Чому Путін так боїться "особливого статусу" Донбасу

Після відносного затишшя минулого тижня та на День Незалежності на Донбасі почалася нова ескалація протистояння. І хоча до наступу російсько-терористичні війська не вдаються, кількість обстрілів наших позицій та мирних мешканців суттєво збільшилася. Збільшилася і кількість загиблих українських воїнів та мирних громадян. Так, за даними речника Адміністрації Президента з питань АТО Олександра Мотузяника, 26 серпня загинуло 7 українських військових, а за непідтвердженими офіційно - під Маріуполем загинуло 19 наших бійців.

В той же час в мирній Україні політикум готується до позачергового засідання парламенту, запланованого на 31 серпня, де депутати мають остаточно ухвалити зміни до Конституції щодо децентралізації. Ця підготовка відбувається під звичні вже крики "Зрада!" та "Нас зливають!". До того ж деякі "радикально-патріотичні" політики активно закликають українців влаштувати в цей день під Радою "День гніву", аби "не допустити прийняття змін до Конституції, написаних Путіним". Все це відбувається на тлі місцевих виборів, що невпинно наближаються, загострюючи боротьбу за прихильність електорату.

А от тепер давайте замислимося, що мав би робити Путін, якби і справді дуже прагнув, як про це говорять українські "патріоти", нової української Конституції з "особливим статусом" для окупованого Донбасу? Відповідь цілком очевидна - Володимир Володимирович робив би усе можливе, аби ці зміни були прийняті, і перше, що під силу йому зробити, - це забезпечити на лінії зіткнення максимально можливу тишу і спокій, аби приспане сезоном відпусток та затишшям на війні українське населення переймалося б особистими справами, не заважаючи "зрадникам депутатам" тихенько впроваджувати в життя путінські хитрі задуми.

Насправді ж ми бачимо геть протилежне - обстріли посилюються, підкріплення з воєнторгу активно перекидається, солдати гинуть, в суспільстві зростає обурення та ненависть, а тут ще й усюди кричать про "зраду" та "особливий статус" для терористів. Справа в тому, що Путіну "особливий статус Донбасу" в українській Конституції геть непотрібен, більше того він навіть шкідливий. Бо, якщо Верховна Рада схвалить нову Конституцію, це означатиме лише одне - Україна односторонньо дотримується взятих у Мінську зобов'язань, яких аж ніяк не дотримуються ані сам Путін, ані підконтрольні йому ватні "ополченці", що є серйозною підставою для подовження санкцій, ба, навіть, введення нових.

Натомість, є нова Конституція чи нема, реально на Донбасі не зміниться геть нічого, але на чергових переговорах в Мінську, чи де завгодно, Путіну буде дуже складно доводити, що це Україна не виконує мінських угод. До того ж Путін втратить чудовий привід для розхитування ситуації в середині України, що і є зараз його головним завданням, а не формальний "особливий статус", який таким, за великим рахунком не є, і його неможливо реалізувати в реальному житті.

Якщо ж зусиллями "противсіхів" схвалення змін до Конституції буде провалено, до того ж все це супроводжуватиметься безладами в столиці, вуличними зіткненнями та збільшенням жертв на фронті, все відбуватиметься саме за "планом Путіна". Більше того ситуацію можна буде хитати й далі, спекулюючи на тому ж такі "особливому статусі Донбасу", звинувачуючи Україну в невиконанні мінських домовленостей, та підсилюючи градус війни на лінії зіткнення. І чим ближче до місцевих виборів, тим це розхитування матиме все більший успіх. А далі буде ще немало цікавих дат, до яких можна буде готувати нові провокації. Це і річниця відступу з Донецького аеропорту, і річниця втрати Дебальцевого, та й без всяких річниць влаштовувати нові ескалації під прикриттям химерного мінського миру.

Читайте також: Підсумки тижня на війні з Росією: Хитрощі терористів, які готуються до сесії Верховної Ради (КАРТИ)

Чому в Конституції має бути "особливий статус" не тільки Донбасу, а і Криму