Утримуй батьків або позбудься спадщини: Як влада планує покращити життя літніх людей

Кабінет Міністрів на засіданні 22 вересня підтримав законопроект "Про захист майнових прав окремих категорій осіб та відшкодування витрат на догляд за такими особами". Він передбачає, що за недогляд за старими батьками їх спадкоємців можуть позбавити права на майно. Але за яких умов, що саме передбачає проект закону і навіщо він знадобився?

Навіщо потрібен законопроект

Документ пропонує встановити мінімальну суму, яку діти (або особи, з якими укладено договір про довічне утримання) витрачатимуть на своїх батьків, якщо тим знадобляться послуги соцслужб.

Хоча наразі у Сімійному кодексі прописаний обов’язок повнолітніх дітей утримувати батьків, які втратили працездатність, чіткі суми можна встановити виключно через суд. Автори законопроекту зазначають, що договори про утримання часто несправедливі до літніх людей, а діти часто ігнорують обов'язки щодо них. Зрештою старенькі опиняються на утриманні держави в інтернатах чи будинках для літніх. 

Тож наразі дітей хочуть зобов'язати оплачувати утримання батьків у спецзакладах та послуги соціальних працівників, що нині сплачуються з держбюджету чи особистої пенсії людини.  Наприклад, коли соціальний працівник приносить стареньким продукти, проводить прибирання тощо. 

Якщо спадкоємці відмовляються сплачувати за рахунками, соціальна установа або місцева влада можуть домагатися відшкодування у судовому порядку. Аналогічно – з опікунами, що турбуються про літніх людей. У разі смерті родичів їхні близькі будуть змушені сплатити борги зі спадщини. За рішенням суду дітей чи опікунів цієї спадщини можуть загалом позбавити. 

Також законопроект пропонує зробити більш конкретними і суворами договори про довічне утримання в обмін на спадщину. Наразі опікуни можуть брати на себе зобов'язання або з утримання, або з догляду, чи одразу з того та іншого. Запропоновані норми передбачають обов’язкове утримання  і догляд у разі необхідності з детальним описом зобов'язань. Встановлюється і мінімальна сума утримання: від 2 прожиткових мінімумів для людей, які втратили працездатність.

Згідно з документом, укласти договір про утримання можна і з державою – місцевими органами влади чи закладами з догляду. Щоправда, як у даних випадках уникнути зловживань з боку останніх, у законопроекті не прописано. 

Законопроект розширює повноваження органів опіки. Якщо станом на зараз опікун без дозволу відповідного органу не має права продавати або обмінювати квартиру підопічної людини, то законопроект розширює заборону також на оренду (як житла так і транспортних засобів). Стосуватиметься це не лише літніх, а й неповнолітніх, на яких оформили опіку або піклування. Відповідний дозвіл має надаватися тільки після перевірки умов життя та утримання недієздатної людини та переконання, що воля власника не суперечить задуманим операціям. 

Геріатричні заклади зараз: Що відбувається

Геріатричних закладів (або ж будинків для літніх) в Україні 432. Там проживають понад 25 000 людей.

Про те, що коїться у таких будинках, хто саме там перебуває та чому і наскільки умови українських закладів відрізняються від іноземних,  ми поговорили із представницею благодійної организації ЛЕТС ХЕЛП Вікторією Марушевською. Фонд має близько 11 тис. підопічних з 127 геріатричних закладів 10 областей. .

За словами пані Марушевської, з 70% державних пансіонатів, про які піклується організація, перебувають у гарних умовах: є одномісні, двомісні і тримісні пансіонати, чотириразове харчування, памперси та медичне обслуговування. При цьому 20-30% потребують ремонту, який має забезпечувати держава.

"Щодо покращень, можливо, варто зменшити кількість пансіонатів. Є на 20-30, а є на 100, 200, 500 людей. Можливо, менші варто об'єднувати задля кращих умов проживання, а решту ліквідувати або ж гарно  ними попрацювати. Також ми б хотіли, щоб було розмежування - геріатричний заклад і психоневрологічний. Бо досить часто це суміщені заклади, де, наприклад, один поверх геріатричний, а інший - психоневрологічний. Не скажу, що це дуже шкодить, але розмежування необхідне, бо трапляються різні інциденти", – каже працівниця фонду. 

Перебування самотніх людей у геріатричному закладі оплачує держава із вирахуванням 75% пенсії. Інколи людину оформлюють діти: вони працюють, і не хочуть, щоб мати чи батько були самі без догляду у селі. Відповідно, за послуги сплачують діти.  У державних закладах на людину витрачають в середньому від 5 до 10 тисяч на місяць, у приватних – до 12 тисяч, але без врахування медзабезпечення, підгузок та одягу. Тоді як держава виділяє певні суми на протезування зубів, реабілітації та операції. 

"Але я вам так скажу - іноді приватні та державні заклади по умовам і чистоті не надто відрізняються. Так, знову таки, є той відсоток, де потрібні капітальні ремонти тощо. І, звісно, тут ми не говоримо про віп-пансіонати. Такі є, наприклад, під Києвом. Там вже геть інші умови, дуже високого рівня", – стверджує Вікторія. 

Наша співрозмовниця вважає, що вищезазначений законопроект – на краще, адже старі норми були дуже розмиті. Хоча у ситуаціях, коли спадщина переходитиме державі, виникатимуть підозри у корупції, а вся процедура потребує суворого контролю. При цьому несправедливо, що діти, які ухиляються від своїх обов'язків просто переїжджають в успадковане житло.

Про те, як потрапляють до геріатричних закладів

Пані Марушевська каже, що у спецзакладах люди опиняються за дуже різних обставин. Розповідає історію баби Галі, яка живе без ніг, на протезах. Жінку з хати викинув син, і вона на морозі втратила ноги. Чоловіка позбавили опікунства, і його стала просто одинокою літньою людиною, яка знаходиться на повному забезпеченні держави. При цьому Галина радіє життю: хоча родичів, вважайте, немає, є друзі у пансионаті. 

"В пансіонатах є дуже багато лежачих людей, які розумово здорові, але не можуть себе обслуговувати. Далеко не всіх їх мають змогу доглядати діти: у них робота, часто поза межами певного населеного пункту чи міста. І якщо діти морально відповідальні, то вони сплачують за цей догляд. А є також недієздатні діти, часто теж пенсіонери. Є ситуація: чоловік та жінка, одружені. Вже пенсійного віку. Чоловік вдома працює на городі, а дружина перебуває у пансіонаті. Він її відвідує, її персонал привозить до нього. Але він не може за нею піклуватися так, як це робить медичний персонал, а їй потрібен догляд",– зазначає наша співрозмовниця.  

А ще є пари, які одружуються у пансіонатах. У таких випадках їх по закону селять в одну кімнату. Підопічні також можуть перевестися у інший пансіонат.

Про іноземний досвід

"Звісно, в ідеалі будо б наблизити наші умови до європейських та американських. От одна з останніх конференцій міжнародних з догляду за людьми похилого віку проходила у Польщі. Було дуже багато запрошених спікерів із Німеччини. Вони показували фото, ділилися досвідом, і звісно, по фото, що вам сказати? Якщо порівнювати з їхніми умовами, то у нас тоді - погано. Бо в нас все дуже просте: звичайні ліжка, здебільшого звичайні пузаті телевізори, виникають питання з забезпечення тими ж ширмами, посудом, постіллю, водою тощо", – коментує Вікторія Марушевська. 

І там вже можуть говорити, наприклад, про задоволення сексуальних потреб літніх людей. Українські ж заклади наразі знаходяться на рівні "щоб вижити". 

Головне фото: depositphotos.com