ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Електричні рослини та енергія лайна: Як у світі долають кризу сільського господарства

Населення зростає, а ресурси вичерпуються... Врятувати людство здатні від голоду здатні лише інновації, тож вірогідно, на нас чекає чергова агрореволюція  

Depo.Життя
29 жовтня 2018 17:10
ФОТО: depo.ua

У Індії - справжня криза землеробства. Індійці більше не хочуть бути фермерами - чимала кількість людей намагається продати свої зімейні ділянки, пише Economic times.

Через брак фінансування та застарілі підходи до ведення господарства фермери грузнуть у боргах. Навіть про елементарну механізацію процесу тут годі і мріяти. Діти фермерів обирають інші напрямки кар'єри, а угіддя скуповуються під фабрики. Знак доволі тривожний, адже Індія - один з найбільших постачальників агропродукції у світі.

Втім, навіть масштабне субсидування могло б не дати результатів - у багатьох більш забезпечених країнах сільське господарство переходить у сферу збиткових галузей.

У більшості країн ледь не половина прибутку фермерів - це субсидії. Зокрема, державна допомога господарникам у Ісландії, Норвегії або Швейцарії і справді становить близько 50% прибутку. Здавалося б, державам може набриднути витрачати гроші, адже в сотнях лабораторій по всьому світу вже створюють штучні продукти. При цьому "пророцтва" демографів стверждують, що до 2050 року людей буде 9,7 млрд., тож природньої їжі, навіть при найбільш щедрих держпрограмах, на всіх може не вистачити.

Втім, із сільським господарством прощатися ще не час, адже технології здатні розвернути ситуацію на 90 градусів.

КИТАЙ: ЕЛЕКТРИЧНЕ РІШЕННЯ

Населення Китаю продовжує збільшуватися і, за прогнозами, досягне пікової позначки у 1,4 млрд у 2030-му. Але вже зараз у країні з найбільшою кількістю мешканців б'ють на сполох. Адже, щоб прогодувати такий натовп, потрібні чималі врожаї і, відповідно, вода, добрива та пестициди у захмарній кількості.

Втім, китайські вчені придумали інший підхід - розвивати сільське господарство за допомогою електрики, пише Weforum.

Експерименти Академії агронаук країни довели, що, наприклад, врожай овочів можна легко збільшити на 20-30%. При тому, що пестицидів знадобиться менше аж на 70-100%, та й на добривах можна буде зекономити.

По периметру теплиці підвішують кабелі, через який передають швидкі імпульси позитивного заряду до 50 тис. вольт. Таким чином вбивають бактерії і попереджують поширені хвороби рослин. Також імпульси прискорюють ефект випаровування, вступаючи у контакт з краплинами води на листі і покращують рівень поглинання корисних речовин.

"Електрична" аграрка посилює позиції по всій країні: щороку технологію запроваджують на додаткових 1 - 1,3 тис. гектарів. Зауваживши, що у Китаї теплиці вкривають аж 4 млн гектарів і щороку дають врожай овочів вартістю у 1 трлн юанів, нововведення може привести до потужного аграрного ривка.

Варто зазначити, що над цією інновацією працювали ще з 1980-х. У 1985 у New York Times писала про досліди Імперського коледжу Лондона щодо впливу електрики на клітини рослин.

КАНАДА: РОЗБАГАТІТИ НА ЕКСКРЕМЕНТАХ

У фермі Терріленд у Онтаріо переходять на зелені технології і сонячною енергією не обмежуються, передає Ottawa Citizen.

Терріленд стала першою фермою у провінції, в якій почали видобувати енергію із коров'ячого гною.

Господарі ферми - австрійці Джордж, Лінда та Террі Хейнзл - привезли технологію зі своєї рідної країни, де таку можливість обговорювали ще у 1970-х.

У 2006-му побудували установку, яка переробляє рештки життєдіяльності 300 корів на біогаз. Гній, вода та рідке сміття, яке фермери отримують із продуктовових заводів, розміщаються у ємність без доступу кисню, вимощену вугіллям. Потім вугілля підігрівають і підтримують постійно температуру у 40 градусів.

"Ця ємність - ніби великий коров'ячий шлунок, - пояснюють фермери. - Їжа, яку споживають корови, не повністю перетравлюється. Тож ми продовжуємо процес, і за допомогою бактерій отримуємо біогаз, який пропускаємо через генератори, і таким чином отримуємо енергію".

А олія та тваринні жири з їстівних відходів, змішані з гноєм, збільшують кількість отриманого газу.

На весь цикл потрібно 30 діб, а неприємні запахи вдається істотно зменшити. У підсумку, ферма може забезпечити енергією близько 300 будинків.

Енергопостачання стало додатковим джерелом заробітку - продаючи енергію за 20 центів на кіловат годину, ферма заробляє в середньому додаткові $20 тис. на місяць.

В цілому, сільське господарство переходить в еру "смарт". Але можна констатувати, що "розумність" пов'язана не лише з самокерованою технікою і можливістю зібрати максимум даних, але і з інноваційними підходами до стандартних речей.

Більше актуальних новин читайте на Depo.Життя