Чому одні гинуть, а інші його навіть не помічають: Важливі відкриття про коронавірус

Depo.ua пропонує познайомитися з цікавими відкриттями науковців за останній час. 

Винні власні антитіла?

Так, в рамках міжнародного консорціуму COVID Human Genetic Effort (Генетичні дослідження щодо COVID) низка дослідників взялися за вивчення ролі імунної системи у перебігу хвороби. Серед керівників напрямку –  дослідники Національного інституту алергії та інфекційних захворювань США Хелен Су і Стівен Голланд,  директор лабораторії Університету Рокфеллера Жан-Лоран Казанова.

Одна група науковців зібрала дані у 660 людей, що хворіли на коронавірус у важкій формі. З'ясувалося, що значна частина учасників має мутації у групі генів, що відповідають за захист організму від грипу. У понад 3,5% потрібний ген був зовсім відсутній. 

У ще одному дослідженні аналізували історії хвороби понад 1000 пацієнтів, у яких коронавірус призвів до пневмонії. Більше 10% з них мали автоантитіла (виробляються при автоімунних хворобах або внаслідок інфекцій, можуть атакувати "хороші" клітини організму). Подальші дослідження показали, що автоантитіла блокують активність інтерферону 1-го типу, пише GEN. А саме ці сполуки захищають нас від вірусів.  Цікаво, що 95% таких пацієнтів були чоловіками.  

Додамо, що інтерферони наразі вже застосовуються у медицині, а наразі на них звернуть більш прискіпливу увагу як на потенційні ліки від коронавірусу. 

Чому старші люди часто більш вразливі?

Алессандро Сетте і Шейн Кротті з Інституту імунології Ла-Холья у Каліфорнії вивчали особливості іммунної відповіді у людей з різним перебігом інфекції.  У старших людей, що важко перенесли коронавірус, ця відповідь була незлагодженою. Себто, антитіла і дві групи Т-клітин вироблялися некоординовано.  На думку науковців, робота показала, що всі зазначені сполуки важливі для протистояння інфекції. А також прояснила можливі способи спонукати організм до більш ефективної боротьби. 

Щоправда, масштабним дослідження поки не назвеш, адже в ньому брали учать лише 24 людини. 

Перенесена застуда може захистити від COVID-19, але…

Раніше вчені довели, що перехворівши на інший вид коронавірусу (а вони часті збудники звичайних сезонних ОРЗ), люди частково здобували імунітет і від COVID-19. 

Зокрема, оптимістичне дослідження оприлюднила група українських вчених – дослідників Львівського медуніверситету, НАН, науковців з ЄС та компанії Explogen, яку очолює професор Ростислав Білий. 

Вчені з'ясували, що різні коронавіруси мають спільну ділянку з поверхневим S-білком, на який імунітет реагує антитілами IgG.  Тож стикнувшись з COVID-19 після корона-застуди, організм має реагувати ефективніше і швидше. 

А ось нідерландські колеги з Університету Амстердама на чолі з вірусологинею Ліа ван дер Хоек визначили, що такий захист – нетривалий. За результатами їхніх досліджень, в середньому антитіла до коронавірусів залишаються в організмі приблизно 6-12 місяців. В тому числі, це свідчить про істотний ризик повторного зараження COVID-19. Хоча симптоми на другий раз мають бути легшими. 

Перше місто з колективним імунітетом

Бразильські науковці оголосили, що у населеня їхнього міста Манаус сформувався колективний імунітет до COVID-19. Естер Сабіно разом з колегами з Університету Сан-Паулу з лютого по серпень тестували кров донорів на антитіла до інфекції. Таким чином встановили, що 66% містян станом на початок серпня стикнулися з вірусом. 

На думку дослідників, цей показник означає достатній рівень колективного захисту, що дозволяє населенню протистояти епідемії. Втім, на піку інфекції у місті Манаус переживав страшні часи – з переповненими шпиталями і масовими похованнями. На момент оприлюднення дослідження хвороба забрала 2,462 життя (всього у місті 1,8 млн мешканців). 

І попри висновки вчених не так давно кількість хворих у місті знову пішла вгору. Тож стверджувати, що Манаус розпрощався із заразою поки що зарано.