Чому дитячий садок – не завжди соціалізація, і як зрозуміти, що там чинять насилля: Поради психолога 

Процес соціалізації передбачає, що діти вчаться жити в суспільстві, комфортно і виховано комунікувати з іншими людьми. Але спілкування дитини у садочку з однолітками не є запорукою того, що вона виросте чудовим дипломатом, а інколи така соціалізація може зіграти злий жарт. Щоразу забираючи дитину з садочка, важливо вміти помічати зміни у її поведінці, адже в таких закладах трапляється насилля, а це негативно відбивається на світосприйнятті малюка. Практикуючий педагог-психолог Марія Сичинська у своєму Instagram розповіла, чому здорова соціалізація дитини відбувається не завдяки її спілкуванню з однолітками у дитячому садочку, а також як зрозуміти, що у закладі чинять насилля.

Чому помилково вважати, що соціалізація дітей відбувається в садочку

Психолог пояснює, що соціалізація означає вміння будувати відносини з іншими, не розчиняючись у них. У садочку ж дітей дуже рано збирають компанією (до того, як вони пізнали себе). Як результат – всі діти стають, як один, всі схожі, а це ламає їхню індивідуальність, їхнє "Я".

За словами експертки, дитина соціалізується, коли бачить, як поводяться інші, і копіюючи поведінку, вчиться з ними взаємодіяти. У садочку діти копіюють поведінку одне одного.

"Чому вони навчаться? Класно, звичайно, знати, як краще кричати, щоб тобі дали пасочку, або як випросити морозиво замість каші. Але це не ті навички, які формують особистість. Не це ви маєте на увазі, коли переживаєте за соціалізацію дитини, правда?" – зауважує психолог.

Сичинська додає, що у садочку дитина здобуває навички поводитися певним чином, повторювати поведінку однолітків, але аж ніяк не розуміти власне "Я". Психолог резюмує, що дитині потрібно пізнати себе, познайомитись зі своїм "Я", а потім вже взаємодіяти з однолітками.

"Здорова соціалізація відбувається через спілкування з близькими дорослими людьми. Цього абсолютно достатньо років до п'яти. А ось у садочок/школу дитину варто віддавати тоді, коли вже бачите в ній індивідуальність. Цьому є науковий доказ", – наголосила вона.

Ознаки того, що дитину ображають в садочку: яка поведінка малюка повинна насторожити батьків

Дитині не завжди легко адаптуватися у дитячому садочку: нові люди, атмосфера та навіть іграшки можуть викликати стрес і, як наслідок, зміни у поведінці. Психолог розповідає, що період активної адаптації дитини у садку (за умови, що вона відвідує його часто) триває близько двох місяців. За цей час дитина періодично може плакати чи істерити – і це стає варіантом норми, якщо вона психологічно не готова до дитсадка, або якщо він різко і суттєво змінює уклад життя родини.

Однак, якщо зміни у поведінці дитини не пройшли після періоду адаптації, а напруження росте, то ігнорувати це не можна. 

За словами Сичинської, про насилля в дитсадку (з боку вихователів чи однолітків) можуть свідчити наступні прояви у поведінці й діях дитини: 

• постійно йде в садок з істериками чи сльозами;

• почала мочитися (часто під час сну), хоча до відвідування дитсадка дитина просилась на горщик;

• з’явились проблеми з дефекацією, хоча раніше все було добре;

• стала нервовою, заляканою, шарахається звуків;

• почала прокидатися серед ночі й плакати (або з проханнями не йти в садок, або не пояснюючи нічого);

• почала смоктати палець, засмоктувати рукава одягу, ковдру перед сном і т.д.;

• розповідає, що її ображають або що вихователька зла (так, буває, що діти фантазують, але ігнорувати такі розповіді не можна);

• проявляє насилля в іграх (це відбиває ставлення в садочку);

• почала ображати однолітків або проявляти аутоагресію (агресія стосовно себе);

• з’явились проблеми з харчуванням, яких раніше не було;

• дитина сонлива, в’яла, нічого не хоче;

• з’явились страхи темряви, висоти, привидів і будь-чого, чого раніше не було;

• з’явились нудота, блювота та інші проблеми зі здоров’ям, які виникають перед/після відвідування дитсадка;

• дитина почала говорити агресивними фразами (не батьківськими).

Водночас, наголошує психолог, кожен з перелічених пунктів не обов’язково сигналізує про насилля в дитсадку.

"Така поведінка може з’являтися через багато інших причин. Проте на це однозначно варто звернути увагу. І якщо є сумніви, обговорити все з психологом і побудувати план дій", – зауважує вона. 

Також Сичинська додає, що у разі необхідності до психолога повинні звернутися спершу батьки. Не варто одразу тягти дитину до спеціаліста, бо можна зробити ще гірше. Часто саме робота психолога з батьками допомагає дитині адаптуватися до дитсадка та прийняти усі зміни.