ДНЗ стає ЗДО: Мізерні зарплати, аварійні майданчики та прапор Євросоюзу

Цього разу ми вирішили подивитися на освітню реформу не очима журналіста, а очима мами, чия дитина відвідує заклад дошкільної освіти.

Батьківські збори: ходити чи не ходити

Це мій перший досвід відвідування батьківських зборів, адже дитина перша. Єдине, що я зрозуміла після зборів, що більше на них я не піду. Краще провести цей час з родиною, адже жодної користі від таких зборищ нема. При цьому в мене нема жодних претензій до директора ЗДО (тепер усі садочки, за новим освітнім законом, перейменували з Дошкільного Навчального Закладу у Заклад Дошкільної Освіти, - ред.), яка за максимально короткий час відзвітувалася, пояснила, чим займатиметься викладацький склад у цьому році, які завдання та як зміни принесла освітня реформа.

Послухавши деяких батьків, я зробила висновок: саме вони є найбільшим гальмом освітніх реформ.

Як на мене, продуктивнішими будуть не збори, а звіт на сайті, посилання на нього у будь-якому чаті, голосування за нагальні питання. Жодних зборів, довгих і тривалих обговорень.

Єдине, заради чого можна піти на збори, аби поставити питання, які вас турбують, директору закладу. Проте, я впевнена, що у майбутньому це можна буде зробити і віртуально, без очікування на загальні збори.

Більша половина батьків взагалі сиділа у гаджетах та мріяла швидше втекти до зручного дивану, смачної вечері. Їм було все одно.

Проте вдалося дізнатися і цікаву інформацію від директорки садочку: наприклад, за останні два роки наш ЗДО відмінно фінансують, а за усім, що було придбано для садку, за усіма витратами, можна слідкувати на сайті закладу. Тобто все настільки прозоро, що навіть кошторис цього садочку є у мережі, як і спонсорські витрати.

Стоп побори: чи діє закон Про освіту та як держава виділяє кошти на потреби ЗДО

Приємно вразило, що усі вихователі в курсі реформи та нових віянь. Батькам пропонуються нові методики і при цьому відверто зазначається, що є, що можна придбати, а без чого легко можна обійтися.

Ніхто не вимагає грошей. Якщо є бажання - завжди можна допомогти садочку фізично, морально чи матеріально. На свої очі можна побачити, що є у групі, яку відвідує ваша дитина. Якщо хочете допомагати грошима - ваше право. У садочку біля кабінету директорки є докладний звіт: скільки і на що було витрачено благодійних грошей.

Звісно, так звані батьківські комітети, які ніби скасували, як і побори, проте у законі Про освіту є рядок, який каже про те, що таку діяльність ніхто не забороняє, живіші, ніж всі живі. І виконують неочікувану функцію моніторингу виконання ремонтних робіт та забезпечення дітей усім необхідним.

Сама міністр освіти і науки Лілія Гриневич, коментуючи закон, зазначила, що це положення про батьківські комітети було рекомендаційного характеру.

"Але воно значно вужче, ніж виписаний вплив батьківської громади у новому законі "Про освіту". Наприклад, це положення передбачало, що батьківські комітети створює трудовий колектив школи. Тобто мають сісти вчителі і затвердити батьківський комітет. Ми вважаємо, що це зайва бюрократизація, і вона не відповідає духу освітнього закону", - заявила чиновниця.

Проте грошей ніхто не вимагає, це добровільний вибір будь-якої родини. Звісно, тут можна поговорити і про цькування, і про ставлення, якщо ви не будете здавати гроші на потреби групи, в якій вчиться ваша дитина, проте, вихователі від цих питань відсторонені, тому є надія, що факт "не здачі" грошей не вплине на їхнє ставлення до вихованця.

Якщо з поборами все зрозуміло, їх можна уникнути (потрібно буде поборотися із консервативними уявленнями деяких батьків та любителів позбирати гроші для "це ж для наших діток") та не брати у цьому участь, то питання фінансування садочка та його потреб є більш гострим.

Наприклад, у нашій групі два роки назад робили ремонт, проте, неякісно. Є дірка у стіні, потекла стеля та не було ремонту у коридорі, де стоять старенькі шафи для речей дітей. На зборах ми дізналися, що несподівано у вересні цього року була виділена сума на ремонт саме нашої групи. 370 тисяч гривень. І все б було добре, проте цю субвенцію потрібно погасити до 2019 року. Тобто на все про все є 4 місяці.

За найменшими підрахунками такий ремонт може тривати від 2-4 місяців, але, звісно, у цей час дітям відвідувати цю групу не можна. Уявіть, куди подіти дітей на такий період... Батькам, які працюють та не мають сторонньої допомоги. Розуміючи, що дітям знаходитися у цій групі 3-4 роки, хотілося б зробити цей ремонт, адже гарантії на те, що ці кошти будуть виділені і у наступних роках, зовсім нема.

Чому ці гроші не дали перед літом? Коли дітей можна було спокійно повести по інших групах і якось вирішити це питання. Усе просто, як на мене. Так роблять спеціально, аби потім можна було написати про те, що садочки не використали субвенцію і усе повернулося до бюджету. При цьому, хочу нагадати, гроші, виділені на ремонт групи, не можна використати на щось інше. Тобто, виходить, що РУО заощадило, відзвітувало, повернуло гроші до бюджету міста, а за це посадовцям респект і премія.

Так само було озвучене питання облаштування дитячого майданчику на території ЗДО. Ця проблема існувала вже більше року. Звернення до депутатів, запити до РУО дали свої плоди і кошти були виділені. Пройшли тендери, гроші ніби є, проте майданчик знаходиться у недобудованому стані. Робітників потрібно видзвонювати, їхню роботу постійно контролювати. Якщо цього не робити - то вийде як у нас у групі - стеля з плямами та дірка у стіні. Ось тільки об плями не можна травмуватися, як об бетон на майданчику.

Цікаво, що на ремонт двох альтанок було виділено 900 тисяч гривень. За рік їх не добудували, а те, що зробили, зробили халтурно, неякісно. Стіни потекли після першого дощу. Але що лякає, так це той факт, що ці дві альтанки призначені для прогулянок молодшої групи (діти від 3-4 років) та дітей із затримкою розвитку. До речі, такі групи у садочках на вагу золота. Уявіть, як можна здійснювати прогулянки на бетонній підлозі... А нещодавно стало відомо, що у ці 900 тис. грн не було закладено гумове покриття для бетону... Халтура теж не була закладена, але ж...

Знову постає питання, чия ця компетенція, контролювати виконання робіт? Адже персонал садочку працює, не маючи жодної хвилини, рук і так не вистачає, а батьки ходять на роботу. Виходить, що лише зацікавлені особи, ті ж самі батьки, і мають постійно слідкувати за виконавцями робіт, яким, до речі заплатили, і які зголосилися виконати роботи у визначений термін.

Хоча у сучасному світі цим питанням мають займатися ті, хто укладав договорів, адже є замовник, є постачальник послуги. І не може бути так, щоб виконувача постійно мали контролювати. Як не батьки, так директор ЗДО. Проте, розуміючи обсяг робіт завідувача садочку із паперами, рівень відповідальності за весь заклад, розумієш, що у такому випадку наглядати за виконанням ремонтних робіт чи робіт з благоустрою території має все ж таки спеціально навчена людина, яка буде не просто контролювати хід виконання робот, а й слідкувати за якістю і звітуватиме не тільки перед директором закладу, а й на районному рівні.

Можна зробити висновок, що, слава богу, щось міняється у системі освіти, проте бюрократія і корупція поки залишаються. А як же Європа, до якої ми йдемо...

М'яч за 400 грн, 70 йоржиків для унітазу та прапор Євросоюзу

Під час загальних зборів директор пустила по залі накладні про отримання матеріальних благ від РУО, постійно дякуючи за фінансування. Усі суми були вказані без НДС. Люди байдуже подивилися на перелік товарів, а ось мене деякі позиції посмішили та здивували. Наприклад, навіщо садочку якась нереальна кількість йоржиків для унітазу, чи то м'яч за ціною майже 400 грн. Також порадувало, що окрім нашого українського прапору, садочку було придбано прапор Євросоюзу.

Переглянувши звіт на сайті, я знайшла 7 подовжених курток від дощу, лопату за 900 грн та низку речей, яким я так і не придумала застосування у ЗДО.

Як виявилося, ми ж тепер усі освічені, адже читаємо Батьки SOS, попри те, що директор закладу пише запити до РУО, з проханням надати ті чи інші матеріальні блага, допомога, майже завжди, надходить "від стелі". Просили музичні інструменти - отримайте набір дитячої посуди, потребували нові шафи - ось вам м'ячі, 10 штук. І жодної критики, бо усі "блага" підуть в інший, більш вдячний садок.

І хотілося б запитати, чи можна відмовитися від 10 м'ячів і придбати на 4 тис. гривень нові шафи, адже старі майже розвалюються. Ні, не можна. Радійте тому, що дають.

А коли директор закладу постійно пише запити, на які не отримує відповіді, за справу беруться батьки, які починають оббивати пороги установ. Дехто пише, дехто приходить. Такі дії, які є цілком законними, не подобаються можновладцям, і керівникам ЗДО навіть може "влетіти". Догани ніхто не скасовував, а формулювання "не вмієте працювати з батьками" комусь вже набридло. Проте маємо те, що маємо...

Отже, правила є, протоколи є, але система не хоче працювати як єдиний, чітко налаштований механізм. Алгоритми постійно порушуються через людський фактор.

Нагальні проблеми дитячих садків: маленькі зарплати та відсутність персоналу

Проте є і батьки, які без зайвих думок хочуть допомогти закладу, в якому більшість часу проводить їхня дитина. І, як виявилося, найгостріша проблема зараз, це не відсутність шафок, недобудований майданчик, на якому небезпечно гуляти дітям, відсутність камер та охорони, це кадри, без яких робота ЗДО під загрозою.

Вже більше року директор садочку шукає персонал. Проблема стоїть настільки гостро, що з дня на день єдина працівниця кухні, яка працює одна вже довгий час, може не витримати навантаження і піти. Шукали кухаря і на сайтах, і через знайомих, і через батьків. Нема людини, яка хоче працювати за офіційну мінімалку, це при тому, що директор готова йти на зустріч по всіх питаннях: від графіку до надбавки премії, скорочення часу роботи. Виходу нема, а зарплатню чиновники підіймати не збираються.

Так само із помічниками вихователів. Вже більше року шукають нянь, робота яких просто нереально складна, важлива. Ви не уявляєте, як важко знайти хорошу людину, яка погодиться на титанічну працю за такі смішні гроші. Як на мене, краще б батьки, які рвуться робити ремонти своїм коштом, купувати усе, що потрібно і не потрібно, доплачували "вільні" гроші персоналу, який працює за копійки, а робить для дітей більше, ніж хто...

Двірником теж йти не хоче, тому взимку працює снігоприбиральна машинка (дякуємо РУО) та вихователі. За цей рік я постійно бачила вихователів та нянь, які саджають квіти, прибирають. А що робити? Добре, що батьки також по дорозі у садок можуть хоч трохи допомогти, наприклад, струсити бурульки... У двірника також зарплатня мінімальна, навантаження немаленьке. Вже довгий час людина хоче піти, бо працює одна. При цьому у штаті є 2 посади для двірників.

Про прибиральниць взагалі можна і не мріяти. Їх просто нема у статуті ЗДО. Тобто, вони не передбачені. Є двірник (якого нема), а решту роботи мають робити помічники вихователів. Але це ж жах, після робочого дня залишатися, аби прибрати. Ще й за такі гроші.

Тому хочеться звернутися до чиновників. Дивіться, реформи є, прапор Євросоюзу для садочків ви вже придбали. То може потрібно якось рухатися далі? Бажано, у напрямку до ЄС. Коли вам пишуть запит, то варто його не губити, а одразу надавати відповідь, згідно протоколу. Не уникати зустрічей, час на які є у вашому розкладі, затвердженому вами самими. Коли вже рік не можна знайти працівників, може варто переглянути посадовий оклад людини, без якої робота закладу не можлива?

І, звісно, допомагати керівництву ЗДО, особливо, що стосується питань виконання тендерних послуг. Адже не кожен директор закладу дошкільної освіти повинен мати досвід роботи виконробом, знатися на правових процедурах та займатися лише листуванням, оформленням документації.

І для того, аби батьки не оббивали пороги відомств, потрібно лише одне - якісно виконувати свою роботу.

P.s. Якщо хтось шукає роботу у дійсно теплом колективі, просимо зв'язатися з редакцією сайту Depo.ua у коментарях під статтею чи на Facebook.