшості серцево-судинних захворювань. Тому треба знати свій тиск, треба періодично його міряти. Особливо, якщо ви себе недобре почуваєте – голова болить на зміну погоди чи після політичної суперечки ви себе не відчули не дуже добре. Прийдіть додому і поміряйте тиск. Якщо ви хоча б декілька разів на тиждень наміряєте в себе цифру, вищу ніж 130 на 80, то треба вам завітати до кардіолога.

Взагалі, дуже велике значення має те, що в нашій країні склалося думка про кардіолога як про лікаря, до якого треба бігти, коли тобі стало погано. "Заболіло серце, високий тиск, я біжу до кардіолога, він мені дасть таку чарівну таблеточку, і я стану здоровим". Це не зовсім так. Я от уже 17 років працюю в інфарктному відділенні, ми надаємо людям допомогу при інфаркті. Але ми не можемо дати їм нове серце чи нові судини на цей момент. Тут дуже важливо розуміти, що кардіолог – це передусім лікар, який може надати вам список профілактичних засобів саме для вас. Тобто скласти індивідуальну схему профілактики серцево-судинних захворювань, коли вам 30 років, коли вам 35 років, коли вас нічого не турбує, коли ви здорові і дуже активні. Якщо ви цю схему отримаєте і будете її втілювати в життя, у вас буде дуже багато шансів не потрапити у це інфарктне відділення чи взагалі до кардіолога зі скаргами на якісь болі чи ще щось. Ми вже думаємо, що до лікарів ходять тільки слабаки, песимісти, а не піти до лікаря – це подвиг. "Мені було погано, але я не пішов, пішов на роботу". Ну, добре. Але, може, якщо б пішов, отримав би попередження – не треба їсти це, треба займатися фізичним навантаженням, є схильність гіпертонії. То через 10 років можна не потрапити в інфарктне відділення. Це дуже важливо, про це треба знати, це розуміти.

Один з найбільш вагомих факторів в серцево-судинних захворюваннях, - це паління. Люди схильні до самообману. Кажуть: "Я небагато палю", "Я палю, але електронні сигарети". Вони собі думають, що не шкодять своєму здоров'ю. Але треба бути чесним. Перш за все треба розпочати з того, що треба стати чесними хоча б самі з собою. Що будь-яка сигарета – електронна, кальян, звичайна, легка, з ментолом чи без, не має ніякого значення, - вона шкідлива. Тобто навіть одна сигарета на тиждень, будь-яка, вона також пошкоджує. Навіть ті чотири хвилини контакту вашого ендотелію, - це внутрішня стінка судини, - з димом сигаретним, - це вже є дуже потужний фактор ризику.

- І пасивне куріння теж?

- Так, неважливо, як воно потрапляє – чи ви самі собі втягуєте цей дим чи хтось поряд курить і вас цим нагороджує. Немає ніякого значення. І, скажемо так, якщо людина кидає палити, цей фактор все одно залишається, але він зменшує свою вагомість, свій вплив. А дуже багато українців палять, і дуже багато лікарів…

- А якщо людина не може кинути палити, можна хоча б на 30% зменшити цю шкоду?

- Курити 10 сигарет чи 1, певно, теж має значення, але невагоме. Тобто все одно ця одна сигарета доведе до інфаркту.

Мені взагалі чути, що не може кинути палити, дуже складно, тому що я сама палила. Будь-які лікарі палять. Я почала ще в медінституті. Я палила 15 років і дуже багато. Всі знали, якщо я приходжу на чергування, у мене дві пачки сигарет з собою. Якщо друга закінчується, я починаю тривожитися, чи вистачить мені до ранку. То я можу сказати, що це точно реально, і немає з цим проблем. Просто людина завжди має розуміти, заради чого вона палить. Тобто у кожної людини є своя причина. І якщо ця причина, заради чого вона палить, більш важлива, ніж може, десь він там почув, що "Лікарі кажуть, що це шкідливо, а може, вони брешуть, ці лікарі". "Може, вони не завжди правду кажуть". "І може, взагалі це не так шкідливо". Якщо внутрішні терези людини показують, що те, заради чого вона палить, і те, заради чого вона кине, - на різних рівнях, людина не може кинути палити. Тобто треба ці терези спочатку зрівноважити, а потім перевести в інше положення.

