Індо-пакистанський конфлікт: Чи почнеться війна між двома ядерними державами

Про те, що індійсько-пакистанські стосунки зі свого звичного поганого стану рухаються в бік чергового загострення, можна було здогадатись іще 14 лютого, коли терорист-смертник підірвав індійський військовий конвой, внаслідок чого загинуло 47 солдатів. А відповідальність за напад взяло на себе угруповання "Джаїш-е-Мухаммад", яке базується в Пакистані. Звичайно, угрупування у Пакистані офіційно заборонене. І там проти цієї групи ісламістів навіть ніби борються. Але з точки зору Делі - явно недостатньо. Більше того, в останній атаці на індійських військових у Делі звинувачують вже не тільки терористів, але й Ісламабад, який, на думку індійців, як мінімум "сприяв" вчиненню теракту.

Втім, масштаб погіршення стосунків між двома країнами виявився для світового співтовариства неприємним сюрпризом. Оскільки невдовзі після теракту індійські військові почали відлов бойовиків (ну, чи тих, кого вважали за бойовиків) вже на пакистанській території. Що викликало сподівану реакцію Ісламабаду.

А сьогодні вночі індійські ВПС нанесли удар по території Пакистану. Заступник міністра закордонних справ Індії Віджай Гокхале повідомив, що "в ході операції під керівництвом розвідки в перші години вівторка Індія завдала удару по найбільшому навчальному табору "Джаїш-е-Мухаммад" в Балакоті". При чому "було ліквідовано велике число терористів, інструкторів та старших командирів, які готувалися до бойових дій".

У Пакистані ситуацію прокоментували в цілком інший спосіб. речник пакистанської армії генерал-майор Асіф Гафур заявив, що індійські літаки вторглися в повітряний простір його країни, де зіткнулися з ефективними діями ВПС Пакистану і поспішно втекли.

Пакистанський посадовець підтверджує, що один з індійських літаків наніс авіаудар в районі міста Балакот в пакистанській частині Кашміру, але зробив це "поспіхом" наж "лісовим масивом", і в результаті на землі не було ні жертв, ні руйнувань. Генерал навіть опублікував в "Твіттері" фото місця, де ніби відбомбились індійці.

На тому конфлікт можна було би вважати й завершеним, принаймні, на якийсь час. Делі повідомило, що покарало терористів, Ісламабад успішно пргонав індійських порушників спокою зі свого повітряного простору - і всі можуть вийти із ситуації зі збереженим обличчям.

Але декілька годин тому прем'єр-міністр Пакистану Імран Хан пообіцяв індійцям розплату. "Індія здійснила акт агресії, на яку Пакистан відповість в той час і в тому місці, яке вважатиме за найкраще", - сказано в заяві офісу Хана. Окрім того, прем'єр-міністр Пакистану заявив, що питання нападу і бомбардування військовими літаками Індії пакистанських земель буде винесено на порядок денний ООН і Організації Ісламська конференція.

Яким може бути розвиток цього конфлікту? З одного боку, пакистанський прем'єр може зосередитись на дипломатичній реакції, і відкласти свою збройну відповідь індійцям на неозначений період, що призведе до деескалації конфлікту. Але такий варіант розвитку подій поставить під удар внутрішньополітичні позиції Хана.

Окрім того, Пакистан цілком може провести демонстративну атаку не знати чого невідомо де. Як то, по суті, зробила Індія. Подібна дія дозволить Імран Хану переконати консервативно налаштовану частину електорату в тому, що "вороги зазнали втрат", а індійській стороні - заявити, що ніхто не постраждав.

Але зважаючи на особу індійського прем'єр-міністра, цілком ймовірним є далеко агресивніший розвиток подій.

Нарендра Моді, якого свого часу звинувачували не те щоби в антимусульманських погромах - але як мінімум в ненаданні допомоги мусульманам, яких вбивали у Гуджараті індуїсти у період перебування Моді при владі у цьому штаті, однозначно не "проковтне" образи - реальної чи вигаданої - з боку Пакистану. Як і Хан, Моді також залежить від націоналістично налаштованого електорату.

Все це в сумі дає гримучу суміш давніх образ і політичних амбіцій, щедро приправлену радикально налаштованими екстремістами - причому з обох сторін.

А якщо зважити на той факт, що як Пакистан, так і Індія мають і ядерну зброю, і достатньо сучасні засоби її доставки, історія з прикордонними сутичками, що плавно переросли в авіанальоти, виглядає як достатньо ймовірний варіант початку справді великих проблем в регіоні.

Націоналізм та популізм, які і в Європі стали причинами чисельних криз та конфліктів, прорісши на азійському ґрунті, цілком можуть стати прологом до першої ядерної війни.