Як перекладачі збиткуються над зірками і плекають роззяв
Скільки б книжок ми не прочитали, у більшості випадків між нами і автором стоїть він – винуватець сьогоднішнього свята. У День перекладача, 30 вересня, Depo.ua спробував розібратися в тонкощах цієї професії
- Головна
-
30 вересня 2016 17:00
Підходи до перекладу сильно відрізняються залежно від роду і жанру твору. І сьогодні ми сфокусувалися на поезії – точніше на перекладі російських класиків на українську. Саме російських – тому що зрозуміти тонкощі художнього перекладу можна лише тоді, коли знаєш мову оригіналу на рівні носія. І тоді є два варіанти: або захоплюєшся не лише самим твором, а й його "другим обличчям", або, навпаки, розумієш, який фальсифікат тобі підсунули.
І що нам з такого розуміння? Плюс у тому, що можемо отримати подвійну насолоду – від оригіналу і перекладу. А мінус – гостре розчарування, що частина літератури для нас була втрачена, навіть якщо прочитали в перекладі всього Байрона, Верлена чи Вітмена
Вищий пілотаж: свої фігури
Може статися, що в арсеналі перекладача немає влучних відповідників, тому що їх немає у самій мові. Що ж йому робити? Стати другим пілотом, який спрямує твір в авторському напрямку, але зможе й самостійно виконати фігури вищого пілотажу.
Так, у нас жодного шансу дослівно перекладати вірш Самуїла Маршака "Жил человек рассеянный на улице Бассейной" на українську мову. Та наш Іван Малкович знайшов відповідник – не по букві, а по духу: "Жив собі роззява – ліві двері справа". Оригінал пам’ятаємо з дитинства, а ось уривок з перекладу:
Вбрав сорочку він, однак,
всі кричать йому: "Не так!",
Одягнув пальто, проте,
знов кричать йому: "Не те!"
Отакий роззява,
ліві двері справа.
Виграшні заміни: ключові слова
Ще один виклик для "другого пілота" – неперекладні ключові слова, без яких і вірш не вірш. Наприклад, Сергій Єсенін в останній депресії прирівняв життя до смерті цими рядками.
До свиданья, друг мой, без руки, без слова,
Не грусти и не печаль бровей,—
В этой жизни умирать не ново,
Но и жить, конечно, не новей ("До свиданья, друг мой, до свиданья")
Танці навколо "нового" не дають бажаного ефекту – в українській мові форма "нОво" не так поширена, а прислівник "новіше" не має того "легкого" відповідника, як "новей" (для російського "новее"). А саме ця форма в Єсеніна і знецінює життя. Але перекладач Костянтин Житник провів виграшну заміну – і вірш відбувся українською:
Не прощаюсь, друже, не кажу щасливо, –
Не печалься, не твоя вина, –
На цім світі помирать не диво,
Але й жить також не дивина.
Послідовність штрихів
Для кожного слова місця у вірші не "зарезервовані". Іноді перекладач може додавати штрихи не в тій послідовності, що автор, а загальна картина майже не зміниться. Згадаймо, як Олександр Блок описує незнайомку у своєму найвідомішому вірші:
И веют древними поверьями
Ее упругие шелка,
И шляпа с траурными перьями,
И в кольцах узкая рука.
И странной близостью закованный,
Смотрю за темную вуаль,
И вижу берег очарованный
И очарованную даль ("Незнакомка").
Перекладач Іван Глинський, здавалося б, у першій строфі через брак місця випустив дуже важливу подробицю: пір’я капелюшка – траурні:
І віють давніми повір'ями
Ті шелесткі, тугі шовки,
І капелюшок із пір'їнами,
І персні ніжної руки ("Незнайомка").
Але вже в наступній строфі з’являється "траурна вуаль" – що для образу незнайомки те саме.
І чаром близькості окований,
Дивлюсь за траурну вуаль
Та бачу берег зачарований
І чарами сповиту даль.
Утім, перекладач може й не зрозуміти автора, полінуватися або вдатися до відвертого свавілля. І далі – такі антизразки.
