Чипізація-вакцинація: Чому ця ідея дуже далека від реальності

 

Жарти жартами, та міф про "приховану чипізацію населення через вакцинацію проти COVID-19" живе й квітне. На щастя, всерйоз – не занадто активно, хоч і відчутно. Поточна ситуація невідома, та наприкінці 2020 у таку ідею вірили 10% опитаних.

Cюди підтягуються ідеї про ніби то токсичний 5G, перетворення людини мало не на роутер тощо. І звісно ж, за усім цим стоїть Білл Гейтс. 

Цей міф поширився до нас з американського Facebook: початковий пост про масову чипізацію Фондом Білла та Мелінди Гейтс (причому не лише у вакцинах, а й у стоматологічних ін’єкціях!) поширили понад 44 тисячі разів перш, ніж він був видалений за недостовірну інформацію. Яка, звісно ж, встигла перекочувати і у наші простори.

Жарт підтримують інтернетні дотепники. Зокрема, у Facebook поширюють начебто оголошення про девайс-античіп, що допомагає знешкодити неведимий імплантант.

На фоні "ідеї чипізації" журналісти Depo.ua поцікавилися, чому насправді введення чіпів з вакцинами – ідея кепська, як же нині використовуються ті самі мікрочіпи з міфів у реальному житті і чому багато людей добровільно вживляють їх собі у тіла.

Чипи у шприці

Наскільки це реально?

Навіть якщо взятися серйозно перевіряти мем про чіпи у вакцинах, можна зразу ж натрапити на підводні рифи. Адже останні чіпи 5G – розміром з монету, і у голки шприців просто не влізли б (та і для людського організму вони не пристосовані).

Крім того, абсурдом було б кидати купу мікрочипів у флакон із вакциною. Це мов гра у лотерею: чи вловить один шприц хоч якийсь мікрочип, чи виловить одразу кілька? Жодних гарантій. 

А мільярдні компанії, якби захотіли когось таємно "чипувати", точно подбали б про ефективність своїх методів.

Але гаразд. Мікроскопічні чипи – є. Ось, наприклад:

Це найменший у світі імплантований чіп під назвою "motes", створений вченими Колумбійського університету . Ця мікросхема працює на повністю бездротовій електронній системі, яка може використовуватися для моніторингу стану здоров'я людини. Він настільки крихітний, що сукупний об’єм всього чипа становить менше 1 мм кубічного (це менше за пиловий кліщ).

Ці мікросхеми працюють на передачу сигналу через ультразвук і можуть бути використані лише для зв'язку з ультразвуковим апаратом. Це робить чип корисним для медичних технологій та підтверджує, що його не можна використовувати для відстеження людини.

То чи робить це ідею чипізації через вакцини хоч трохи ближчою? Аж ніяк.

Навіть найменшому чипу потрібне живлення. До мікроскопічних акумуляторів ми ще не дуже довинаходились, але нехай. Ми ж не маємо підмикати себе до дротів, щоб зараядити "секретний" чип? 

Гаразд, хай ці чипи живляться від зовнішніх джерел: світло або ультразвук, який проходить через шкіру, а потім перетворюється на електрику. Нейвмовірно круто, але тоді доведеться закріпити велике джерело енергії безпосередньо біля місця ін’єкції… Навряд чи ви б не помітили. До того ж, ін’єкція для цього сигналу заглибока…

Та і як ми повинні отримувати дані з цієї мікросхеми? Вживлений таємно чип мав би практичну користь лише в тому випадку, якби міг "спілкуватися" з зовнішнім світом через шари м’язів, жиру і шкіри. А м’язи – одна з гірших локацій, які лише можна для цього вигадати, бо глушать радіосигнали. От вам і глухий кут.

Чип для імплантації – який він?

Мікрочип для імплантації – маленький пристрій на інтегральній схемі або з залученням технології RFID. Зазвичай має скляний корпус і чипується за технологією, аналогічною до чипування тварин. Містить унікальний ідентифікаційний номер, і може  пов’язуватись із зовнішньою базою даних (для ідентифікації)

Перші експерименти з RFID-імплантом проводилися ще у 1998 році. Використання було простим: за допомогою пристрою відкривали двері, вмикали світло в межах будинку. А трохи більш, ніж за тиждень імплант видалили і він став експонатом у лондонському Музеї науки.  

У 2009 році подібний імплант, вживлений у тіло британського вченого Марка Гассона заразили комп’ютерним вірусом (тож в певному сенсі можна сказати, що комп’ютерним вірусом заразили людину), а згодом передали його в інші системи.

Для чого використовують чипи 

Як не сумно це визнавати, та нині використання мікрочипів, які людина може вживити собі у тіло – дуже, дуже обмежене. Як мінімум – у силу того, що першим експериментам у цій галузі заледве виповнилось 20 років.

Насправді, напрямків використання лише двоє: це чипізація побутова та чипізація медична.

Побутова чипізація

Тут все просто: вам вживляють мікросхему між великим та вказівним пальцем, яка містить певний шмат інформації. Якою вона буде – залежатиме від ваших потреб та типу самого пристрою.

Так, чипи з радіочастотною ідентифікацією (RFID) є "пасивними транспондерами", тобто дозволяють невеликому комп’ютерному чипу, який не має акумулятора або джерела живлення, взаємодіяти з сумісними зчитувачами за допомогою магнітного поля, яке генерує зчитувач. Через невеликий розмір мікросхеми, для зв’язку цифровий зчитувач повинен знаходитися на відстані декількох сантиметрів від чипованої руки. Такі пристрої можуть використовуватись, наприклад, як "електронний паспорт" у місцях, де його можна зчитати, "ключ" від комп’ютера тощо.

 Крім того, вживляються і мікросхеми ближнього зв'язку (NFC), які використовуються для мобільних платежів та безконтактних кредитних карток. Чипи NFC використовують електромагнітні радіополя для бездротового зв’язку з цифровими зчитувачами в безпосередній близькості, подібно до смартфонів. Ці мікросхеми також є "пасивними", тобто вони зберігають інформацію, яку можуть читати інші пристрої, але сам чип не читає інформацію. 

Застосувань такого чипу безліч: від платежів до перепустки від офісу, вмикання кавоварки помахом руки (якщо вона теж оснащена NFC) та інші подібні "фокуси". Однак вживлювати мікросхему, аби "погратися" геть не обов’язково: такі мікросхеми можна спокійно носити у вигляді каблучки чи навіть пристрої на нігті.

Медична чипізація

З медичними застосуваннями чипів все трохи цікавіше, але менш визначено: більшість використань імплантованих мікросхем у медицині знаходяться на стадії досліджень. Їхнє поле – величезне.

Наприклад, один дослідник у 2016 році припустив, що вбудовування активних транспондерів RFID в ракові пухлини може бути ефективним засобом лікування.

Є імпланти для моніторингу серцевої активності, такі як Reveal linq. Потенційно, у діагностичних цілях чипи можуть вживлюватися у будь-яку потрібну ділянку організму.

Не так давно американська FDA затвердила першу в історії довгострокову імплантовану систему безперервного контролю глюкози для людей з діабетом.

Та найбільш перспективна дорога чипів у медицині – нервова стимуляція. Так, чипи, вживлені до спинного мозку, можуть допомогти контролювати біль через нервові розлади, а експерименти із чипами, які заради стимуляції вживлюють у мозок людям з епілепсією, показують обнадійливі результати.

А як щодо керування свідомістю?

На даний момент жоден чип не може контролювати людську свідомість. Та над цим працюють (наразі без експериментів на людях). Одним із таких проктів є Neuralink  Ілона Маска  За задумом, система зможе контролювати і фіксувати те, що ви думаєте, що сприймаєте та уявляєте, а також скеровувати ваші думки у потрібному вам напрямку. Умовно, якщо зараз не у нас є мозок, а у мозку є ми – Neuralink зможе перевернути цей вираз догори дригом. Але це не точно, і точно – не скоро.

Загальна чипізація

"Загальної чипізації населення" поки що немає ніде, втім, є країна де введення собі чипу заради зручності – вже достатньо звична практика. Ця країна – Швеція. Точна статистика "чипованих" там станом на 2021 рік невідома, втім масштаб може засвідчити підрахунок за 2014-2018 роки: за цей період чипувалися приблизно 5500 шведів. Крім цього, популярність методу засвідчує той факт, що SJ - національна шведська залізниця - почала сканувати руки пасажирів з біометричними чипами для стягнення вартості за проїзд.

Втім, пік чипізації приходився на 2015-2016 роки: тоді процедура була мейнстримом, а її, як масову новинку, "розкручували" ЗМІ. Після 2016 тенденція пішла на спад, зокрема тому, що принципово нових рішень та можливостей чипи наразі ще не пропонують.

Загалом же по світі станом на 2021 рік чипи собі вживили більше 50 000 людей. Ці пристрої – здебільшого практичного значення, і спрямовані на побутові вирішення проблем: відмикання дверей, використання чіпу задля оплати рахунків а в певних випадаках навіть зберігання ключів від біткоїн-гаманців тощо.