Історія дня: Як війна психічно оздоровила українську армію

Міністр оборони Степан Полторак, після хвилі обурення у "Фейсбуці", відсторонив від посади головного психіатра МОУ Олега Друзя. Рух #1_из_93% досяг своєї мети

Валя Котик
Журналіст відділу «Життя», редактор відділу «Молодий укроп»
Надія Собенко
Журналіст розділу Depo.Київ.
Історія дня: Як війна психічно оздоровил…

Таке важко було б уявити не тільки в радянській армії, наступницею традицій якої стала наша, а й в сучасній українській армії зразка 2013 року.

Які соцмережі, яке обурення?! За подібні дописи вліпили б вояці НСВ, позбавили премії і запроторили чергувати на день народження, Великдень і Новий рік. Щоправда, тоді не було АТО і демобілізованих військових блогерів. Це може й цинічно, аде війна оздоровила українську армію, зробила її більш прозорою, сучаснішою, зрозумілішою.

Може здатися, що чиновниками тепер керує "Фейсбук", але це не так. Щодня ми читаємо (і публікуємо) численні дописи про корупцію, бюрократію, ями на дорогах, і в більшості випадків це не призводить ув'язнення корупціонерів, звільнення бюрократів чи латання ям.

Та й про того ж Друзя ще навесні з'являлися новини, що його затримано за хабар. І що? Увесь цей час він і далі обіймав посаду і днями виступав на тій злощасній (для нього) конференції.

А от коли до справи беруться військові, дуже часто вони доводять її до кінця. Ґвалт через полковника Друзя піднявся вчора. "За один день владналися", "А от не базікав би дурню публічно, так і далі б в тіні збагачувався" - пишуть в коментарях демобілізованому атовцю Мартіну Бресту, який поширив повідомлення Полторака.

Нагадаємо, в понеділок головний психіатр Міноборони, начальник клініки психіатрії ГВКЛ полковник Олег Друзь, доповідаючи на комітеті з питань охорони про психологічну реабілітацію учасників АТО і шляхи зменшення кількості самогубств заявив, що учасники бойових дій є потенційною загрозою для суспільства. Через збіг його слів та інфографики, слова Друзя військові зрозуміли так, що 93% ветеранів АТО мають психічні проблеми й становлять загрозу для суспільства.

Підняв цю тему демобілізований атовець, військовий блогер Мартін Брест. Написав подяку "від прихованого ворога".

Справа навіть не в наведених Друзем фактах, а в тому, як це було подано. Найбільший напис в інфографіці був "скритий ворог" і тільки роздивляючись інфографіку можна зрозуміти, що 93% людей, які повернулися з зони АТО, за викладеними даними і приховують свої психологічні проблеми. А пороздивлявшись ще трохи цей витвір провідних дизайнерів розумієш, що (скоріш за все) то ПТСР - скритий ворог, а не всі ті, кого перелічено в тій пірамідці Друзя.

Сам Друзь, не через інфографіку, а як кажуть в армії, через рот доповів присутнім, що:

- Близько 80% військових, які брали участь в АТО, отримали бойовий стрес.

- В приблизно 25% з них цей стрес вилився в різні форми ПТСР

- Як свідчить міжнародний досвід, учасники бойових дій, після повернення до мирного життя можуть стати загрозою для власних сімей і всього суспільства

- За статистикою 98% учасників АТО потребують допомоги в подоланні бойових стрес-факторів

- Рівень незавершених спроб суїциду виріс з 16-17 на 100 тисяч осіб в довоєнні роки до 64 на 100 тисяч осі в 2016 році. В 92% спроби було скоєно в стані спьяніння, 73% військовослужбовців, що пробували вчинити самогубство були мобілізованими

- 42% самогубство було скоєно в зоні АТО, 57% - поза зоною.

Але одна справа, що він доповідав, а інша – як це було зроблено. Артилерист Юрій Руденко пояснює:

"На зображенні (в інфографіці, - ред) ми бачимо в цілому не такі вже й дурні речі, проте в очі кидається фраза "Скритий ворог". Тобто я насмілюся припустити, що інфографіку ліпила людина, яка не дуже хотіла, щоб її зрозуміли. А "лектор" (ймовірно) інфографіку або не читав, або не допетрав, що навколо далеко не всі такі розумні як він сам. І не потрудився пояснити, а що ж це власне кажучи на зображенні то написано. Я розумію (після дуже уважного розгляду) картинку так: 93% ветеранів соромляться сказати про проблеми і тільки у 20% - ці проблеми є дуже серйозними. І так як люди приховують свої проблеми, бо у нас в країні "немодно" промивати собі голову - ця проблема прихована, і є прихованим ворогом ... Коротше як завжди, нормальна ідея, виконана дупою, результат – зворотний".

"Може він хотів увагу до проблеми (яка ймовірно є) залучити? Замість цього він привернув увагу до себе. Замість затвердження, що у 93% бійців можуть бути психологічні проблеми і їм може знадобитися допомога (для благополуччя в першу чергу їх самих), вийшло що 93% бійців можуть бути небезпечні для оточуючих. І виглядало це саме як апеляція до оточуючих. При цьому на слайді, який він озвучував "93%" це кількість тих хто "соромиться або заважає виявленню психічних проблем", тобто товариш тричі і…т. Він не зволив вникнути в те, що зібрався вимовити", - коментує Tommy Tom Товариш.