Подрібнення змісту
Автор добирає короткі і найбільш влучні слова і фрази, і часто вони багатозначні. Але перекладач може проігнорувати влучні відповідники не через неможливість перекладу, а просто для власної зручності (наприклад, щоб зберегти ритм вірша) або через нерозуміння оригіналу. Приклад:
Среди миров, в мерацании светил
Одной Звезды я повторяю имя…
Не потому, чтоб я Ее любил,
А потому, что я томлюсь с другими. (Інокентій Аненський. "Среди миров").
Слово "томлюсь" і в російській, і в українській мові охоплює пласке значення "нудитися", але передусім – воно про глибоку і виснажливу втому або страждання. Але відомому перекладачеві Григорію Кочуру було зручно звузити смисл до "нудьгую", і все заради непоганої рими:
У блиманні світил, серед світів
На ймення Зірку кличу лиш одну я
І не тому, щоб я Її любив,
Але тому що з іншими нудьгую.
До речі, заради рими, тут викручені руки українській мові ще й у другому рядку: "лиш одну я", пафосне "ймення" замість "ім’я".
А раптом краще і не можна? Спробуємо:
Серед світил, у сяйві всіх світів
Я на одну Зорю не надивлюся.
І не тому, щоб я Її любив,
Але тому, що з іншими томлюся.
У нашому варіанті зберігається глибина. Але є плата – гірша, дієслівна рима: "не надивлюся – томлюся", при цьому відхід від дослівності у другому рядку може бути виправданим, бо також передається постійна захопленість ліричного героя Зіркою, а звертатися до неї він ще буде в наступній строфі, як і в оригіналі.
Нерозуміння змісту і свавілля
А тепер ще гірше - приклад нерозуміння автора перекладачем.
Надзвичайно складний для перекладу вірш Володимира Маяковського "Послушайте!" ("Если звезды зажигают – значит это кому-нибудь нужно"). У першій частині ліричний герой "врывается к богу" і "просит – чтоб обязательно была звезда". І ось результат:
А после
ходит тревожный,
но спокойный наружно.
Говорит кому-то:
"Ведь теперь тебе ничего?
Не страшно?
Да?!" ("Послушайте!")
Тобто нова зірка є! І є хтось на землі, для кого ліричний герой просив її запалити. Це вже дія на землі, і недивно, що далі, наприкінці, у вірші з’являється місто:
Послушайте!
Ведь, если звезды
зажигают —
значит — это кому-нибудь нужно?
Значит — это необходимо,
чтобы каждый вечер
над крышами
загоралась хоть одна звезда? !
А от у поета-перекладача Дмитра Павличка герой після зустрічі з богом так і тупцюється в небі:
А потім
ходить тривожний
посеред неба,
каже комусь:
"Тепер тобі вже добре,
тьми глибина
не страшна!" ("Послухайте!")
І кому ж це він у небі каже? Богові? Жодного заземлення і зв’язку з реальністю. Це повне нерозуміння оригіналу, а замість коротких і влучних фраз "Ведь теперь тебе ничего? Не страшно? Да?!", які люди реально говорять одне одному в різних ситуаціях, якась боязнь темноти…
Утім, цей вірш ще ніхто гідно не переклав на українську.
Іноді перекладач зовсім плутає, що до чого стосується і виходить нісенітниця.
У вірші Євгена Євтушенка "Твое лицо" ліричний герой розуміє, що таке кохання через страх втратити його і разом з ним всі "краски мира". А лице коханої порівнює з сонцем.
Я так боюсь, я так боюсь
конца нежданного восхода,
конца открытий, слез, восторга,
но с этим страхом не борюсь.
Я помню - этот страх
и есть любовь. Его лелею,
хотя лелеять не умею,
своей любви небрежный страж ("Когда взошло твоё лицо").
Тобто ліричний герой Євтушенка – це "небрежный страж любви", який не вміє леліяти свого почуття. Зовсім не те в перекладача Петра Засенка, варіант якого лише й друкується в аналогіях.
Я розумію: цей-бо страх
І є любов. Його лелію,
Хоча леліяти не вмію, -
Кохання це недбалий страж.
Тут саме кохання назване недбалим стражем (вірші мають сприйматися на слух і відсутність тире перед "це" ніхто не помітить). Якщо ж припустити, що перекладач мав на увазі: "леліяти не вмію кохання це" – тоді навіщо кома з тире після "вмію" і, головне, до чого приліплений "недбалий страж"?
До речі, перекласти строфу можна було б так:
Я пам’ятаю, що цей страх
і є любов. Його лелію.
Хоча леліяти не вмію,
свого кохання дивний страж.
В нашому варіанті дещо втрачається точність характеристики стража, але не більше.
Слова-затички і пробіли у змісті
Ймовірно, в останньому прикладі перекладачу й не хотілося порівнювати кохання з "недбалим стражем", але йому потрібно було позатикати діри в ритмі: от і написав "кохання це" замість "кохання". У першому рядку теж була затичка: "цей-бо страх" замість "цей страх". Переклади віршів часто пересипані такими слівцями, на щастя, в інших жанрах затичок значно менше.
Зворотний бік - пробіли у змісті, коли бракує місця для важливого слова. Так, у ключовій метафорі вірша Івана Буніна життя сплячої жінки порівнюється з тихою водою в посудині.
Она лежала на спине,
Нагие раздвоивши груди,—
И тихо, как вода в сосуде,
Стояла жизнь ее во сне ("Я к ней вошёл в полночный час").
Але в перекладі Максима Стріхи з кострубатим третім рядком – увесь світ чомусь застиг, все життя загалом.
І груди в сяйній голизні
Роздвоїла, на спину лігши, –
І, від води у чаші тихше,
Життя стояло уві сні.
Тут, у словосполученні "її життя" займенник не формальний і навіть не підсилювальний, як це іноді буває, – він обов’язковий для розуміння метафори. Значно краще вже збіг приголосних в останнім рядку:
І тихо, як вода у чаші,
Її життя стояло в сні.
Автор: Олексій Шевнін
Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
Всі новини на одному каналі в Google News
- 16:38 Через загрозу удару рашистів у Києві евакуюють дві лікарні
- 15:43 Зброя буде в Україні до кінця тижня: обіцяє Байден
- 15:35ГУР знищило російський гелікоптер Ка-32 на аеродромі в Москві
- 14:38Розвиток штучного інтелекту: перегони Apple та Microsoft у розробках PROMO
- 14:24На кордоні з Польщею спіймали двох "плавців", які поверталися в Україну
- 14:15В ОП заявили, що українці за кордоном не зможуть оформити документи дистанційно
- 13:25За міністра агрополітики внесли заставу, він вийшов з-під варти
- 12:33Голову ДОТ Жумаділова звинувачують у провалі харчування військових: "Чи може успішно воювати голодна армія?"
- 11:37На телеканалі "Ми-Україна+" стартує прямоефірний ранковий проєкт "Прокидайся!"
- 11:08 Армія росії скинула КАБ на передмістя Харкова: Постраждало двоє дітей
- 10:50На півдня України вночі знищено два російських БпЛА
- 10:46Українська красуня-дзюдоїстка виграла фінал чемпіонату Європи
- 10:31На Львівщині в одній з райлікарень викрили групу лікарів, які заробляли на фіктивних довідках про інвалідність ФОТО
- 10:22Шукали всю ніч: На Чернігівщині повернули додому зниклих брата й сестру
- 10:01СБУ схопила двох російських шпигунів, причетних до авіаударів по Харківській області ФОТО
- 09:44Кинув на землю та бив ногами: У Хмельницькому чоловік побив двох дітей на дитячому майданчику
- 09:38На що може вказувати пауза в російських ракетних атаках: оцінка Повітряних сил
- 09:24На Запоріжжі за добу зафіксовано понад 300 ворожих атак
- 09:00Досліджували конкурентоспроможність у ритейлі: У Києві пройшла XV щорічна конференція Food & NonFoodMaster & CatMan-2024