ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Генетично модифіковані діти: Чим загрожує світу сенсація з Китаю

Народження у Китаї генетично-модифікованих дітей стало науковою сенсацією. От тільки лікаря, що здійснив "прорив" вважають радше злочинцем, ніж генієм

Depo.Життя
25 січня 2019 10:00
ФОТО: depo.ua

Світ дізнався про народження дівчат-близнючок з модифікованими генами. Знайшли ще одну жінку, вагітну дитиною, у чий геном втручалися китайські лікарі. Як повідомили слідчі державній інформаційній агенції Китаю Xinhua, дітей помістили під медичний нагляд.

Власне, про експеримент Хе Ціанкуі розповів ще у листопаді минулого року. Вчений залучив волонтерів - вісім сімейних пар, в яких чоловік був ВІЛ-інфікованим, а жінка - здоровою. Використавши техніку генетичного редагування Crispr, він змінив гени ембріонів таким чином, аби вони не могли "підхопити" вірус від батька, а потім імплантував їх у матки жінок.

За його словами, дівчатка-близнючки народилися "нормальними і здоровими", а одна з них ще й набула пожиттєвий імунітет до вірусу. Сказав, що його група дослідників стежитиме за самопочуттям близнючок, доки їм не виповниться 18 років.

Розслідування проведення експерименту підтвердило.

Тоді, у листопаді, ЗМІ писали: якщо у країнах західного світу такі дії заборонені, у китайському законодавстві щодо генетичного втручання усе туманно. І зрештою, прокурорам доведеться довго шукати у карному кодексі статтю, за якою вченого можна притягнути до відповідальності.

ЕТИКА І РОЗСЛІДУВАННЯ

Втім, вже зараз китайські слідчі стверджують, що Ціанкуі "серйозно порушив" закон країни. І є велика ймовірність, що автори та організатори експерименту постануть перед судом.

Поки що ж з вченим розірвали контракт у Південному університеті науки та технології у Шеньчжені, де той працював, і усунули від усіх обов'язків.

Лікар підтвердив, що університет не мав жодного відношення до експериментів, а команду медиків він формував сам та й оплачував усю кампанію з власної кишені.

За даними слідства, Хе Ціанкуі фальсифікував документи "про етичне схвалення" та використовував "технологію непідтвердженої ефективності і безпеки".

Втім, на думку деяких експертів лікар діяв за негласної підтримки влади -адже уся операція була надто масштабною, аби Ціанкуі міг провернути її на голому ентузіазмі та приватному капіталі, пише The New York Times.

ЧИМ ЗАГРОЖУЮТЬ ЕКСПЕРИМЕНТИ

Про редагування геному говорять давно, і вчені провели далеко не один експеримент. Втім, до цього жоден з них не завершувався народженням людей. Та й імплантувати плід в організм жінки експериментатори не намагалися.

Новий етап генетичної інженерії почався з винайдення самого інструменту CRISPR, який у науково-популярних колах прозвали "молекулярними ножицями". Він дозволив доволі легко вирізати ділянки ДНК або коригувати їх.

У вересні 2015-го Міжнародний консорціум зі стволових клітин, етики і права Hinxton Group закликав дозволити генетичну модифікацію ембріонів людини. На початку 2016-го стало відомо про отримання відповідного дозволу британськими вченими.

Під час експериментів прагнули визначити гени, необхідні для здорового розвитку ембріонів. Експериментували з ембріонами у період перших семи днів після запліднення яйцеклітини. Мета - збільшити шанси на нормальний розвиток плоду при ЕКО, дослідити процеси, які призводять до викиднів.

У 2018-му американські дослідники, втрутившись у розвиток ембріонів мишей, зуміли запобігти розвитку печінкової недостатності у вже дорослих гризунів.

А науковці з Единбурзького університету вже у цьому році взялися за виведення генетично модифікованих курей, чий організм здатен протистояти курячому грипу. Першу генерацію новаторських птахів обіцяють представити світу вже цього року, пише Independent.

Втім, вчені не втомлюються торочити: такі дії щодо людських зародишів можуть обернутися непередбачуваними наслідками. По-перше, навіть якщо зважитися на таку операцію, потрібні ще десятиліття досліджень, аби бути впевненими, що генетичне втручання не обернеться у майбутньому проблемою для самих пацієнтів. Чимало вчених вважають, що такої "впевненості" досягнути взагалі не вдасться, адже у генетиці каменів спотикання - на цілий Стоунхендж.

Наприклад, ще у 90-ті вчені виявили, що один ген може відповідати за кілька процесів, рис та властивостей організму. Коли вчені модифікували у мишей ген з метою покращення засвоєння інформації та пам'яті, виявилося, що паралельно у тварин істотно знизився больовий поріг. І можливо, залишилися ще інші, не відкриті ефекти.

По-друге, такі маніпуляції можуть призвести до катастрофи.

Наприклад, генетичну модифікацію можуть використовувати для "створення" індивідів з певними якостями або ж зовнішніми рисами, що відповідають стандартам краси певного суспільства, а це - величезний крок до дискримінації - коли люди, які не мають грошей на втручання, приречені на життя вигнанців. Або ж зловживань на кшталт продукування, наприклад, "ідеальних воїнів".

Схожі побоювання, наприклад, висловлював Стівен Гокінг в одній зі своїх праць.

"Я впевнений, що протягом цього століття люди дізнаються, як модифікувати інтелект і інстинкти, такі як агресія. Закони, ймовірно, будуть забороняти застосовувати генну інженерію на людях. Але деякі не зможуть протистояти спокусі поліпшити свої характеристики, такі як пам'ять, стійкість до хвороб і тривалість життя", - зазначав вчений.

За його прогнозами, така "революція" потягне за собою проблеми, пов'язані з "непокращеними людьми" - вони можуть навіть вимерти.

Схожої думки дотримується і науковець Деніель Сіммонс.

"Постає питання свобод особистості. Чи можна дозволяти батькам змінювати гени дітей, аби посилити певні риси, адже діти своєї згоди дати не можуть. Наприклад, батьки оберуть покращені здібності до музики, але пізніше їхня вже доросла дитина з'ясує, що музика їй просто не подобається (...) До того ж, мабуть, лише найбільш привілейовані члени суспільства зможуть дозволити собі "дизайнерських дітей" (яких покращували генетично - ред.). Це може призвести до появи генетичної аристократії і нових форм нерівності", - пише він у журналі Nature.

Більше актуальних новин читайте на Depo.Життя