"Невже ви не розумієте, що робите? Невже, ви знавці ПТСР без бойового досвіду, не усвідомлюєте, що тупо провокуєте, нє?" - наголошує інший демобілізований, Максим Музика.

Демобілізований атовець, юрист Масі Найєм і Музика вирішили навіть позиватися в суд на Друзя за паплюження репутації учасників бойових дій. Запрошують приєднуватися тих, хто також бажає себе ображеним.

Що до добору слів у вищевказаній доповіді - хто завгодно може бути "загрозою для суспільства". Вимушений переселенець-безхатько, вдова загиблого бійця, мати дитини, скаліченої під час обстрілів, патріот, якого побили на мітингу. Людина, яку звільнили з роботи, в якої гормональні розлади чи сильне почуття голоду, яка страждає від хронічного болю чи депресії. Навіть полковник, різко звільнений з посади через якесь непорозуміння.

Застосовувати словосполучення "скритий ворог" по відношенню до тих, хто брав участь в АТО - це справді схоже на провокацію і дискредитацію ветеранів, на спробу виставити їх контуженими агресивними шизофрениками.

Крім того, це певною мірою і дискредитація військової психіатрії, бо відтепер довіри до неї від атовців буде ще менше.

Якщо ж заспокоїтися і оцінити повідомлене військовим психіатром Друзем, виявляється, що найбільшою його помилкою була невдала подача фактів. На думку Альберта Фельдмана, психолога і директора українсько-ізраїльського Інституту стратегічних досліджень імені Голди Меїр (в Україні він ділиться досвідом Ізраїлю через високопосадовців, профільних експертів, зокрема в питаннях психологічної та медичної реабілітації воїнів, біженців, людей із зони конфлікту), якщо людина стикалася з бойовою травмою, шоком війни, то у 95% випадках у людини постраждав психологічний фон. Це міжнародний досвід.

"Але багато, хто сам з цим справляється, - зазначає Фельдман. - Резерви людського мозку до кінця не досліджені, і ніхто не знає як у кого психіка адаптується. Тому більшість людей, постраждалих від війни, самі приходять до тями. Тут йдеться про інше, те до чого намагався закликати Друзь - сьогодні в суспільстві існує стигма, яка перешкоджає виявленню і терапії таких проблем. Необережно висловлюючись він потрапив у неприємну ситуацію, тому що непрямо можна припустити, що всі поголовно хворі, тобто не хворі, а мають в собі ознаки посттравматичного синдрому. Насправді ж не більше 20% за світовою оцінкою, мають ознаки ПТС, решта справляються без психологів і лікарів, їх адаптували суспільство і сім'я"

Спеціаліст наголошує – посттравматичний синдром (ПТС) не є психічною хворобою. Це нормативний розлад, який порівняно легко піддається терапії. З людьми, які мають ПТС повинні працювати переважно психологи, реабілітологи, у крайньому випадку - психотерапевти.

"Психами їх називати категорично не можна. Лише у 3-4% випадків потрібна допомога психіатрів. Вони можуть стежити за ситуацією і визначати, яка кількість пацієнтів може проявити себе людьми у яких виявилася психічна патологія. Велика кількість людей потребують психологічної реабілітації і це не психіатрична проблема", - пояснює психолог.

Бійці АТО на його думку, обурені, бо "замість того, щоб дійсно допомагати потерпілим, здійснювати реабілітацію, займаються перекиданням цифр з права на ліво, обговорюють загальну небезпеку".

"Замість того, щоб адаптувати західні норми психологічної реабілітації бійців АТО, намагаються розказувати як все погано. Обурило то, що немає реальної роботи в цьому напрямку, є тільки розмови. А крім того кожна цифра подається так брудно і проблематично, що з них можна зробити невірні висновки", - зазначає він.

На думку Фельдмана, відсторонення Друзя тільки через те, що "людина назвала проблему" "це тупе солдафонство"

"Розумієте доля фахівця вирішується в соцмережах. Хіба це нормально? Давайте вийдемо на вулиці і будемо призначати головного лікаря, головного акушера. Це обурливо. Нехай фахівці це обговорюють. Чому через двох-трьох блогерів, хай навіть ветеранів АТО, міністр оборони відсторонює, полковника, керівника медичної галузі в армії? Я вам пояснив, що Друзь не зовсім точно висловився. Але після всього те, що його відсторонили волюнтаристським рішенням блогерів і соцмереж – обурливо", - розповів він журналісту Depo.ua.

Можна навіть припустити, що стався новий перегиб і "Фейсбук" тепер керує українською армією. Але якщо згадати, чим закінчилася, після кількох хвиль обурення справа Голубана, скільки билися за правильну тушонку, форму і взуття і скільки простих військових за маленькими зірками (чи без) так і залишилися скривдженими, іноді навіть незважаючи на дописи Мартіна Бреста іже з ним, часи, коли соцмережі справді б керували армією, ще не прийшли. І це добре.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme