Бавовняні війни: Чи вдасться Китаю витіснити з ринку "шкідливі" світові бренди

Список начебто став результатом інспекції, що проводилася протягом року. У ньому – дитячий одяг, взуття, іграшки та пляшечки. Стерджується зокрема, що дев'ять суконь від  H&M начебто містять "фарбу або шкідливі речовини, що можуть потрапити в тіло через шкіру, рот тощо, і становити небезпеку для організму", пише BBC.  Те саме стверджується щодо дитячого одягу від  Zara, футболок Nike для хлопчиків, бавовняних піжам Gap.

Втім, скандальна заява – лише черговий виток протистояння між світовими брендами та владою Китаю. Depo.ua розовідає про його основні віхи. 

Отже, ще минулого року у медіа вийшло розслідування про те, що Китай використовує примусову працю уйгурів та представників інших нацменшин для збирання бавовни у провінції Сіньцзян на заході країни, а мешкають працівники у спеціальних таборах. При тому, що китайську бавовну купують для виготовлення текстилю по всьому світу, масштаби проблеми виявилися колосальними. Сам Китай звинувачення спростував. Мовляв, насправді табори – заклади професійної перекваліфікації, а про жоден примус не йдеться. 

Низка світових брендів висловила занепокоєність через порушення прав людини у Сіньцзяні. Спершу відповідні заяви випустили Nike та H&M.

У березні країни ЄС, Канада, США ввели санкції проти Китаю, Китай відповів звортніми санкціями. І паралельно пішов в атаку на компанії, які засуджували порушення прав людини на бавовняних плантаціях. 

У медіа почали ширитися заклики бойкотувати товари компаній, місцеві селебритіс припинили з ними співробітництво, а інтернет-платформи – заблокували. Оффлайнові магазини залишилися працювати, але до них, наприклад, нереально викликати таксі через мобільний застосунок. 

Крім того, під ударом опинилися бренди, пов'язані з групою Better Cotton Initiative, що промотує цивілізоване виробництво бавовни і після скандалу припинила діяльність у Сіньцзяні. У списку компаній – Nike, Adidas, New Balance, Burberry, Puma, Tommy Hilfiger та ін. 

Не лише пресинг держави

Звичайно, в державі з регульованими медіа провадити кампанію проти західних брендів неважко. Втім, наразі тиск на світових гравців мас-маркету активно підтримують китайські виробники одягу. Галузь розквітає, а бойкот полегшує експансію. Тому під тиском опинилися компанії, що спершу опублікували заяву про бавовну, а потім її прибрали, як це було із Zara. 

Місцеві експерти стверджують: мовляв, якщо ще кілька років тому на доволі символічні протести могли б закрити очі, – адже вітчизняних альтернатив просто не було, – наразі покупців переорієнтовують на китайську продукцію. І "бавовняний скандал" – зручний для того привід. Тим паче, що Китай опинився у більш вигідному становищі через динаміку пандемії. Економіка країни відроджується в рази швидше, ніж, зокрема в країнах Європи. 

На цьому фоні з січня по квітень у країні продажі китайського одягу збільшилися на 33,8% порівняно з 2020-м. Розвивається і експорт. За поставки одягу іншим країнам Китай за цей період отримав $44,41 млрд. Порівняно з аналогічним періодом минулого року попит збільшився на 51,7%, наводить Fashion United дані Митного управління Китаю. 

І у статистиці фігурує не лише традиційно дешева продукція, але й вироби брендів, що принаймні в національному масштабі  мають намір кинути виклик розтиражованим гігантам. Так, серед виробників спортивного взуття зросли обсяги продажів китайських  Li-Ning та Anta. Серед одягу – тенденція та сама. Наприклад, доходи від продажів за перший квартал цього року групи Peacebird порівняно з минулим зросли на 93,1%. Найістотніше збільшилися продажі жіночого одягу групи, де цей показник – 120%. При цьому деякі з таких "якісних" брендів вибралися за межі континенту і мають представництва у країнах Європи або ж США. Ті ж Peacebird у 2019-му презентували одяг на Нью-Йоркському тижні моди. Хоча в пріоритеті у таких компаній захоплення спершу місцевого ринку, а потім – симпатії та гроші мешканців інших англійських країн, в балансі світового масмаркету різних сегментів можуть намітитися відчутні зміни.