Мало хто може сказати: "Я палю, щоб у мене був якийсь неприємний запах із рота" чи "відчути смак"… Куріння взагалі дуже неприємне. Кожен згадайте своє перше враження від вашої першої сигарети. Вона несмачна, вона тхне чимось неприємним, і від неї починаєш кашляти так, що тобі треба час віддихатися. Кожен згадайте свої відчуття – і лише ці відчуття справжні. Все інше – робота підсвідомості чи свідомості з вами. Тобто вам дали якусь гидоту, ви її втягнули, вам не сподобалося. А потім вам кажуть: "Це ж заспокоює", "це знімає стрес" і взагалі, "я такий дорослий". Це для підлітків дуже багато. Я взагалі в тому віці почала палити, і перша моя сигарета ще в школі була. Мені здавалося: дуже дорослі і поважні люди це роблять. Тобто в суспільстві з'являються певні передумови для того, щоб людина почала курити – це книги, які ми читаємо, це улюблені серіали, які ми дивимося. Згадайте Шерлока Холмса, який всі свої геніальні рішення приймав біля каміну з цією трубкою – він втягував цей дим і потім "вау, я ж знаю, хто вбив цю леді". А як іншим чином у цих компаніях, які випускають сигарети, будуть продавати? Дуже важко прийти до людини і сказати: "Вона дуже погана на смак, дуже тхне, але купуй і будеш все життя купувати". Складаються для людини передумови, щоб вона у своїй підсвідомості співставила фактори – "знижує стрес", "допомагає розслабитися", "більше задоволення отримуєш від того, що будеш їсти і проводити час з друзями".

От перший крок для того, щоб кинути палити, можу сказати по собі, відповісти собі на питання, чому ви палите. Я задала це питання собі і зрозуміла. От уявіть, я працювала в інфарктному відділенні, у мене була доба – кожні 15-20 хвилин до тебе приїжджає швидка з важким пацієнтом. Після чотирьох всі інші лікарі йдуть, ти залишаєшся один. Сто інфарктних хворих, швидкі, всім погано. Тут набряк легень, тут реанімація. І в тебе є чотири хвилини, коли ти виходиш на балкон, перед тобою весь Київ, тебе ніхто не чіпає, бо це ж поважна причина: "Лікар курить". "Лікар п'є чай" – не дуже поважна, а от "курить"… Заради цих чотирьох хвилин, щоб мене ніхто не чіпав, щоб я могла не думати про те, скільки роботи мені ще залишилося, і скільки годин до закінчення чергування, я виходила курити. Коли я зрозуміла, що мені просто треба пауза, розслабитися, ні про що не думати, я зрозуміла, що у цю паузу я можу робити щось інше. І тоді я заварювала якісь дуже круті чаї – зелені, звідкись мені їх привозили, якісь церемонії. Важливо людині мати якусь традицію. Тобто просто вийти на балкон не є для нас важливим. А вийти, запалити цигарку і стояти… Я собі просто замінила одну традицію на іншу.

Перш за все відповісти собі на запитання – навіщо ви курите. І ви усвідомите, що ваша мета – "розслабитися, отримати задоволення, відпочити" і паління – це протилежні речі. Не можна розслабитися, коли ти куриш. Коли ти куриш, у тебе викидаються гормони стресу, посилюється серцебиття, підвищується тиск. І розслабитися в цих умовах набагато важче, ніж коли ви просто слухаєте музику, читаєте уривок з улюбленої книги, згадаєте якийсь вірш чи поп'єте чай. Ви можете замінити одну традицію на іншу. І вам буде краще.

- Якщо повернутися до теми нервів і стресів, у людини є поширена звичка:  "Надто нервуюся, вип'ю валеріану". Наскільки це допомагає? Наскільки часто ц можна робити?

- Це допомагає набагато краще, ніж сигарети. І люди, які п'ють валеріану при цьому, будуть жити довше. Я завжди кажу своїм пацієнтам, що седативні людина має обрати собі сама. Немає універсального седативного засобу, який заспокоює людину – оцей гарний, а цей поганий. Просто є шкідливі седативні, а є нешкідливі. Їх можна приймати. Як часто – ну, навіть таблетка у кишені може допомогти, тому що психологічно людина знає, що у неї є допомога. І людина сама може певними техніками релаксації цю проблему вирішити. Але від таблетки валеріани жаху не буде. А от є такі заспокійливі засоби (особливо поширені в нашій країні, у Європі їх немає), які мають у своєму складі фенобарбітал – це "Корвалол", "Барбовал". Оце вже певна шкода. Людина може звикати до цього препарату. Особливо, якщо вони містять спирт (вони є у пігулках, а є у спиртових розчинах). Якщо є звичка вживати щодня або через день, то потім синдром відміни може нагадувати синдром білої гарячки. У нас були випадки, коли приїжджали поважні жінки з інфарктом, які забували вдома корвалол, і на третій день вони буянили, і ми мали їм вводити вже серйозні препарати. Ну скільки там крапель того спирту, але якщо це 10 років щодня, то це вже така ж залежність від спирту, як і у алкоголіка, який п'є горілку. Тобто не треба цього робити.

- Навіть якщо раз на тиждень – то це шкідливо і треба на якісь інші ліки переходити?

- Розумієте, у них є ще фенобарбітал. Якщо раз на тиждень 10 років, можна звикнути до спирту. Фенобарбітал – досить токсичний. Це протисудомний серйозний засіб, який відключає кору, відключає підкорку, має снодійний ефект. Але я не думаю, що людина, щоб заспокоїтися, має випити такий серйозний препарат. Звичайно, він ефективний. Якщо людині, яка п'є валеріану, накапати 40 крапель корвалолу, вона скаже: "О, то ж інша справа". Але завдяки чому… Просто почитайте інструкцію для початку. Того робити не треба. Можна просто вдихнути-видихнути, розслабитися, подумати про щось приємне, і вже легше стане.

- От якраз читачка питала щодо "Барбовалу" – чим можна його замінити, щоб це було більш безпечно?

- Я думаю, все-таки треба піти до лікаря, щоб він порекомендував, враховуючи ваші особливості. Комусь допомагає валеріана, комусь "Магне B6", комусь ще щось. Це дуже індивідуально, але вибрати краще з лікарем. Навіть якщо з першого разу не вийшло – ну, лікар теж не має екстрасенсорних здібностей, щоб вгадати, який саме седативний препарат треба. Але він запропонує вам декілька варіантів, ви спробуєте, і знайдете свій препарат. Впевнитеся в тому, що він безпечний, і будете його вживати. Але паралельно рухайтесь ще й у якомусь психологічному плані. Вивчайте якісь техніки релаксації, техніки, де ви можете скинути свій стрес.

До речі, той самий спортзал – це дуже гарний вихід для стресу. Силові навантаження, бокс, кардіонавантаження – певний час, коли ви тільки-тільки пішли до спортзалу, це теж стрес для організму. Ніколи не рухались, - пішли. Перші два місяці буде важко. Якщо б мені хтось десять років назад розповів, що я тричі на тиждень буду ходити в спортзал і займатися, я б ні за що не повірила, бо у мене була така установка, що я взагалі неспортивна, і в мене взагалі з фізкультури були погані оцінки, і на канат я б ніколи не залізла, і в школі плакала через це, і спорт – це не моє. Але це просто установка не дає людині досягнути чогось. І зараз я знаю, що в мене був важкий день, важкі хворі, були сльози, біль, було усе погано, але я прийшла у спортзал, і за цю годину – я десь годину п'ятнадцять займаюся, - я викинула цей стрес, він вийшов з мене.

Ви розумієте, давайте знову будемо проводити паралелі з первісними людьми. Він біг від лева. Він побачив лева – в нього стрес. Забилося серце, підвищився тиск, розширилися зіниці, організм готовий до бігу. Він пробігся, цей стрес викинувся, він прийшов додому, у печеру і розслабився. Обняв жінку, обняв дітей і сказав: "Я тікав від лева, і в мене все добре". Якщо стрес відбувся, усі ці зміни в організмі відбулися, але вони нікуди не пішли, крім тривоги, ці всі гормони залишилися у вашому організмі – серцебиття, тиск, усе це продовжується. Якщо це буде часто, це стане звичкою. Навіть просто після політичних баталій чи соцмереж, в яких ви начиталися таких жахів, підете до спортзалу і чим займетеся – неважливо чим, як ми вже казали, просто будете контролювати пульс, – то цей стрес вийде з вас, і це природній вихід цього стресу з вашого організму.

- Які б обстеження ви рекомендували людям, у яких немає ніяких особливих проблем, але вони хотіли б вчасно дізнаватися про стан здоров'я – у 30, 40, 50 і більше років?

- Це, по-перше, вимірювання тиску, ми вже казали. Вимірювання пульсу. По-друге, я б дізналася про глюкозу. Ми з вами не закінчили перелік факторів ризиків для здоров'я. Там не на останньому місці глюкоза крові. Люди всі знають, що діабет – це фактор ризику серцево-судинних захворювань, але є стадії до діабету, які також можна лабораторно вивчити. Можна здати кров на глюкозу, індекс Homa це такий індекс інсулінорезистентності, який може сповіщати про те, чи буде діабет через п'ять років, припустимо. І глікозилований гемоглобін – це такий показник, який може показати протягом трьох місяців, чи були у вас скачки цукру. Ви перевірите свою схильність до діабету. Аналіз на глюкозу буде дуже важливим і корисним, ліпідограма – холестерин і всі його фракції.

Тому що наступним фактором, про який ми не встигли поговорити, і зараз поговоримо, це високий холестерин. Є дуже розповсюджена помилка – люди роблять аналіз на загальний холестерин. Він може бути нормальним, але всередині нього є складові – вони хороші і погані. Якщо ви подивитеся, ліпідограма складається з декількох факторів. Перший – це загальний холестерин. Він має бути нижчим, ніж п'ять. Якщо подивитеся далі, - там дуже складні для розуміння людини слова, які навіть виговорити важко. Це ліпопротеїди низької густини, високої густини, дуже низької густини і тригліцериди. У цій ліпідограмі у нас є один друг – це ліпопротеїди високої густини. Це корисні жири, які знаходяться у морській рибі, це ті Омега 3, про які зараз багато пишуть. І чим їхній рівень вищий, тим краще. Вони захищають від інфарктів та інсультів. А інші нам вже не друзі.

Тригліцериди мають бути нижчими, ніж 1,7 для того, щоб ви були впевнені, що все у вас гаразд. А ліпопротеїди низької густини найбільш шкідливі, вони перші проникають у судини, утворюючі бляшки. Краще, щоб вони були нижчими, ніж 2,5. Не 3, як пишуть у лабораторіях. Якщо ви зробили ліпідограму, це теж буде дуже добре. Якщо побачите, що є певні зміни, прийдете до лікаря, і він вам розповість, як із цим впоратися. Я можу вам розповісти. Бо приходять люди з одними і тими ж запитаннями. "Я багато рухаюсь, не їм нічого жирного, чому у мене високий холестерин і оці погані ліпіди?". Маємо знати, що ліпіди, холестерин взагалі потрапляють до нас двома шляхами. Зробили ліпідограму, побачили, що він підвищений, от він прийшов до вас двома шляхами. Перший шлях – це, звісно, з їжею. І це тільки 20% холестерину. Я бачила багато вегетаріанців, у який був високий холестерин і бляшки. Тобто, якщо ви побачили відхилення від норми на 20%, це все у ваших руках, ви можете знизити за допомогою правильного харчування. Але 80% холестерину потрапляє в організм з печінки. Тобто наш дуже важливий орган печінка синтезує холестерин, і це її нормальна функція.

Люди, якщо чують "печінка і холестерин" вони біжать в аптеку і просять почистити печінку. Це дуже популярний захід в нашій країні. Але цього робити не треба, тому що це нормальна функція печінки. Вона дуже багато корисних речовин синтезує - багато білків, багато гормонів. І в тому числі, вона синтезує холестерин. Навіщо вона це робить? Це не від якогось дуже вередливого характеру, просто холестерин нам в організмі дуже потрібен. Цей холестерин входить до складу мембран клітин, входить до деяких гормонів. Але найбільший внесок – це жіночі і чоловічі статеві гормони. Тобто, більшість нашого холестерину йде на побудову жіночих і чоловічих статевих гормонів. І, певно, коли нам 18 чи 20 чи 25, це дуже добре, коли у нас є холестерин, тому що ми можемо виконувати свою біологічну функцію. Але проблема в тому, що і в 18 і в 80 років однакова кількість холестерину синтезується печінкою. Бо це в її генах написано, що за день вона має синтезувати стільки холестерину. Але в 18, 20, 25 років весь цей холестерин йде на користь. Але чим старше ми стаємо (у чоловіків це відбувається поступово протягом життя, а у жінок – різко після менопаузи) тим рівень гормонів менше, а з ним і потреба. А печінка, якщо ми її не вбили там алкоголем, гепатитом, займається своєю справою. Можливо, природа таку несправедливу штуку придумала, що людина їй потрібна, доки вона виконує свою біологічну функцію. А коли вона не виконує свою біологічну функцію, вона не потрібна, вона починає старіти, судини в неї забиваються холестерином, і вона помирає.

Тому, якщо ви побачили у своїй ліпідограмі високий рівень холестерину – більш ніж на 20% він перевищує норму, або ж ви сіли на дієту, почали худнути, почали займатися спортом, а все одно холестерин високий, дуже важливо піти до кардіолога, щоб він призначив вам спеціальні ліки. Тому що в цій ситуації без ліків не обійтися. Але якщо є високий холестерин, і ви не знаєте, чи треба ліки, чи не треба, лакмусовим папірцем є ультразвукове дослідження судин шиї. Це судини, в яких у першу чергу починається відкладення холестерину. І ми можемо побачити за деякий час місця під майбутні бляшки. Якщо ви зробили це УЗД і побачили, що там вже є бляшки, то, певно, вже немає часу на дієту і немедикаментозне лікування. Треба приймати якісь препарати. Їх призначить також кардіолог.

- От ви кажете про харчування. Найпоширеніші поради – не їсти жирного, уникати транс-жирів, їсти більше овочів. Чи є у вас більш спеціалізовані поради?

- В принципі, ніхто велосипед не зможе зараз винайти. Так, транс-жири. Це не тільки ті речовини, які підвищують холестерин, а вони безпосередньо пошкоджують нашу внутрішню стінку. Ми пам'ятаємо, що внутрішню стінку наших судин пошкоджують високий холестерин, високий тиск, високий цукор. І також безпосередньо транс-жири. Тому їх треба виключити. Де вони знаходяться, думаю, знають всі. Але можемо повторити. Це вся випічка, це маргарин, це вершкове масло з низьким вмістом жиру, це напівфабрикати, заморожені піци, навіть крекери, які матусі часто купують своїм дітям, - це транс-жири. Тому що вся наша харчова промисловість працює на маргарині. Ніхто вам не буде з домашнього вершкового масла випікати печиво чи якусь випічку, чи щось смачненьке. Тому все, що ви купили у супермаркеті вже готове – випічка, солодке, навіть помадки на цукерках, на печиві, - це все транс-жири. То треба це виключити. Якщо вам раз на тиждень хочеться чогось солодкого, зробіть собі самі з нормального вершкового масла.

По-друге, мені здається, важливо не тільки, що ви їсте, а й в якому співвідношенні. В принципі, є тільки три основні поради, які допоможуть знизити рівень холестерину і серцево-судинних захворювань. Перше – це виключити транс-жири і солодощі, тому що солодке також пошкоджує нашу внутрішню стінку. Друге – це вживати побільше морської риби. Пам'ятаєте, ми казали про єдиного друга у нашій ліпідограмі, який проти трьох недругів встояти має – це омега 3, ліпопротеїди високої густини, і вони мають бути якомога вищими. Тобто 3-4 рази на тиждень ви маєте вживати морську рибу, і вона може бути жирною, необов'язково нежирною. Але не соленою, солі не треба. Третє правило – вживати побільше ягід, овочів та злаків. Овочі – всім зрозуміло. Що мається на увазі під злаками, - це цільнозерновий хліб, це макарони твердих сортів і цільнозернові каші. Не вівсянка, не білий рис – тому що вони дуже великий глікемічний індекс мають, то ми будемо набирати вагу. Це бурий рис, це дикий рис, це кускус, це булгур, це не обсмажена гречка. Треба запам'ятати, що співвідношення має бути один до трьох. 75% має бути ягід, овочів та злаків і лише 25% - це жири тваринного походження. Якщо ми взагалі цю групу тваринного походження розкриємо, що з цього можна, що не можна. Можна, якщо ви не проти, вживати м'ясо, але не жирні сорти. Це курка, це індичка, це кролик, дуже рідко – це пісна яловичина. Але якщо ви взяли шматок м'яса – наприклад, запечену індичку, - ви її з якимись травами запекли. Взяли 150 грамів, поряд має бути 450 грамів салату. Співвідношення має бути 1 до 3. Що треба пам'ятати, що чим людина старша, тим менше м'яса їй потрібно і більше овочів. Тобто якщо дитині 16-18 років, їй можна і більше м'яса їсти. Якщо після 35, то один до трьох – це максимум.

Що з цієї групи ще ми можемо вживати. Це обов'язково натуральні йогурти і кефіри. Самим робити. Не в супермаркеті купляти, куди там вже напхали якихось там солодощів, хімічних речовин. А собі зробили в йогуртниці чи в мультиварці кефір і йогурт. Вони мають бути кожен день. З них можна робити заправки для салатів, до них можна додавати якісь смаколики – трави, якщо на ніч, навіть часник, кроп, будь-що. Горіхи туди можна додавати. Їсти щодня, бо ці натуральні йогурти і кефіри захищають нашу мікробіоту кишківника. У нас всередині є кілограми бактерій, які захищають нас не тільки від інфекційних захворювань, а й від депресії, діабету, серцево-судинних захворювань. Вони дуже люблять ці йогурти, бо друзі до них приходять на допомогу. І вони дуже люблять клітковину. Тобто овочі. І треба їх годувати, щоб вони нас захищали.

- А алкоголь? Не можна? Чи деякі кажуть, 50 грамів на тиждень вина?

- В принципі, це не найбільш великий і не найбільш загрозливий фактор ризику. Я не знаю, навіщо раз на тиждень, але в принципі, ви можете одну порцію – це 50 грамів якісного міцного алкоголю чи 100-150 грамів вина – іноді вживати. Але є люди, у яких є підвищений ризик якихось… Ліпідограма взагалі теж може дати відповідь на це питання. Тому що якщо підвищений рівень саме цих тригліцеридів, про які ми ще не говорили, то цим людям не можна алкоголь. Якщо є схильність до якихось шлунково-кишкових захворювань – панкреатитів, холецеститів, алкоголь не можна. Але в принципі, якщо це, скажімо так, не супровід для політичної суперечки, а супровід для довгої гарної бесіди в приємному місці з приємними людьми, але це має бути не та звичка, що сісти за стіл, багато їсти, багато пити і за якісь тости пити алкоголь, це має бути невимушена бесіда з одним келихом, який вам більше для атмосфери потрібен, для запаху, для того, щоб тримати його в руках, а не весь час за здоров'я один за одним вживати. Це теж різні традиції і різні наслідки цих традицій.

- А тригліцериди – це що таке?

- Це також у ліпідограмі є загальний холістерин, ліпопротеїди високої густини, низької, дуже низької і тригліцериди погані. Це теж складова нашого холестерину, яку ми найчастіше наїдаємо. Вони не синтезуються в такому обсязі у нас в печінці. Наїдаємо або от, регулярне вживання алкоголю. Рівень тригліцеридів також може бути спадковим, але регулярне вживання алкоголю і навіть не дуже регулярне можуть бути допомогою цим тригліцеридим.

- Наш читач просить прокоментувати. Він читав опис симптоматики серцевого нападу: "поширені болі в грудині зліва і тривають не більше 20 хвилин. Якщо у віддалених від грудей місцях або триває годинами, вірогідно, це не серцевий напад".

- Так, це дуже цікава тема, дякую за питання. Тому що дуже багато пацієнтів приїжджають через день через два з інфарктом, кажуть: "У мене боліло, але я думав, це не інфаркт". Я дам вам першу і дуже важливу пораду. Не намагайтеся розібратися самі. Я вам зараз все дуже детально поясню. Але я вам хочу сказати, що навіть деякі лікарі помиляються. Тому що є класичний інфаркт, він описаний у всіх підручниках з кардіології, і про який кожен студент на іспиті розповість. Це давлячий або пекучий біль за грудиною або в області серця, який може супроводжуватися відчуттям нестачі повітря, холодного поту, тривоги. Якщо цей біль триває кілька хвилин і більше, це дуже схоже на інфаркт. І, звісно, треба викликати швидку.

Але якщо чесно, інфаркти дуже часто маскуються. Я лікую інфаркти 17 років, і я бачила дуже різні інфаркти. У мене був пацієнт, який ходив і лікував зуби, у нього нижня щелепа боліла, він йшов під гірку, у нього починала боліти нижня щелепа, і він думав: "Що ж таке, я вже стоматологу стільки грошей залишив, а воно….". Тобто вам має насторожити будь-який біль, який виникає при фізичному навантаженні. Якщо ж цей біль, який виникав при навантаженні почав виникати ще й у стані спокою, це справді дуже велика вірогідність, що інфаркт. Типовий біль може віддавати у різні місця. Лікарі називають це розумним словом іррадіація. Біль кудись віддає – це ліва рука, обидві руки, права рука, це шия, нижня шелепа, спина, плечі. Але дуже часто, на жаль, сам біль за грудиною відсутній, а сама іррадіація є. Зараз у мене в палаті пацієнт, у якого боліла ліва рука. За грудиною не боліло, а ліва рука боліла. Він ходив по невропатологах, а кардіограму тільки нещодавно догадалися зняти. Тому дуже важливо не намагатися розібратися самим.

До речі, зміни на кардіограмі з'являються скоріше за все, коли інфаркт. Але є спеціальні проби з фізичним навантаженням. Якщо ви йдете під гірку, прискорилися, пройшли більше кілометра, і ви відчуваєте якусь важкість, щось болить, це теж дуже схоже на стенокардію, яка може бути перед інфарктом. Дуже хороший спосіб – пройти проби з фізичним навантаженням. Це або бігова доріжка, або велосипед – називається велоергометрія або тредміл тест. Ви крутите педалі, у вас в цей момент реєструють кардіограму і міряють тиск. Яку відповідь може дати ця проба. Перше: чи дійсно у вас є бляшки в судинах серця, які потім приводять до інфаркту. І як ви реагуєте на фізичне навантаження. Вам може показати, що так, проба на ішемічну хворобу негативна, але реакція по гіпертонічному типу. Тобто треба подумати, чи не станете ви гіпертоніком, чи не треба вам вже приймати ліки і займатися немедикаментозною профілактикою.

Але у будь-якому випадку, які болі частіше за все маскують інфаркт. Це неврологічні болі – ниє, коле, як кілок стоїть у грудях наскрізь, які вже годинами болять. Тобто, в принципі, якщо у людині півгодини болить, але з ним ще нічого не сталося, скоріше за все, це не інфаркт. Тому що за півгодини, якщо б болів інфаркт, були б вже якісь ускладнення, і людині було б дуже погано. Але медицина – наука дуже не точна. Тому не ставте собі діагноз. А краще пройдіть обстеження, зробіть ліпідограму, зробіть пробу навантаження, зробіть кардіограму і підіть до грамотного кардіолога, який вам дасть відповідь.

- Ще одна читачка запитує. У її мами гіпертонія третього ступеню, вона пройшла усі обстеження і приймає постійно ліки. Тиск спершу був 150, а на ліках – 105 на 70. Чи це не шкідливо? І чи можна при цьому їсти вершкове масло?

- Давайте спершу покінчимо з вершковим маслом. Не треба часто їсти вершкове масло. Якщо дуже захочеться, можете з'їсти чайну ложку на тиждень. Якщо взагалі від нього відмовитеся, зробите собі дуже добре. Щодо тиску. Тут дуже багато нюансів. І давайте почнемо з якого нюансу. Наші судини головного мозку – дуже великі консерватори. Вони вважають нормою те, до чого вони звикли. І дійсно, коли людина приходить до лікаря, і в неї тиск 180 на 100, і вона так вже ходить декілька років, і лікар дає їй правильні ліки, і наступного дня у неї тиск 120 на 70, вона проклинає кардіолога, бо вона себе дуже погано почуває, набагато гірше, ніж до візиту до лікаря. І вона припиняє пити ці таблетки. Каже: "До таблеток мені було краще". Але тут треба розуміти, що, по-перше, не треба різко знижувати тиск. Можна зробити це у два етапи з кроком в тиждень, півтора чи два тижні. Тобто дати судинам адаптуватися. І судини дуже великі консерватори. Будь-які коливання тиску чи вгору чи вниз вони будуть розцінювати як якусь загрозу, будуть сигналізувати, що щось з вами відбувається не так. Це може бути слабкість, може бути головокружіння, якесь загальне недомагання. Якось людина себе погано почуває, немає сил, немає активності. Треба просто звикнути. Я колись почула дуже влучне порівняння, що якщо у алкоголіка забрати пляшку, він себе також дуже погано почуває, і до вас негативне ставлення. Це не означає, що хай п'є. Треба знижувати тиск, але треба знижувати його поступово, можливо, у два етапи, якщо є час, якщо це не інфаркт і не інсульт, і треба надавати судинам час звикнути.

Тобто якщо ви три-чотири тижні, інколи – два, походите з тиском 120 на 80, то ваші судини звикнуть до цього. Скажуть: "Оце в нас норма". І навіть якщо у вас буде 140 на 80 через місяць, коли погода поміняється, вам вже буде погано, вже буде боліти голова. Це вже каже про те, що є певні відхилення від норми. Що стосується тиску 105. Немає інформації, наскільки часто такий тиск буває. Тому що що люди роблять. Призначили таблетки – оцю вранці, цю ввечері. Він приймає, і в нього тиск більш-менш нормальний. Але ми живемо в атмосфері, не у вакуумі. Настав день, коли атмосферний тиск знизився. Що судини роблять – вони також знижують тиск. Тому що їх інакше розірве. Вони кажуть: "У мене на цих ліках тиск 105" і скасовують ліки. Зменшує дозу – "сьогодні пів таблетки вип'ю, а завтра взагалі пропущу". Але правда в тому, що антигіпертензивні ліки діють, якщо їх постійно приймати.

Давайте повернемося трошки назад. Всі ліки на гіпертонії діляться на дві групи – це препарати швидкої допомоги. Дуже великий тиск – треба щось прийняти. Це може бути "Каптопрес" під язик, декілька крапель "Фармодепіну". Це дуже потужні сильні ліки. Вони дуже швидко діють і дуже влучно – тиск знижується. Але є інша група препаратів, яка називається "антигіпертензивні препарати". Це препарати для прийому щодня. Тобто, щодня ви приймаєте препарат. Порівняно з першою групою, вони дуже слабкі, дуже м'які. Їм треба час, щоб накопичуватись. Ви почали приймати таблетки, через два-три тижні вони накопичаться у вашому організмі, буде вже нормальна концентрація, вони почнуть діяти. І от ці таблетки сьогодні випив, завтра не випив, там півтаблетки або чверть. Вони не накопичується і не діють в організмі. Тому якщо у вас постійно тиск 105, треба піти до кардіолога (самим нічого не робити) і, можливо, зменшити дозу, щоб тиск був 110 там, 120. Але якщо це періодично, то це є норма. Навіть у дуже злісного гіпертоніка може бути тиск 90 на 60, бо знизився атмосферний тиск. І в нього тиск знизився. То треба розрізняти.

І ще треба розуміти, що є певні критерії. От вам призначили ліки від тиску, які критерії, що вам правильно призначили, і що ви п'єте правильну дозу, правильний препарат. Це, по-перше, ваш тиск не підскакує вище ніж 130 на 80. Якщо цій жінці знизити дозу препарату, і будуть скачки – 140, 150, 160, краще приймати ліки і буде там 105-110 на 70, ніж вона буде приймати меншу дозу, і у неї будуть кризи. І друге – це параметр "немає кризи". Тобто на фізичне навантаження, на переміну погоди, на стрес людина не реагує кризами. Тоді ви можете приймати ліки, це дуже безпечно. І взагалі, вважається, що гіпотоніки живуть довше, ніж гіпертоніки, і без проблем. Якщо в людини низький тиск, це може супроводжуватися великою кількістю скарг – гіпотоніки інколи скаржаться більше, ніж люди з інфарктом. У них дуже багато скарг. Але вони живуть довше, і в них немає інфарктів.

- Анно, от ще останнє на сьогодні питання. Читачка цікавиться, якщо думати позитивно, налаштовуватися на радість, чи це допоможе уникнути проблем?

- Це дуже хороша річ – позитивне мислення, оптимізм. Це один з факторів здоров'я, але не єдиний. Ми маємо підходити до профілактики і здоров'я більш комплексно. Якщо в людини хороший настрій, вона позитивна, налаштована на здоров'я, то в неї більше шансів залишитися здоровою. Але якщо у неї повно інших факторів, і вона завдяки своєму оптимізму просто їх ігнорує, це все одно приведе її до інфаркту. Тобто треба бути позитивним, але треба знати свій тиск, треба не курити, треба знати свій цукор, свій холестерин, треба йти до залу, фізично навантажуватись. Треба комплексно підходити до здоров'я. Тобто якщо це все є, і ви до цього ще й оптиміст і позитивний, взагалі у вас море шансів бути здоровим і не захворіти.

Бо я згадую, у мене була пацієнтка, вона була дуже позитивна, вона всіх людей любила, вона ходила до церкви, всім допомагала, у неї тиск був постійно 180 на 100. Вона себе прекрасно на ньому почувала. Я тоді була ще дуже молодим кардіологом, ще не могла надавити на людину, дати їй зрозуміти. Я призначала ліки, а через 2-3 місяці вона припиняла їх пити. "Я себе і так добре почуваю, навіщо мені ці ліки". І в неї стався великий інсульт, вона зараз не може вийти сама з дому. І мені дуже шкода цю людину – це прекрасна, напевно, найкраща людина, з якоюсь я колись була знайома. Але позитивне мислення і оптимізм – не єдиний фактор, який вирішує, чи ви будете хворими, чи здоровими. Треба враховувати всі фактори, а ще до цього додавати оптимізм. Бо в принципі, як ви вирішите, все так і буде. Але треба з певною долею критики до цього ставитися. Тобто, якщо ви вирішили бути здоровим, вам мало цього рішення і віри в те, що ви будете здорові. Треба збирати інформацію, треба йти до кардіолога за індивідуальною схемою профілактики. Тоді ви будете здоровими.

- Дуже дякуємо, Анно. До нових зустрічей на Depo.ua.

 

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна